Трагічний фінал соціально-економічних перетворень: масові репресії

Учасниками злочинної групи, в яку перерод­жувалася партійно-державна владна структу­ра після того, як Сталін досяг диктаторської влади, вони почали шукати шляхів, щоб виправити становище Проба сил відбулася в січні 1934 р на XVII з’їзді ВКП(б)

Прямо проти Сталіна на з’їзді не виступив ніхто, бо це було смертельно небезпечно Єдину можливість усунути його з керівництва давала про­цедура виборів у Центральний комітет парти Як і раніше, вибори в ЦК відбувалися шляхом таємного голосування Однак спроба забалотувати генсека провалилася Сталін все-таки дістав менше голосів, ніж багато інших кандидатів Найбільшу підтримку депутатів завоював C Кіров

1 грудня 1934 р Кірова було вбито Причет­ність Сталіна до цієї акції не доведена документа­льно Ця смерть, однак, була для нього надзвичай­но випдною Генсек не тільки позбавлявся суперни­ка але й дістав підставу для розгортання терору, спрямованого проти міфічних “ворогів народу”

5 грудня в газеті “Правда” з’явилася датована днем убивства Кірова постанова ВЦВК про вне­сення змін до діючих кримінально-процесуальних кодексів союзних республік Розслідування справ про “терористичні акти” проти представників ра­дянської влади тепер вимагалося закінчувати в строк не більше десяти днів, слухати ці справи без участі сторін, не допускати подачі клопотань про помилування й касаційного розгляду справ, викону­вати негайно вирок про вищу міру покарання, якою був розстріл

Репресії переросли в масові після пленуму ЦК ВКП(б) у лютому—березні 1937 р Сталін заявив, що країна в небезпечному становищі через підступи саботажників, шпигунів і диверсантів Він накинув­ся на “безтурботних, добросердних і наївних керів­них товаришів’*, які втратили здатність розпізнава­ти ворога

31 липня 1937 р ЦК ВКП(б) затвердив наказ M Єжова місцевим органам HKBC₁ згідно з яким за чотири місяці треба було репресувати 268950 чоловік, з них негайно знищити 75950 Репресії здійснювалися позасудовими трійками у складі пер­шого секретаря обкому, начальника обласного управління HKBC і прокурора області

Репресувалися не тільки керівні особи, але й ря­дові робітники, колгоспники, інтелігенти Суспіль­ство все глибше опускалося у прірву страху, відчаю, моральної деградації Заарештованих піддавали тортурам за особистою вказівкою Сталіна від імені ЦК ВКП(б) Не витримуючи фізичних мук, вони давали свідчення і на себе, і на своїх знайомих Так забезпечувався черговий приплив арештів

Україна постраждала від цього “полювання на відьом” більше, ніж інші регіони Служіння Сталіну вірою і правдою впродовж багатьох років не вряту­вало партійно-державне керівництво республіки З 62 членів ЦК КП(б)У, обраного XllJ з’їздом рес­публіканської партійної організації в червні 1937 р, були звинувачені у ворожій діяльності 55 чоловік З 11 членів політбюро ЦК КП(б)У було репресовано 10, з 5 кандидатів у члени політбюро — 4 Загину­ли всі 9 членів оргбюро ЦК КП(б)У, включаючи Kociopa

11 червня 1937 р газети повідомили, що війсь­ковий трибунал виніс смертний вирок звинувачено­му у шпигунстві і зрадництві заступнику наркома оборони маршалу M Тухачевському Разом з ним смертний вирок було винесено командуючому військами !київського військового округу И Якіру, а також іншим відомим військовим діячам У війсь­ках відбулося масове винищення кадрів Більшість командних посад довелося заміщувати людьми, які не встигли закінчити навіть середніх військових навчальних закладів

З Москви відряджалися уповноважені в супро­воді підрозділів HKBC, щоб за виразом з передо- виці газети 1 Іравда, викурити і поруйнувати гнізда троцькістсько-фашистських блошиць” В Україну були направлені M Єжов і M Хрущов Незабаром після цього розгорнулася суцільна заміна складу керівних органів республіки У січні 1938 р Хрущов приїхав до Києва вже на постійну роботу як виконуючий обов язки першого секрета­ря ЦК КП(б)У

В 1938 р хвиля масових репресій, яка дістала назву ‘єжовщини ”, почала спадати В грудні цього року з’явилася коротка інформація про звільнення Єжова від виконання обов’язків наркома внутрі­шніх справ На цій посаді його замінив Л Берія XVIII з’їзд ВКП(б), який відбувся у березні 1939 р, зареєстрував істотне зміцнення становища Сталіна в парти і державі Старі кадри парти були винищені майже повністю 3 1966 делегатів попе­реднього з’їзду на цьому були присутні тільки 35 Ставати в опозицію Сталіну ніхто більше не нава­жувався