УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО СВОБОДИ І НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Критична ситуація, яка склалася в CPCP на середину 80-х років, змусила М. Горбачова, який у березні 1985 р. став новим генеральним секретарем ЦК КПРС оголосити про зміну внутрішньої та зовнішньої політики.
Був узятий курс на так звані "перебудову", "демократизацію", "гласність". Ці заходи мали оновити і зміцнити стару командно-адміністративну систему, вдихнути в неї "нове життя", зробити більш мобільною і життєздатною. Перші кроки політики не принесли Україні істотних змін. Керівництво ЦК КПУ на чолі з В. Щербицьким продовжувало контролювати життя республіки. І лише у вересні 1989 р. В. Щербицький залишив пост першого секретаря ЦК КПУ. Вакантну посаду зайняв В. Івашко, який, будучи обраним Головою Верховної Ради навесні 1990 р., невдовзі змінив і цю посаду на місце заступника Генерального секретаря ЦК КПРС у Москві.Загострювалася соціально-економічна криза. Скорочувались обсяги виробництва. Зростали ціни і невпинно погіршувався життєвий рівень населення. Навесні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради України, які ще більше посилили розшарування політичних сил. Зміцнюється опозиція режимові. З'являються організації з різними політичними концепціями, програмами культурного відродження: товариство "Меморіал", Спілка незалежної української молоді (СНУМ), Українська студентська спілка (УСС), Християнсько-демократичний фронт, товариство "Спадщина", екологічна організація "Зелений світ". У лютому 1990 р. було утворено Товариство української мови ім. Т. Г Шевченка. Тоді ж започаткований Народний Рух України за Перебудову. У липні 1991 р. утворено Спілку офіцерів України (СОУ). Відроджується Українська автокефальна православна церква. Сотні православних парафій по всій Україні оголошують себе автокефальними. Під тиском українських авто- кефалістів Російська православна церква на архієрейському соборі 30-31 січня 1990 р.
у Москві прийняла рішення дати Екзархатові УПЦ в Україні назву Українська православна церква.Україна на шляху до свободи і незалежності 2 О Э УГЩ дозволено було самостійно вирішувати питання внутрішнього самоврядування при підпорядкованості Московському патріархатові у всіх основних питаннях церковного життя. Прохання надати повну самостійність УПЦ було відхилене архієрейським собором у Москві навесні 1990 р.
У 1992 р. продовжуються міжцерковні конфлікти. У Західній Україні вийшла з підпілля незаконно заборонена у 1946 р. Українська греко-католицька церква.
У 1990 р. в Україні розпочався новий етап демократизації і розмежування політичних сил - створення політичних партій, як правило, альтернативних комуністичній. У квітні 1990 р. була утворена Українська республіканська партія на чолі з Л. Лук'яненком. Платформа багатопартійності розширялася з утворенням Демократичної партії України, Партії зелених, Партії демократичного відродження України, Української селянсько-демократичної партії. На кінець 1990 р. в республіці існувало 15 партій.
15 травня 1990 р. вперше в історії України Верховна Рада республіки почала функціонувати за парламентським режимом, її перша сесія тривала 60 робочих днів. Було прийнято 150 законодавчих актів, серед яких одні з найважливіших - "Декларація про державний суверенітет України", прийнята 16 липня 1990 р. Поступово відроджувалась українська національна символіка: блакитно-жовтий прапор та тризуб, гімн "Ще не вмерла Україна", які згодом стали офіційними символами держави Україна. Назва У PC P була скасована.
Розвиток політичної ситуації відбувався в умовах поглиблення економічного хаосу, який посилювався обструкційною лінією партократії, зацікавленої у поверненні до монопартійності. Спроби подолати кризу за допомогою адміністративно-командних методів виявились безрезультатними. Залишався один шлях - рішуче повернути народне господарство до ринкових відносин. Україна повільно і болісно входила у ринок. Важливі державні акти на Цьому шляху - Закон про економічну самостійність України, про пріоритетний розвиток села, захист зарубіжних інвестицій.
Непоправного удару по економіці України, здоров'ю її населення завдала катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 26 квітня 1986 р. через безвідповідальність і халатність службових осіб, недосконалість конструкції реактора. Вибух реактора, величезні дози радіації, одержані у перший період ліквідації аварії, коштували життя багатьох людей. Наслідки цієї глобальної катастрофи продовжують негативно позначатися на здоров'ї мільйонів громадян України.
® ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. У чому суть соціально-політичних процесів, які відбувалися в Україні у другій половині 80-хроків ?
2. Які особливості нового етапу демократизації, що почався в Україні у 1990р.?