ТИПОЛОГІЯ КЕРАМІКИ КІНЦЯ Х-ХІ ст. З ВІДКРИТИХ ПОСЕЛЕНЬ МЕЖИРІЧЧЯ ВЕРХНЬОГО СИРЕТУ ТА СЕРЕДНЬОГО ДНІСТРА

І.П. Возний (Чернівці)

Важливою категорією давньоруських археологічних пам'яток, матеріали яких дозволяють повніше охарактеризувати специфіку общини, побут населення, є неукріплені поселення, оскільки на них проживала основна маса сільського населення стародавньої Русі.

Проблема історії давньоруського села все ще належить до числа недостатньо розроблених. До недавнього часу вона досліджувалась в основному за писемними джерелами. Села згадуються уже в X ст. в угодах русичів з греками, «Повісті минулих літ», літописах, але ці повідомлення стосуються в основному побуту сільського населення, його правового становища⁵.

В основному інформація стосовно господарства сільського населення у писемних джерелах давньоруського часу вичерпується. Фрагментарність останньої, яка б стосувалася історії давньоруського села, значно збіднювала можливості досліджень у цьому напрямку. Тому для вивчення відкритих поселень через брак писемних джерел, переважно можуть бути використані матеріали археологічних розкопок.

Важливою проблемою еволюції сільських поселень є вивчення їх економічного розвитку. На відкритих поселеннях, як і в містах, досить поширеним видом ремесла була гончарна справа. При повсюдному застосуванні в побуті глиняного посуду, вона була розвинута як в містах, так і в селах. Все це спричиняло масові поставки продукції цієї галузі ремесла на внутрішній ринок і постійне збільшення асортименту.

Гончарне виробництво на теренах краю репрезентоване небагаточисельними залишками ремісничих майстерень та значною кількістю керамічного матеріалу у вигляді готових виробів та їх фрагментів (посуд, облицювальна плитка). Вироблявся кухонний, столовий і тарний посуд. Використовувалася при цьому звичайна залізиста глина. Під час випалу вона в результаті перетворення заліза в оксид давала виробам червоне або жовтувате забарвлення. Гончарі при виробництві посуду рідко використовували чисту глину, оскільки під час випалювання вона давала усадку і тріскалася. Для цього до глини додавали знежирюючі домішки: полову, товчений черепашник, а для підвищення вогнетривкості виробів - жорству, шамот, дрібнозернистий пісок⁶.

Більшість давньоруської кераміки виготовлено на гончарному крузі. Але, оскільки гончарні круги робилися з дерева, то археологічних матеріалів будь-яких залишків їх деталей на досліджуваних теренах не збереглося.

На поселеннях як сільського, так і міського типу зустрічається значна кількість керамічного матеріалу. Це пояснюється, з одного боку, доброю збереженістю цього матеріалу, а з іншого - масовим використанням його ще в далекому минулому. Про широке побутування глиняного посуду на Русі говорять й писемні джерела. Такі властивості, як водонепроникність, порівняно велика стійкість до переміни температури, давали можливість використовувати цей посуд у самих різноманітних випадках, а повсюдне поширення сировини - глини - робило виготовлення цього посуду доступним для всіх⁷.

Гончарі виробляли в значній кількості різноманітний посуд: прості горщики, горщики з накривками з однією чи двома ручками, миски, корчаги, кринки, ковші, світильники тощо⁸.

В наш час ще не можна сказати, що у нас сформувалася повна уява про сільський глиняний посуд, оскільки сільські поселення до цих пір мало досліджувались, і в нашому розпорядженні із селищ є порівняно незначний керамічний матеріал, і той у досить фрагментарному вигляді.

Як відзначають дослідники, кераміка, з одного боку, є однією з основних хронологічних ознак культурного шару (власне за нею й проводилася хронологічна класифікація відкритих поселень під час розвідок), а з іншого - сама датована не дуже добре⁹.

Детальна розробка типології та хронології кераміки з поселень як Сирето- Дністровського межиріччя, так і Русі в цілому - проблема надзвичайно важлива.

Під час розкопок і обстежень відкритих поселень Сирето-Дністровського межиріччя виявлено значну кількість фрагментів, а в окремих випадках (Вікно, ур. Мартинівка, Онут, Чорнівка, ур. Пуста Чорнівка тощо) досліджено кілька закритих керамічних комплексів.

Хронологічним показником кераміки кінця Х-ХІ ст. є гончарні горщики з різко відігнутими потовщеними вінцями, які часто оформлені у вигляді манжетів. Так, серед матеріалів поселення Графська Поляна поблизу городища Цецин і на поселенні Зелена Липа ур. Заньків досліджено закриті комплекси з гончарною керамікою з манжетоподібними вінцями. Зустрічаються тут і ліпні сковорідки та миски¹⁰.

