З руїн і попелу

13 вересня 1945 р Надзвичайна державна комісія повідомила про матеріальні втрати « від війни Лише прямі збитки внаслідок руйнувань, пограбувань державного кооператив­ного та особистого майна оцінювалися в 679 млрд крб (у довоєнних цінах) А з урахуванням воєнних видатків і втрат від припинення промислового і сільськогосподарського виробництва в районах, що перебували під нацистською окупацією, вони до­сягай 2 трлн 569 млрд крб Ця фантастична циф­ра більш ніж у 14 разів перевищувала всі прибутки державного бюджету CPCP за 1940 р Було втра­чено 30% національного доходу CPCP, загинуло близько ЗО млн його населення

Протягом 1941 —1944 рр смертоносна хвиля воєнних дій двічі прокотилася по території України, де загинуло 3,9 млн мирних жителів, 2,2 млн було силоміць вивезено до Німеччини, 10 млн чол втра­тили притулок На руїни було перетворено 714 МІСТ і селищ міського типу та понад 28 тис сіл України (понад 250 з них зазнали долі Хатині), 16,5 тис промислових підприємств, 18 тис лікувальних ус­танов, майже 33 тис колгоспів, радгоспів, MTC В Україні залишилось лише 19% довоєнної кількості промислових підприємств

Тільки прямі збитки, завдані господарству Ук­раїни, становили 285 млрд крб Ця сума вп’ятеро перевищувала асигнування УРСР на будівництво нових заводів, фабрик, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, MTC та інших державних підприємств протягом усіх трьох довоєнних п’ятирічок Загальна сума втрат, яких зазнали насе­лення й господарство України, становила майже 1,2 трлн крб

Зважаючи на все це, деякі із західних експертів вважали, що для відновлення господарства CPCP потрібно не менше 20—25 років, а дехто називав навіть 100 років Сталося, однак, зовсім не так, що й давало підстави комуністичній пропаганді впро­довж багатьох десятиліть глузувати над західними пророцтвами Та при цьому не називались справжні, не романтизовані причини швидкої відбудови До них насамперед слід віднести можли­вості, що їх створювала централізована тоталітарна система в мобілізації людських і матеріальних ре­сурсів

Одним з наочних виявів цього став четвертий п’ятирічний план розвитку народного господарства CPCP, а в серпні того ж року Верховна Рада УPCP прийняла закон про п’ятирічний план відбу­дови і розвитку народного господарства УPCP Протягом 1946—1950 рр обсяг капітальних вкла­день у господарство країни становив понад 65 млрд крб (у довоєнних цінах) Це перевищувало відповідні капіталовкладення за три довоєнні п’ятирічки, разом узяті При уряді в Москві було створено спеціальний комітет з відбудови народно­го господарства, який здійснював координацію й спрямовував всю роботу За рішенням московських інстанцій з Уралу, Далекого Сходу, Поволжя та інших регіонів в Україну направлялись кадри, над­силалась техніка й устаткування Щоправда, тут доречно нагадати устаткування евакуйованих під час наступу нацистської Німеччини на початку війни промислових підприємств так і не поверну­лось в Україну, оскільки це вважалось недоцільним Відтак відновлення промисловості довелось розпо­чинати фактично з нуля

Ці зусилля, про ціну яких не заведено говорити, дали швидкі й серйозні результати в Україні було загоєно рани війни, відбудовано промисловість За­значеного п’ятирічним планом на 1950 р рівня про­мислового виробництва досягли у IV кварталі 1949 р Обсяг валової продукції промисловості України в 1946-1950 рр збільшився у 4,4 раза і перевищив рівень 1940 р на 15% Були відбудовані шахти в Донбасі, Дніпрогес, заводи „Запоріжсталь’, „Азовсталь“, машинобудівні підприємства Києва і Харкова та багато інших

Певною мірою всьому цьому сприяли перма­нентні мобілізаційно-пропагандистські заходи, що їх здійснював тодішній режим, інспіруючи „соціалістичне змагання” та різного роду „рухи пе­редовиків і новаторів виробництва” Реальний, по­всякденний ентузіазм людей, їх готовність до чер­гової самопожертви — все це тісно перепліталось з притаманними комуністичній системі формалізмом і демагогією Відбудовуючи господарство, люди відроджували в першу чергу нормальне життя для себе і своїх дітей, а система списувала все на „най­вищі інтереси батьківщини Жовтня” Важкими бу­ли умови, в яких жили й працювали люди, але їх підтримувала віра в краще життя

Повоєнне відновлення економіки здійснюва­лось на переважно екстенсивній основі Понад 70% робітників промислових підприємств України досягали норм виробітку переважно ручною пра­цею Відсутність належної техніки безпеки часто призводила до значного травматизму Під час відбудови й спорудження нових об єктів майже не брались до уваги екологічні аспекти Ігнорування світового досвіду, ідеологічні амбіції завдавали ве­ликої шкоди в царині науково-технічного і соціаль­ного прогресу На відбудові окремих об’єктів на по­чатку четвертої п’ятирічки використовувалась при­мусова праця певної частини військовополонених, що суперечило відповідним міжнародним кон­венціям

За офіційними даними, четвертий п’ятирічний план за загальним обсягом виробництва промисло­вої продукції було виконано за 4 роки і 3 місяці, хо­ча, як і в попередніх п’ятирічках, показники вироб­ництва продукції групи „Б” були нижчими від по­казників групи „А” Зайвий раз підтверджувалось, що життєвому рівню людей приділялась другоряд­на увага Та найбільш гостро проблеми відбудови виявились у сільському господарстві