Українсько-московська війна. Конотопська перемога

Відіславши 18 вересня комісарів і своїх послів до Варшави, гетьман продовжив похід до мос­ковського кордону. Але козаки й частина старшини виступали проти війни з Росією, через що він змушений був припинити наступ і розпустити військо.

Лише після прибуття 4—5 тис. жовнірів на чолі з обозним коронним А.Потоцьким й одержання звістки про наближення татар наприкінці грудня, він вирушив на Лівобережжя, щоб відновити свою вла­ду. По дорозі вдавався до репресивних заходів: дозволив татарам брати у ясир населення міст і сіл, вороже настроєних до нього, розпорядився також розпочати переселення у Правобережжя мешканців Полтавського і Миргородського полків. Вони по­силювали ненависть населення до гетьмана й штовхали його в обійми Московії, уряд якої дуже вміло вико­ристовував у своїх цілях соціальну й політичну боротьбу.

Ймовірно, у середині березня І.Виговський про­водить старшинську раду для обрання посольства на сейм для затвердження укладеної угоди. Вона ви­словилася за розширення прав козацької України в складі Речі Посполитої, зокрема відновлення ідеї її соборності, а також запровадженого Б.Хмельниць- ким спадкового гетьманства. Тому до Варшави

Історія України

направляється посольство з “новими пунктами”, що передбачали прилучення до Великого князівства Волинського, Подільського і Руського воєводств, скасування наданих без згоди гетьмана володінь і урядів, обмеження прав князів, встановлення ко­зацького реєстру в 60 тис осіб, негайне скасування унії, заборону діяльності єзуїтів у Брацлавському, Київському і Чернігівському воєводствах, запро­вадження спадкоємності гетьманської влади

Після ради І Виговський відправив на чолі 4- полків ГГуляницького до Конотопа, а сам повернувся до Чигирина Не виключено, що саме в цей час, підозрюючи польський уряд у нещирості, він напра­вив посольство до Стамбула, засвідчуючи готовність прийняти підданство Порти Як і слід було чекати, польський уряд рішуче відхилив ці “пункти” Гетьман пішов на поступки, і 22 травня уточнений текст Га- дяцького договору у найневипдншюму для України варіанті був ратифікований сеймом Зокрема, тери­торія князівства обмежувалася лише Брацлавським, Київським і Чернігівським воєводствами, кількість козаків становила ЗО тис осіб, унія залишалася Щоб якось згладити неприємне враження, було зроб­лено подарунки старшині (одержали маєтки і шля­хетство)

Тим часом політична ситуація в Україні продов­жувала загострюватися На початку квітня російське військо, очолюване князем А Трубєцкім, перейшло в наступ Заручившись підтримкою наказного геть­мана І Безпалого й інших старшин, князь 20 квітня вирушив до Конотопа і ЗО квітня взяв його в обло­гу Українські полки Г Гуляницького та міщани захищалися з великою хоробрістю й відбивали всі при­ступи ворогів У середині червня на допомогу обложеним виступив 1 Виговський Під Говтвою ВІН розгромив полк Сілки і кілька московських підрозділів А затим подався до Конотопа 7 липня біля с Cochibkh відбулися сутички авангарду українсько-кримської армії з росіянами Щоб зупи­нити просування противника А Трубецкой переки­нув у район CocHiBCbKOi переправи основні сили армії (15 тис вояків) 9 липня тут спалахнув жорстокий бій

І Виговський скори­ставшись тим, що росі­яни не зміцнили другої переправи в районі боліт, наказав захопити її і вий­ти в тил ворога Цей

маневр було проведено блискуче Атака українців з боку с Попівки стала повною несподіванкою для московського командування Не в змозі стримати атакуючих, росіяни почали втікати до Конотопа Ix пе­реслідували 12 км Загинула майже вся армія До полону потрапили князі C Пожарській, C Львов, Бутурліни, багато офіцерів Ввечері українські і та­тарські підрозділи з’явилися під Конотопом і розпочали наступ на ворожий табір Водночас ГГу- ляницький зробив вдалу вилазку Росіяни почали відступати до переправи У нічному бою українці прорвалися до табору, але закріпити успіх (через не­стачу піхоти) не зуміли А Трубецкой спромігся організувати переправу залишків війська й відірвати­ся від переслідувачів До 20 липня росіяни дісталися до Путивля

Блискуча перемога відкривала перспективу для успішного завершення війни з Московією й припи- І

нення громадянської війни Однак реалізувати її гетьманові не вдалося По-перше, невдоволена підступністю Варшави старшина почала пошук шляхів до порозуміння з Росією, внаслідок чого воєнні дії ве­лися дуже мляво, по-друге, замість пошуку порозуміння з опозицією, І Виговський знову вдав­ся до терору, який посилював до нього ненависть з боку значної частини населення Лівобережжя й штов­хав його шукати захисту в Росії, по-третє, татари, набравши здобичі, повернулися ло Криму, а без них воювати гетьман не наважувався Внаслідок чого, після невдалої облоги Гадяча, він в середині серпня розпускає військо і повертається до Чигирина