Завдяки одержаним археологічним матеріалам, які підтверджують типологічну класифікацію кераміки, розроблену М.В. Малєвською і Б.О. Тимощуком стосовно Галицького князівства, В.О. Петрашенко стосовно Правобережної України, і порівнявши їх, можна не тільки розкрити хронологію давніх старожитностей, але й визначити ранні та пізні фази їхнього розвитку і завдяки цьому продатувати розкопані пам'ятки у вужчих часових рамках¹¹.

Серед глиняного посуду найбільш поширеною формою є кухонні горщики.

Загальні тенденції розвитку форми посуду виглядають приблизно так: до складу кераміки рубежу Х-ХІ ст. відносяться в основному гончарні горщики, хоча зустрічаються і ліпні сковорідки та миски. До тіста посудин часто додавали перепалену жорству, пісок. Поверхня виробів у порівнянні з попереднім періодом стає рівною. На зламі черепки триколірні, глиняне тісто шарувате. Як уже зазначалося, у горщиків рубежу Х-ХІ ст. вінця набувають манжетоподібної форми. Манжет стає в два рази ширшим у порівнянні з кінцем Х ст. Часто край манжета оформлений у вигляді гострого виступу за рахунок широкої смуги, яка кріпилася до країв горловини. Також використовували гранування уступчиками, яке стає більш різким і помітним, ніж це було раніше. Із середини з'являються закраїни у вигляді пташиного «дзьоба». Зустрічаються також горщики з відтягнутими вінцями, верхній край яких загнутий до середини¹³. Такі вироби широкогорлі, рідше вузькогорлі, з шерехатою поверхнею світло-коричневого кольору, з піднятими плічками, низькою шийкою, яка переходить у випуклі бочки, що конічно звужуються до денця. Інколи висока шийка може переходити у виразні плічка. Такі горщики найбільше розширені вище середини висоти посудини і часто мають опуклобоку форму. В цей час широко починає використовуватися ангоб, що надавав виробам яскравих жовтих, червоних кольорів.

Досить характерною рисою таких посудин є відігнуті вінця. У цей період домінуючими стають вінця, в яких з’являються потовщення у вигляді «манжетів», що утворилися в результаті приліплення верхньої відігнутої частини до нижньої. Вінчики таких горщиків або зрізані під нахилом, або потовщені заокруглені.

Такої форми посудини характерні виключно для ХІ ст., хоча манжетоподібні інколи зустрічаються на пам’ятках першої половини ХІІ ст. На поселеннях Сирето-Дністровського межиріччя ХІ ст. відомий ліпний посуд. Це переважно конічні миски та сковорідки, але вони побутують в ранніх керамічних комплексах даного хронологічного періоду і з часом зникають. Змінюється також характер орнаментації. Якщо для Х ст. традиційною була орнаментація майже всієї поверхні горщика, то вже в ХІ ст. йде тенденція до зменшення орнаментованої площі, яка обмежується тепер плічками, горлом посудини або відсутня взагалі¹⁴. Аналогічна кераміка широко відома на поселеннях Українського Прикарпаття, Придніпров’я та Молдови¹⁵.

Виділення типів вінчиків базується на класифікаціях, розроблених Б.О. Тимощуком, М.В. Малєвською, М.П. Кучерою та В.О. Петрашенко¹⁶.

За характером оформлення верхньої частини, горщики рубежу Х-ХІ ст. можна розділити на 3 основних типи та 6 підтипів.

Тип 1а. Горщики, у яких простий відігнутий назовні вінчик, верхній край котрого косо зрізаний. Зовнішній край в нижній частині має гострий виступ. Шийка висока. У зламі випал двошаровий або тришаровий: чорний, світло-жовтий, темно-жовтий. Глиняне тісто щільне з домішками крупного польового шпату, крупнозернистого піску, дрібної жорстви, дрібних залізистих вкраплень. Посудини цього типу орнаментовані хвилястими лініями по шийці. У одного по зовнішньому краю вінця нанесені косі насічки (рис. 1, 1-3, 7, 12; рис. 1, 1, 2, 3, 4) Такі вінчики відповідають типу А за Б.О. Тимощуком, виду 1 за Л.П. Михайлиною, тип УІІІ- ХІ за В.О. Петрашенко, типу 1-3 за М.П. Кучерою¹⁷.

Тип 1б представлений горщиками у яких простий відігнутий назовні вінчик верхній край якого потоншений і заокруглений, шийка плавно вигнута, майже не виділяється, а вінця непомітно переходять у похилий бочок (рис. 1, 19). Такі вінчики побутували з Х по ХІІІ ст. але їх датування можливе лише при детальному аналізі технологічних прийомів формування посудин цього типу, на що свого часу вказав І.Г Сарачев²¹. За його класифікацією, вони відносяться до типу 1 а; за В.О. Петрашенко, такі горщики представляють тип 6; за Б.О. Тимощуком - вид А; і тип 1 за М.М. Кучинко, тип V за А.О. Козловським²². На поселеннях Сирето-Дністровського межиріччя вони зустрічаються в Горішніх Шерівцях тощо, де датуються другою половиною Х-ХІ ст.²³ Для таких вінчиків відсутній наплив, а загладжування направлене від внутрішньої стінки горловини до зовнішньої. Тісто добре вимішане з достатньою кількістю польового шпату або дрібнозернистого піску. На денцях видно сліди піщаної підсипки. Аналогічні посудини зустрінуті на давньоруських

Рис.1. Основні типи кераміки рубежу Х-ХІ ст. з відкритих поселень Сирето-Дністровського межиріччя. 1 - Ломачинці, ур. Окопи; 2 - Маморниця, ур. Лутарія; 3 - Луковиця; 4, 5 - Васловівці, ур. Вила; 6-11, 29-31 - Зелена Липа, ур. Заньків; 12 - Біла; 13-18 - Цецино, ур. Графська Поляна; 19-28 - Горішні Шерівці (8-31 за Б. Тимощуком)

поселеннях Х - середини ХІ ст. на Волині, Подніпров’ї, суміжних з давньоруською державою територіях в Румунії, Молдові, Польщі тощо²⁴.

Тип 2а представлений гончарними горщиками, у яких вінчик має форму «правильного манжета» з вертикально зрізаним краєм. Шийка у таких горщиків як правило вертикальна. Тісто добре вимішане з домішками крупнозернистого піску (рис. 1, 20). Горщики з таким вінчиком відомі в Горішніх Шерівцях, Коростуватій²⁵. Вони відносяться до типу 2 за В.О. Петрашенко, тип 8 за М.П. Кучерою, вид Б за Б.О. Тимощуком і датуються Х - першою половиною ХІ ст.²⁶. Вони широко представлені серед слов'яно-руських старожитностей з інших територій²⁷.

У типу 2б вінчики мають добре виражений наплив під прямокутної форми. Їх зовнішній край у нижній частині має гострий виступ. У них шийка висока до 2-2,5 см. На внутрішній стороні горщиків видні сліди джутів загладжених у вертикальному напрямку (рис. 1, 16-18, 25-27). Тісто добре вимішане з добавками крупнозернистого піску, дрібними вкрапленнями залізняку. На зламі черепок дво або тришаровий. Такі горщики на досліджуваній території зустрінуті на поселеннях в Перебиківцях, Горішніх Шерівцях, Графській Поляні, Коростуватій²⁸. Відносяться вони до типу 1 за В.О. Петрашенко; 3 - за І.Г Сарачевим, 5 - за М.П. Кучерою, виду Б за Б.О. Тимощуком, і датуються всіми дослідниками Х - серединою ХІ ст.²⁹ Аналогічні посудини зустрічаються на багатьох давньоруських поселеннях³⁰.

Тип 2в представлений горщиками з вінчиками у вигляді потовщеного манжету, край якого відтягнутий до низу загостреним ребром. Взагалі, на думку Ю.Ю. Моргунова, манжетоподібні вінця є характерною ознакою кераміки Х-ХІ ст.³¹ Це широкогорлі, зрідка вузькогорлі горщики з шерехатою поверхнею світло-коричневого кольору. Шийка у них висока, слабо вигнута, інколи вертикальна, висотою від основи до зовнішнього зрізу вінця 2 - 2,5 см. Вигин в цей час стає більш різким, випал, як і раніше - нерівномірний, в тісті є значні домішки жорстви. Техніка виготовлення, як і в попередньому типі, джгутова, випал на зламі триколірний. На зовнішній поверхні денець зафіксовані сліди піщаної підсипки, як це засвідчено у попередньому хронологічному періоді (рис. 1, 11, 13, 15; рис. 1, 12, 13). Такі вінця зустрічаються в основному в комплексах другої половини Х - середини ХІ ст. Вони близькі до типів 12-13 за М.П. Кучерою, типу 4 за В.О. Петрашенко, типу Б за Б.О. Тимощуком, типу 4б за Л.П. Михайлиною, типу 1 за М.М. Кучинко³². Такі горщики виявлені на поселеннях досліджуваної території в Зеленій Липі, Перебиківцях, Графській Поляні, Горішніх Шерівцях³³.

Аналогії цих горщиків часто зустрічаються серед археологічних матеріалів відкритих поселень з інших територій давньоруської держави³⁴.

Тип 2г представлений широкогорлими зрідка вузькогорлими горщиками з шерехатою поверхнею коричневого кольору. Вінця відігнуті, у них невисока шийка, яка плавно переходить у опуклі бочки, що конічно звужуються до денця. Зовнішній край вінця профільований борозенкою. (рис. 1, 9-10, 29-31). На поселеннях Сирето-Дністровського межиріччя вони зустрінуті в Зеленій Липі. Горішніх Шерівцях, Перебиківцях тощо³⁵. Такі горщики відносяться до типу 1 за М.М. Кучинко, виду Б за Б.О. Тимощуком³⁶. Аналогії їм широко представлені на давньоруських пам'ятках, де датуються Х - першою половиною ХІ ст.³⁷

До типу 3 можна віднести горщики з відтягнутими вінцями у яких верхній край загострений доверху у вигляді «носика» і загнутий до середини. Вони відносяться до типу Г за Б.О. Тимощуком, типу 5 за Л.П. Михайлиною³⁸. Горщики цього типу виготовлені з добре відмуленої глини з домішками піску. Випал добрий, вигин шийки в одних випадках плавний, в інших різко переходить у плічка (рис. 1, 14). Хронологічно такі горщики побутували в ХІ ст.³⁹ Відомі такі горщики на поселеннях Сирето-Дністровського межиріччя в Графській Поляні, Горішніх Шерівцях⁴⁰. Аналогічні форми горщиків відомі на інших давньоруських пам'ятках⁴¹.

Для кераміки рубежу ХІ - першої половини ХІІ ст. властиве зменшення ширини манжета. Він фактично перетворюється в округле потовщення у вигляді валика, без горизонтальної борозенки і нижньої підрізки, часом набуває підпрямокутної форми.

Тип 4. Вінчик простий. Його зовнішня сторона зрізана у формі ламаної лінії, внутрішня також має гострий уступ, що робить його досить масивним. Шийка плавно вигнута і досить висока 2 - 2,5 см (рис. 1, 22, 24). Відомі вони в Горішніх Шерівцях⁴². Такі вінчики відносяться до типу 16 за В.О. Петрашенко, 19 за М.П. Кучерою⁴³. Вони зустрічаються в комплексах ХІ - початку ХІІ ст. на інших давньоруських поселеннях⁴⁴.

Тип 5 представлений гончарними горщиками з відтягнутими вінчиками, верхній край

Рис.2. Основні типи кераміки рубежу Х - ХІ ст. з відкритих поселень Сирето-Дністровського межиріччя. 1 - Ломачинці, ур. Окопи ; 2, 4 - Маморниця, ур. Лутарія; 3, 6 - Магала, ур. Кожушна; 5 - Луковиця; 7-10 - Васловівці, ур. Вила; 11-13 - Зелена Липа, ур. Заньків

яких заокруглений і має вигляд «дзьоба», з уступом у нижній частині. Краї манжетів таких вінець профільовані у вигляді карнизу з двома борозенками, що ділять його на три частини. Вигин шийки в одних випадках плавний, в інших різко переходить в плічка. З внутрішнього зрізу вінця з’являється за країна для накривки. У цьому типі з’являється нова техніка моделювання вінець, яка стає панівною у ХІІ - першій половині ХІІІ ст. Ймовірно, це пов’язано з переходом від важкого ручного до ніжного круга, що дозволило гончарю формувати вінець безпосередньо на крузі без попереднього ручного моделювання, як це робилося в горщиках попередніх типів. Тісто таких горщиків добре відмулене, без видимих крім дрібнозернистого піску домішок. На зламі черепок одношаровий, колір світло-сірий або жовто-рожевий (рис. 1, 4, 6, 23; рис. 2, 7, 11). Знайдені такі горщики на поселеннях Васловівці, Зеленій Липі, Горішніх Шерівцях тощо⁴⁵. Вони відносяться до типу 9 за В.О. Петрашенко та М.П. Кучерою, виду Б за Б.О. Тимощуком⁴⁶. Вони досить близькі до галицької кераміки і не характерні для Середнього Подніпров’я⁴⁷. Датуються вони Х - серединою ХІ ст. й зустрічаються на інших давньоруських пам’ятках⁴⁸.

Особливу увагу привертають денця посудин. Вони, як правило, шорсткі, що свідчить про застосування підсипки з піску або попелу під час формування. Багато денець має по краю пасок - заплив глини за край гончарного круга. Всього в колекції нараховується більше 109 фрагментів та цілих денець, які були піддані статистичній обробці. Для порівняльного аналізу відібрано 100 екземплярів. Сюди потрапили цілі вироби, фрагменти і уламки, які дозволяють виміряти діаметр. Оскільки нижні частини посудин зустрінуті в поодиноких екземплярах, ми не мали змогу провести порівняльну характеристику за ознакою кута відгину стінки посудини від площини дна, через це ми аналізуємо денця лише за їх діаметрами.

Порівняльний аналіз діаметра денець показав, що найбільше на відкритих поселеннях зустрічаються денця діаметром 12 см (32%), далі йдуть 10 см (27%), 8 см (23%), 14 см (5%). Отже переважали горщики з середнім діаметром денець, можливо зрізані з круга ниткою чи дротом.

Отже, як видно, кераміка Х ст. з досліджуваних теренів генетично пов'язана із загальнослов'янськими формами попереднього періоду, поширеними на досить значній території Східної та Центральної Європи.

У ХІ ст. в кераміці помітні зовнішні впливи. Місцеві традиції простежуються слабше. Горщики набувають розвиненої форми, яка склалася в Середньому Подніпров'ї. Це, можливо, пояснюється об'єктивними історичними причинами, а саме входженням території Сирето- Дністровського межиріччя до складу Київської держави в кінці Х ст. В цілому, посуд ХІ ст. єдиної генетичної основи не має.

Кераміка Сирето-Дністровського межиріччя типова для всієї Галицької землі. Місцеві типи становлять переважну більшість. Простежено тісний зв'язок кераміки з поселень досліджуваної території з керамікою Карпато-Дунайського району.

¹ Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм ХУ-ХУІІІ вв.: В 3-х т - М., 1986. - Т.1. - C. 60.

² Південноруське село ІХ - ХІІІ ст. (нові пам'ятки матеріальної культури). - К., 1997. - C. 3.

³ ВоронинН.Н. К истории сельского населения феодальной Руси // ИГАИМК. - 1935. - Вып. 138.

- С. 7.

⁴ КузаА.В. Неукрепленные поселения // Древняя Русь. Город, замок, село. - М., 1985. - С. 97-99; Довженок В.Й. Феодальний маєток в епоху Київської Русі в світлі археологічних даних // Археологія.

- 1953. - Т.УІІІ. - С. 10-27; Седов В.В. Сельские поселения Центральных районов Смоленской земли // МИА. - 1960. - № 92. - 158 с.; ТолочкоП.П. Основні досягнення та перспективи розвитку давньоруської археології України // Археологія. - 1987. - Т.57. - С. 51-56.

⁵ ПСРЛ. - М., 1962. - Т.1. - С. 277; Там же. - М., 1962.- Т.2. - С. 47, 747-748; Повесть временных лет. - М.-Л., 1950. - Ч.1. - С. 169; Правда Русская /Под. ред. Б.Д. Грекова - М.-Л., 1947. - Т.2. - С.185.

⁶ Бобринский А.А. Гончарство Восточной Европы. Источники и методы изучения - М., 1978. - С. 90.

⁷ Мальм В.А. Производство глиняных изделий // Очерки по истории русской деревни Х-ХІІІ вв.

- Тр. ГИМ. - М., 1959. - Вып.33. - С. 123-148.

⁸ РыбаковБ.А. Ремесло Древней Руси. - М., 1948. - С. 354-355.

⁹ Толочко П.П. Ремесленное производство // Новое в археологи Киева. - К., 1981. - С. 298.

¹⁰ Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - К., 1982. - С. 174, Рис. 98.

¹¹ Малевская М.В., Раппопорт П.А., Тимощук Б.А. Раскопки на Ленковецком поселении в 1967 г. // СА. - 1970. - № 4. - С. 112-127; Малевская М.В. К вопросу о керамике Галицкой земли ХІІ - ХІІІ вв. // КСИА АН СССР. - 1969. - Вып.120. - С. 3-14; Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - С. 23-29; Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). - К., 2005. - С. 50-73.

¹² Кучера М.П. Кераміка древнього Пліснеська // Археологія. - 1961. - Т.12. - С. 143-154; Малевская М.В. К вопросу о локальных вариантах керамики западнорусских земель ХІІ - ХІІІ вв. // КСИА АН СССР. - 1971. - Вып. 125. - С. 27-34.

¹³ Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - С. 18-19; Михайлина Л.П. Населення Верхнього Попруття УІІІ - Х ст. - Чернівці, 1997. - С. 96.

¹⁴ Тимощук Б.А. Восточные славяне: От общины к городам. - М., 1995. - С. 177-179; Михайлина Л.П. Населення Верхнього Попруття УІІІ - Х ст. - С. 97.

¹⁵ Петрашенко В. Хронологія та походження Середньодніпровської кружальної кераміки VIII

- початку ХІ ст. // Дружинні старожитності Центрально-Східної Європи Vm - Х ст. / Матеріали Міжнародного польового семінару. - Чернігів, 2003. - С. 125-132; Гупало В. До питання про особливості Галицько-Волинської кераміки княжої доби // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. - Львів, 1993. - С. 55-56; Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХГУ ст.). - С. 23, Рис. 8.; Малевская М.В. Гончарная мастерская первой половины ХІ ст. в древнем Галиче // Культура средневековой Руси. - Л., 1974. - С. 33-38; Федоров ГБ. Городище Екимауцы // КСИИМК. - 1953. - Вып.50. - С. 110; Старчук І.Д. Розкопки городища Пліснеська в 1947-1948 рр. // АП УРСР. - 1952. - Т.3. - С. 384; Ратич О.О. Результати досліджень древньоруського городища «Замчисько» в м. Судова Вишня Львівської обл. в 1957-1959 рр. // МДАПВ. - 1962. - Вип. 4. - С. 113-118.

¹⁶ Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХГУ ст.). - С. 19­21; Малевская М.В. К вопросу о керамике Галицкой земли ХІІ-ХІІІ вв. - С. 3-10; Кучера М.П. Керамика // Археология Украинской СССР.: В 3-х т - К., 1986. - Т 3. - С. 450; Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). - С. 57.

¹⁷ ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХРУ ст.). - С. 18;МихайлинаЛ.П. Населення Верхнього Попруття УІІІ-Х ст. - С. 90; Петрашенко В.О. Слов'янська кераміка УІІІ-Х ст. Правобережжя Середнього Подніпров'я. - К., 1992. - С. 66-70; КучераМ.П. Керамика. - С. 449.

¹⁸ Малевская М.В. К вопросу о керамике Галицкой земли ХІІ - ХІІІ вв. - С. 10-14.

¹⁹ Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - Рис. 2, 2,3; ТимощукБ.О. - Слов'яни Північної Буковини V-ІХ ст. - К., 1976. - Рис.17, 2.

²⁰ Винокур І., Горішній П. Бакота. Столиця давньоруського Пониззя. - Кам'янець-Подільський, 1994. - Рис. 90, 1; КучинкоМ.М. Волинська земля Х - середини ХІУ ст.: археологія та історія. - Луцьк, 2002. - Рис. 23, 4; Кучинко М.М. Давньоруське городище Вал в Надситр'ї. - Луцьк, 1996. - С. 152; Пархоменко О.В. Поселение салтовской культуры у с. Жовтневое // Земли Южной Руси в ІХ-ХІУ вв. - К., 1985. - Рис.4, 5; Розенфельдт Р.Л. Керамика // Древняя Русь. Быт и культура. - М., 1997. - Табл. 16, 11; СагайдакМ.А. Давньокиївський Поділ. - К., 1991. - Рис. 42; Петрашенко В.А. Городище Монастырек УІІІ-Х вв. в свете новых исследований // Земли Южной Руси в ІХ-ХІУ вв. - К., 1985.

- Рис. 6, 9; Abramowicz A. Ceramica z Cermna nad Huczw¾ // AP. - 1959. - T 4. - Z. 1. - S. 160-161; Spinei V. Moldavia in the 11^th - 14^th centuries. - Bucuresti: Editura Academiei Republicii Socialiste Romania, 1986. - p. 442-444; Com%a M. Cultura materiala veche Romaneasca (Asezarile din secolele VIII-X de la Bucov-Ploiesti). - Bucuresti, 1978. - fig. 62, 15.

²¹ Сарачев И.Г. Типология венчиков древнерусских горшков Днепровского Левобережья (по материалам Новгород-Северского Поденесья) // Древности Евразии. Сб. научных трудов ГИМ и МГУ.

- М., 1997. - С. 272.

²² Там же. - С. 272.; Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). - С. 59; Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХкУ ст.).

- С. 18; Кучинко М.М. Волинська земля Х - середини ХкУ ст.: археологія та історія. - Рис. 23, 2; Козловський А.О. Історико-культурний розвиток Південного Подніпров'я в IX-XIV ст. - К., 1990. - С. 77.

²³ ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХкУ ст.). - Рис. 34, 2,8.

