Українці у Східній і Південно-Східній Європі

Українські етнічні групи в Польщі, Румуни, Угорщині, Чехи та Словаччині належать до автохтонних, або, іншими словами, корінних На історичних землях, які входять нині до складу цих держав, предки українців проживали спо­конвіку У Польщі, приміром, — це Бойківщина, Лемківщина, Підляшшя, Холмщина і Надсяння

Якщо за точку відліку взяти новітні часи, то до­ля українського населення у східноєвропейських країнах нерідко складалася досить драматично, а то й трагічно Так, 1947 р в результаті здійснення тодішнім польським урядом операції “Вісла” майже 150 тис українців насильницьким шляхом були ви­селені з їхніх (південно-східних) земель й розки­дані по всіх польських територіях Мотивувалося це тим, що українське населення становило матеріаль­ну і людську базу Української повстанської армії (УПА)

Відтоді основна маса українського населення живе на західних і особливо північних територіях Польщі — Ольштинському Гданському, Ko- шалінському та Вроцлавському воєводствах Точ­них даних щодо їхньої кількості немає За відомо­стями Об’єднання українців у Польщі (ОУП), там проживає від 250 до 500 тис Офіційна ж польська статистика подає чисельність українців в межах 150-250

Основними місцевостями розселення українців у Румунії є Сучавський та Марамуреський повіти, котрі межують відповідно з Чернівецькою і Закар­патською областями України Крім того, українці в цій державі компактно проживають' у Банаті (на південному заході) та Добруджі (на південному сході) До Банату — території нинішньої Румуни, українці потрапили в ході міграційних процесів в Австрійській (потім Австро-Угорській) імперії у XVlll—XlX ст Це були переселенці із Закарпат­тя та Галичини У Добруджі українці з явилися на­прикінці XVlll — на початку XlX ст Потрапили вони туди внаслідок переслідування російським ца­ризмом після зруйнування Запорозької Січі

Надто важко визначити кількість українського населення в Румуни У джерелах наводяться цифри 50, 70, 100, 120, а то й 800 тис 1 це не випадково Ще донедавна урядова національна політика в Ру­муни, як, до речі, і в Польщі, базувалася на кон­цепції однонаціонально! держави, що примушувало етнічні меншини зрікатися рідного кореня

Щодо Угорщини, то, за неофіційними відомо­стями, тут налічується приблизно 3 тис осіб ук­раїнського походження Це здебільшого автохтони в північно-східній частині країни, вздовж середньої течи Тиси, а також жителі деяких міст, зокрема Бу­дапешта Значна кількість українців-русинів про­тягом століть асимілювалася

З давніх-давен проживають украінці-русини на території Східної Словаччини І сьогодні місцями їхнього найбільшого скупчення є міста і села цього краю Гуменне, Барднв, Стара Любовня, Кошіце тощо Традиційним центром українського гро­мадсько-культурного життя є Пряшів, де проживає понад 2 тис українців Загалом на території Сло­ваччини, за офіційною статистикою (1980), прожи­ває понад 39 тис українців, в Чехи — трохи більше 15 тис Слід, однак, зауважити, що, згідно з інши­ми даними, на території колишньої Чехо-Словаччи- ни налічувалося від 100 до 200 тис українців

Майже 250 років тому з'явилися перші ук­раїнські поселенці в межах донедавна цілісної ще Югославії Це були вихідці з Пряшівщини та За­карпаття Вони осіли в історичній області Бачка на території, яку тепер займає Воєводина Основним центром їхнього поселення стало с Керестур, яке згодом одержало назву Руський Керестур Пересе­ленцями були переважно карпатські лісоруби і вівчарі, котрі прагнули створити власне господарст­во, але через брак землі не могли цього зробити на батьківщині Характерно, що нащадки вихідців із Закарпаття і нині вважають себе русинами, котрі мають дещо відмінні від решти українців ет- нолінгвістичні та етнографічні ознаки Пізніші ж переселенці, а ними були, зокрема, селяни із Східної Галичини, без будь-яких застережень пов’язують себе саме з українським походженням За даними перепису населення 1981 р, русинів у республіках Югославії нараховувалось понад 23 тис, а українців — близько 13 тис

Останнім часом помітно активізувалося гро­мадське життя українців у країнах Східної Європи Це сталося насамперед завдяки демократичним пе­ретворенням, які там відбулися Так, у Польщі гро­мадські організації етнічних меншин, у тому числі українські, вийшли з підпорядкування Міністерст­ва внутрішніх справ Ними тепер опікується відом­ство культури і мистецтва При польському парла­менті діє комісія національних меншин та етнічних груп У цьому контексті слід, зокрема, розглядати засудження в лютому 1990 р на надзвичайному з’їзді Українського суспільно-культурного товари­ства горезвісної операції “Вісла" З’їзд поклав по­чаток діяльності нової громадської організації — Об’єднання українців у Польщі До нього ввійшли особи українського походження незалежно від їхніх політичних поглядів, релігійних вірувань та соціаль­ного стану

В інших країнах Східної та Південно-Східної Європи інтереси українського населення представ­ляють і захищають такі організації, як Союз ук­раїнців у Румунії, Союз русинів-українців у Воєво­дині тощо Втім, не всі вони переживають нині кращі часи В Словаччині та колишній Югославії, приміром, на початку 90-х рр знову далися взнаки спроби до розмежування, у тому числі ор­ганізаційного, між русинами і українцями Що­правда, на середину 90-х рр намітилися тенденції до подолання цих негативних явищ у житті ук­раїнських громад цього регіону

В країнах Східної та Південно-Східної Європи збереженню української етнічності сприяє діяльність мистецьких колективів (хор “Журавлі” — Польща, танцювальний ансамбль “Пульс” — Словаччина, осередок української культури у Свиднику (Словаччина), а також преса (“Наше слово — Польща, “Нове життя”, “Дукля”, “Дружно вперед” — Словаччина, “Український вісник”, “Наш голос” — Румунія) У Румуни, здається, вже стає традицією проведення фести­валів української пісні та музики