<<
>>

Третій удар голодом

Cелянство, як і раніше, залишалось найбільш ущемленою категорією суспільства Знач­ною мірою на його становище впливало нега­

тивне ставлення влади до кооперативної власності, яка зображувалась як щось „другорядне”, як „не­послідовно соціалістична” форма господарювання Колгоспник був відчужений від засобів виробниц­тва, від розподілу створеного ним продукту Вироб­лена колгоспами продукція державою не закупову­валась, а фактично вилучалась методом продрозк- ладки Між містом і селом існував нееквівалентний обмін

Всіляко обмежувалось ведення особистого підсобного господарства Природне прагнення лю­дей бути господарями на землі розцінювалось як приватновласницький пережиток Прийнятий ще 1939 р закон про сільськогосподарський податок набирав більш жорстких, антигуманних форм Згідно з цим законом, оподатковувались кожна тварина, дерево Податок стягувався з реалізації всіх культур, вирощених на присадибних ділянках колгоспниками, не говорячи про одноосібників Колгоспники одержували за нелегку працю сим­волічну платню, а існували, в основному, за рахунок присадибних ділянок Селяни не забезпечувались пенсіями У більшості колгоспники не мали пас­портів і без особливого дозволу не могли залишати села

На кінець 1945 р в Україні діяли 27,5 тис кол­госпів, 784 радгоспи, 1277 MTC, але в ор-

ганізаційно-господарському від/лііенні вони, в ос- повному, ледь-ледь животіли ' Протягом 1945-----------------------------------------------------------------------

1948 рр у сільське господарств України поверну­лось близько 1,3 млн солдатів і офіцерів

1 в цей час комуністична про аганда широко ви­користовувала приклади „пері” іовиків" — голів колгоспів, бригадирів, ланковий доярок та їй для доведення переваг колгоспного 1 іду

Не говорилось про інше, прЕ те, якими засоба­ми підтримується колгоспний Λl⅛ У зв’язку з цим згадаймо про указ президії Верховної Ради CPCP від 21 лютого 1948 р „Про висе ення з Української PCP осіб, які злісно ухиляються'1(В1Д трудової ДІЯЛЬ­НОСТІ в сільському господарств, ! ведуть антигро­мадський паразитичний cπocιftr життя" Він був прийнятий за клопотанням Vffi ду УРСР 1 ЦК КП(б)У і мав „закритий" xap1946 р, колгоспники Київської об­ласті на вироблені трудодні одержали не більше 150 г зерна на трудодень В інших областях цей показ­ник дорівнював 50—100 г, а подекуди на трудодні взагалі не одержали ні хліба, ні грошей

Валовий збір усіх зернових в Україні становив у 1946 р 531 млн пудів, що було в 3,5 раза менше, ніж у 1940 р Із 26397 наявних улітку 1946 р кол­госпів 5500 не зібрали навіть тієї кількості зерна, яку засіяли Брак кормів призвів до значного ско­рочення поголів’я великої рогатої худоби, свиней та коней Наслідки посухи посилювались діями цен­тральних московських органів, які, не рахуючись з конкретними умовами і можливостями, здійснюва­ли тиск на партійно-державний апарат України, ви­магаючи будь-якою ціною виконати обов’язкові плани хлібозаготівель

Почали повторюватись жахливі картини 1932—1933 рр люди хворіли на дистрофію, часто із смертельними випадками (на травень 1947 р бу­ло зареєстровано понад 900 тис хворих на дис­трофію), батьки залишали своїх дітей, оскільки бу­ли не в змозі їх нагодувати, мали місце випадки канібалізму (в січні—червні 1947 р в Україні за­реєстрували 130 випадків людоїдства, 189 — тру- поідства) В цілому в 16 східних, а також Ізмаїльській і Чернівецькій областях у 1946 р по­мерло 282 тис чол, у 1947 р — понад 520 тис чол І це лише ті випадки смертей, які зареєструва­ли загси УРСР Чимало людей загинуло за межами України, по дорозі в Закавказзя, Середню Азію, на Кубань

Керівники України неодноразово звертались до уряду CPCP з проханнями про допомогу Зокрема, 17 грудня 1946 р M Хрущов надіслав Сталіну листа, в якому йшлося про найнагальнішу не­обхідність надати фуражну позику колгоспам Ук­раїни За підрахунками обкомів парти того ж 1946 р для боротьби з голодом потрібно було 150 ТИС T зерна

І в той час, коли голодувала не тільки Україна, а й Молдавія, Правобережжя Нижньої й Середньої Волги, Ростовська область, Центрально-Чорно­земна зона, CPCP експортував зерно до Болгари, Румуни, Польщі, Чехословаччини „Радянський Союз врятував нас від голоду“,— зазначав прези­дент Чехословаччини К Готвальд У квітні 1946 р було підписано угоду про поставку Франції 500 тис т зерна В цілому експорт зернових із CPCP тільки 1946 р склав 1,7 млн т

При цьому поставки здійснювались за цінами нижче світових і переважно в кредит

Зайвий раз підтверджувалось московські вожді цинічно ставляться до реальних проблем ук­раїнського селянства, яке примушували мовчазно і за будь-яку ціну відбувати колгоспну панщину Наслідки голоду ще довго давалися взнаки Не ви­падково у 1950 р за врожайністю зернових та їх ва­ловим збором колгоспи і радгоспи України не досяг­ай довоєнного рівня, хоча він був перевищений за врожайністю жита, цукрових буряків, картоплі, за чисельністю поголів’я великої рогатої худоби

Підтвердилось й інше як тільки в Україні погіршувалась соціально-економічна ситуація, Сталін та його оточення вбачали один з найефек­тивніших засобів виходу з неї в посиленні політико- ідеолопчного тиску, пошуках „ворожої руки“ 1 „шкідників"

<< | >>
Источник: Історія України / В Ф Верстюк, O В Тарань, O І Гуржій та ін, Під ред В А Смолія — K, Альтернативи, 1997— 416 с. 1997

Еще по теме Третій удар голодом: