УКРАЇНСЬКИЙ КРАЙ І НАРІД.
Як далеко нарід говорить по нашому, українською мовою), так далеко сягає наша українська земля. А говорить наш нарід українською мовою по обох збочах гір Карпатських (Бескидів)) від ріки Сяну на заходї, а відси на цілім широкім просторі понад Дністром та Дніпром далеко на схід сонця аж по ріку Дон, а з півночи від Пинських лісових болот (Полісе), від рік Прилети і Десни, що вливають ся до Дніпра, аж на полуднє по Чорне море, куди вливають ся майже всі українські ріки.
Тай по другий бік Карпат поселили ся Українці аж далеко в угорський низ. Живе отже український нарід в двох державах в австрійсько-угорській, де заселив більшу (східну) часть Галичини, більшу (північно-західну) часть Буковини і північно східну часть Угорщини, а в Росії цілу полудневу сторону аж до Чорноморя). Всіх Українців на Угорщині, в Галичині, на Буковині і на Україні числять понад 35 мілїонів дупдСей просторий край, заселений українським народом, майже рівнаесь обшаром австрійсько-угорської монархії. На заході сей край перетятий луком карпатських гір, північна його частина є лісовим низом, в части багнистим, в части піскова- тим, мало придатним до хліборобської управи. Тут були ті сховища, куди збирало ся населене із слабше захищених сторін і переховувало ся в небезпечних часах. В середнім поясї сего краю, з хвилястою, горбоватою поверхнею, виступають височини і високоровени з високими хребтами, які надають йому подекуди гірського вигляду. Сї височини і високоровени вкриті переважно плодовитим чорноземом, попереривані глибокими ярами і коритами рік Дністра, Буга, Дніпра і їх допливів. Тут розкинуло ся, жило і розвивало ся українське культурне і політичне житє, хоч і сюди нераз набігали ватаги диких степових народів і часом заливали її сторони. Полуднева сторона сего краю аж по чорноморське побереже зовсім безлісна. Тут розкинули ся безмежні травяні степи, що на сході лучать ся з великими азійськими степами.
Ся степова країна була широким шляхом, яким пересували ся, на нїм товкли ся, кочували хижі орди азійських народів і були грізними також для дальших земель, а часто лежала та країна пустинею.Сю простору країну опанував і заволодів нею український нарід бодай в значній части вже в глибоку старовину, на яких 600 літ після Різдва Христового і тих часів сягає писана память про наш нарід заведена в лїтописях.
Український нарід є східною частиною великого славян- ського племени і ділив ся на дрібнїйші племена з окремими назвами. Найдавнїйше і найчисленнїйше племя Поляни розселило ся було над середним Дніпром а головним його містом був Київ. Ce осередок житя українського народу — се властива Україна. На північ і схід від Полян сиділи над рікою Десною Сіверяни, а їх міста були Чернигів і Любеч. Сусідами Полян на заході були Деревляни, що сиділи у великих лісах Полїся. На землях понизше Деревлян та Полян, аж до Чорного моря поселили ся Уличі й Улучичі, ще низше між Дністром та устєм Дунаю, Тиверцї. Нинішню Волинь попри Уличичів, заняло племя Дулїбів*).