²⁴ Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). - С. 59; Петрашенко В.А. Кераміка та гончарна справа // Село Київської Русі. - К., 2003. - С. 114, Рис. 38, 14; Виногородська Л.І., Петрашенко В.О. Нові дослідження давньоруського поселення неподалік с. Григорівка на Дніпрі // Старожитності Південної Русі. Матеріали ІІІ історико-археологічного семінару «Чернігів і його округа в ХІ-ХІІІ ст.» - Чернігів, 1993. - Рис. 3, тип 1; Розенфельдт Р.Л. Керамика. - Табл. 16, 5;КучинкоМ.М. Волинська земля Х - середини ХкУ ст.: археологія та історія. - Рис. 22, 1; 23, 2; Кучинко М.М. Давньоруське городище Вал в Надситр'ї. - С. 152; Кучера М.П. Керамика. - С. 448; Шекун О.В., Веремійчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. - Чернігів, 1999. - Рис. 5, 17; Козловський А.О. Історико-культурний розвиток Південного Подніпров'я в IX-XIV ст. - С. 78-79; Ивакин ГЮ., Степаненко Л.Я. Раскопки в северо-западной части Подола в 1980-1982 г. // Археологические исследования Киева 1978-1983 гг. - К., 1985. - С. 87, Рис. 6; Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. - Рис. 42; Гупало К.М., Толочко П.П. Давньокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень // Стародавній Київ. - К., 1975. - С. 72; Пархоменко О.В. Поселение салтовской культуры у с. Жовтневое - Рис. 4, 2, 7, 9; Abramowicz A. Ceramica z Cermna nad Huczw¾

- S. 176-183; Drewko M. Prace wyhoraliskowe na Wczesnosredniowiecznym cmentarzysku kurhanowym we wsi Lipsko, pow. Zamosc // SA. - 1956. - T. 2 - S. 82-84; Spinei V. Moldavia in the 11^th - 14^th centuries.

- p. 442-444; Com%aM. Cultura materiala veche Romaneasca - fig. 69, 11.

²⁵ ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХкУ ст.). - Рис. 34, 4; 98, 4.

²⁶ Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). - С. 57-58, Рис.32, 2; КучераМ.П. Кераміка древнього Пліснеська. - Рис. 106, 8.

²² Кучинко М.М. Волинська земля Х - середини ХІУ ст.: археологія та історія. - Рис. 26; Виногородська Л.І., Петрашенко В.О. Нові дослідження давньоруського поселення неподалік с. Григорівка на Дніпрі - С. 157, Рис. 2, 7; Шекун О.В., Веремійчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. - С. 75, Рис. 5, 13; Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. - Рис. 42; Пекарская Л.В., Зоценко В.Н. Археологические исследования Древнерусского Вышгорода в 1979-1981 гг. // Археологические исследования Киева 1978-1983 гг. - К., 1985. - С. 129, Рис. 4; Кілієвич С.Р. Дослідження старокиївської гори // Стародавній Київ. - К., 1975. - С. 32, Рис. 3; Spinei V. Moldavia in the 11^th - 14^th centuries. - fig. 10, 3.

²⁸ ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - Рис. 8, 1-3; 34, 10; 98,3; Він же. - Слов'яни Північної Буковини У - ІХ ст. - Рис. 17, 6.

²⁹ Сарачев И.Г Типология венчиков древнерусских горшков Днепровского Левобережья (по материалам Новгород-Северского Поденесья). - С. 271; КучераМ.П. Керамика. - С. 449, Рис. 106, 5; Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). - С. 57, рис.32, 1; ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - Рис. 4, 4,5.

³⁰ Виногородська Л.І., Петрашенко В. О. Нові дослідження давньоруського поселення неподалік с. Григорівка на Дніпрі - Рис. 2, 5; Кучинко М.М. Волинська земля Х - середини ХІУ ст.: археологія та історія. - Рис. 26, ІІ; Шекун О.В., Веремійчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. - С. 102, Рис. 32, 30-31; Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. - Рис. 42; Томенчук Б., Филипчук М. Буківна - літописний Биковен на Дністрі. Другий археологічний шар. УІІІ - ХІ ст. (матеріали розкопок 1987­1992 рр.). - Івано-Франківськ, 2001. - Рис. 29, 1.

³¹ Моргунов Ю.Ю. Древнерусские памятники поречья Сулы. - Курск, 1996. - С. 3-14.

³² Кучера М.П. Керамика. - С. 449; Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). - С. 58; ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - С. 18-19; Михайлина Л.П. Населення Верхнього Попруття УІІІ - Х ст. - С. 90-91; Кучинко М.М. Волинська земля Х - середини ХІУ ст.: археологія та історія. - С. 101-102.

³³ Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - С. 23, Рис. 8, 8; ТимощукБ.О. - Слов'яни Північної Буковини У-ІХ ст. - Рис. 17, 7.

³⁴ Шекун О.В., Веремійчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. - С. 77, Рис. 5, 11; 8, 19­20; Виногородська Л.І., Петрашенко В.О. Нові дослідження давньоруського поселення неподалік с. Григорівка на Дніпрі - С. 57, Рис. 2, 30; КучинкоМ.М. Давньоруське городище Вал в Надситр'ї. - С. 152; Кілієвич С.Р. Дослідження старокиївської гори. - С. 32, рис. 3; Ивакин Г.Ю., Степаненко Л.Я. Раскопки в северо-западной части Подола в 1980-1982 г. - С. 86, Рис. 6; СагайдакМ.А. Давньокиївський Поділ. - Рис. 42; Abramowicz A. Ceramica z Cermna nad Huczw д - S. 160-161; Spinei V. Moldavia in the 11^th - 14^th centuries. - fig. 9, 9.

³⁵ Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - Рис. 34, 11,12; ТимощукБ.О. - Слов'яни Північної Буковини У - ІХ ст. - Рис. 17, 3,4.

³⁶ КучинкоМ.М. Волинська земля Х - середини ХІУ ст.: археологія та історія. - С. 101-102, Рис. 22, 8; 23, 1; ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - Рис. 8.

³⁷ Кучинко М.М. Давньоруське городище Вал в Надситр'ї. - С. 152; Шекун О.В., Веремійчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. - С. 77, Рис. 7, 8; Петегирич В., Павлів Д., Принада І. Поселення Х-ХІ ст. біля с. Черчика на Яворівщині // МДАПВ. - 2005. - Вип. 9. - С. 286, Рис. 5, 3; AbramowiczA. Ceramica z Cermna nad Huczw¾ - S. 176-183.

³⁸ ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - С. 19;МихайлинаЛ.П. Населення Верхнього Попруття УІІІ-Х ст. - С. 91.

³⁹ ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - С. 19, 23.

⁴⁰ Там же. - Рис. 8, 5, 34, 18; Михайлина Л.П. Населення Верхнього Попруття УІІІ-Х ст. - Рис. 44, 7.

⁴¹ Малевская М.В. Гончарная мастерская первой половины ХІ ст. в древнем Галиче. - С. 33­38; Ратич О.О. Результати досліджень древньоруського городища «Замчисько» в м. Судова Вишня Львівської обл. в 1957-1959 рр. - С. 113-118; Федоров ГБ. Городище Екимауцы - С. 110; Виногородська Л.І., Петрашенко В.О. Нові дослідження давньоруського поселення неподалік с. Григорівка на Дніпрі - С. 58; Звіздецький Б.А., Петраускас А.В., Польгуй В.І. Нові дослідження стародавнього Іскоростеня // Стародавній Іскоростень і слов'янські гради УІІІ-Х ст. - К., 2004. - С. 57, Рис. 5.

⁴² ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - Рис. 34, 5-6.

⁴³ Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). - С. 61; Кучера М.П. Кераміка древнього Пліснеська. - С. 449.

⁴⁴ БлажевичН.В. Керамика Ржищевского комплекса ХІ - ХІІІ вв. // Древнерусская керамика. - М., 1992. - С. 32, рис. 7; Шекун О.В., Веремійчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. - С. 111, Рис. 41, 18; Кілієвич С.Р. Дослідження старокиївської гори. - С. 33, Рис. 4; Пекарская Л.В., Зоценко

В.Н. Археологические исследования Древнерусского Вышгорода в 1979-1981 гг. - Рис. 4; Калюк О.П., СагайдакМ.А. Склад керамічної продукції ХІІ ст. з Київського Подолу // Археологія. - 1988. - Вип.61.

- С. 37, Рис. 2, 15; Виногородська Л.І., Петрашенко В.О. Нові дослідження давньоруського поселення неподалік с. Григорівка на Дніпрі - С. 57, Рис. 2, 9-16; ТоменчукБ., ФилипчукМ. Буківна - літописний Биковен на Дністрі. - Рис. 29, 3.

⁴⁵ ТимощукБ.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - Рис. 34, 14.

⁴⁶ Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). - С. 59; Кучера М.П. Кераміка древнього Пліснеська. - С. 449, рис. 106, 9; Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина (Х - перша половина ХІУ ст.). - Рис. 4, 7.

⁴⁷ Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). - С. 59.

⁴⁸ ТоменчукБ.П. Археологія некрополів Галича і Галицької землі. Одержавлення. Християнізація.

- Івано-Франківськ, 2006. - С. 270; Виногородська Л.І., Петрашенко В.О. Нові дослідження давньоруського поселення неподалік с. Григорівка на Дніпрі - С. 58. Шекун О.В., Веремійчик О.М. Давньоруське поселення Ліскове. - С. 55; Ивакин Г.Ю., Степаненко Л.Я. Раскопки в северо-западной части Подола в 1980-1982 г. - С. 86, Рис. 6; Кілієвич С.Р. Дослідження старокиївської гори. - С. 33, Рис. 4; Кучинко М.М. Давньоруське городище Вал в Надситр'ї. - С. 152.