Тема 8. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВОЗЗ’ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Період 1939—1945 рр. в історії людства, особливо для Укра­їни і українців, найтрагічніший. Українці, страждаючи від сталін- щини, а в західних частинах — від дедалі сильнішого гноблення Польщею, Румунією та Угорщиною, мали підстави сподіватися, що будь-які, хай навіть спричинені війною, зміни принесуть по­кращання умов їхнього існування.

Слід зауважити, що немає в історії визвольної боротьби українського народу періоду, який би так однобічно, тенденційно та необ’єктивно висвітлювався офіційною радянською історіо­графією, особливо діяльність ОУН-УПА.

Час розшифровує все нові й нові таємні документи тоталітар­них режимів, фашистської адміністрації і зрадників свого народу про пограбування і зруйнування національного надбання Украї­ни. Про це свідчать документи і матеріали, з якими студенти мають змогу ознайомитися. До теми включені нові документи про діяльінсть в роки війни ОУН-УПА, про секретні протоколи до договорів між CPCP і Німеччиною, про політично-правову оцінку угод тоталітарних режимів.

Аргументованому викриттю злодіянь тоталітарних режимів, нацистських злочинців та їхніх пособників сприяють нещодавно 308

опубліковані документи і матеріали: Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 —1945: Документы и мате­риалы: В 3 т.— К»: Наук, думка, 1985; Історія застерігає.— K., 1986; Мірчук П. Українська Повстанська Армія 1942—1952: До­кументи і матеріали.— Львів, 1991; Лето 1941. Украина: Докумен­ты. Материалы. Хроника событий.— К.: Украина, 1991.

ИЗ МЕМОРАНДУМА ПРОМЫШЛЕННИКА А. РЕХБЕРГА ОТНОСИТЕЛЬНО АГРЕССИИ ПРОТИВ СОВЕТСКОГО СОЮЗА

Представлено начальнику имперской канцелярии

18 ноября 1938 г.

...б) Расширение территории за счет стран, богатых сельскохо­зяйственной продукцией и сырьем.

Объектом экспансии для Германии представляется пространст­во России.., она обладает неисчислимыми потенциальными богат­ствами в области сельского хозяйства и еще нетронутых сырьевых ресурсов. Если мы хотим, чтобы экспансия в это пространство обеспечила Германии превращение в империю..., то необходимо захватить по крайней мере всю русскую территорию по Урал включительно...

Дашичев В. И. Банкротство страте­гии германского фашизма: Истори­ческие очерки. Документы и мате­риалы—Т. 1-М.: Наука, 1973.— С. 41—42.

ИЗ ЗАМЕЧАНИЙ И ПРЕДЛОЖЕНИЙ «ВОСТОЧНОГО МИНИСТЕРСТВА» ПО ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПЛАНУ «ОСТ»

Совершенно секретно!...

Берлин, 27.04.1942.

...Генеральный план «Ост» предусматривает, что после оконча­ния войны число переселенцев для немедленной колонизации восточных территорий должно составлять... 4550 тыс. человек... Ведь надо иметь ввиду, что эти 4550 тыс. немцев должны быть распределены на таких территориях, как... частично также об­ласти Украины...

...в) К вопросу об украинцах.

По плану главного управления имперской безопасности, на территорию Сибири должны быть переселены также западные украинцы. При этом предусматривается переселение шестидесяти пяти процентов населения...

Дашичев В. И. Банкротство страте­гии германского фашизма. Т. 2.— M.: Наука, 1973.— С. 30—35.

СЕКРЕТНЫЙ ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЙ ПРОТОКОЛ к ДОГОВОРУ О НЕНАПАДЕНИИ МЕЖДУ ГЕРМАНИЕЙ И СОВЕТСКИМ СОЮЗОМ

23 августа 1939 года

При подписании договора о ненападении между Германией и Союзом Советских Социалистических Республик нижеподписав­шиеся уполномоченные обеих сторон обсудили в строго конфи­денциальном порядке вопрос о разграничении сфер обоюдных ин­тересов в Восточной Европе. Это обсуждение привело к ниже­следующему результату:

1. В случае территориально-политического переустройства об­ластей, входящих в состав Прибалтийских государств (Финлян­дия, Эстония, Латвия, Литва), северная граница Литвы одновре­менно является границей сфер интересов Германии и СССР.

2. В случае территориально-политического переустройства об­ластей, входящих в состав Польского государства, граница сфер интересов влияния Германии и СССР будет приблизительно про­ходить по линии рек Нарева, Вислы и Сана. Вопрос, является ли в обоюдных интересах желательным сохранение независимого Польского государства и каковы будут границы этого государст­ва, может быть окончательно выяснен только в течение дальней­шего политического развития...

3. Касательно юго-востока Европы с советской стороны под­черкивается интерес к Бессарабии. C германской стороны заяв­ляется о ее полной политической незаинтересованности в этих областях...

Москва, 23 августа 1939 г. За правительство Германии

По уполномочию Правительства И. РИББЕНТРОП

СССР в. молотов

Лето 1941. Украина: Документы. Материалы. Хроника событий.— К.: Украина, 1991.— С. 57—58.

СЕКРЕТНЫЙ ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЙ ПРОТОКОЛ К ГЕРМАНО-СОВЕТСКОМУ ДОГОВОРУ на втрати. Фюрер наказав вивести з України в Німеччину 3 млн. тонн зерна, і ми повинні це зробити.

Історія застерігає.— С. 179.

З ІНСТРУКЦІЇ керівництва оун МІСЦЕВИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ КАРАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У ВИПАДКУ НЕПІДКОРЕННЯ НАКАЗАМ НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЙНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Липень 1941 р.

...Всякі спроби безпосереднього чи посереднього саботажу, непослуху владі й усякі дії, скеровані на шкоду українській дер­жаві, карати на місці якнайсуворіше.

Організація українських націоналіс­тів.

Історія застерігає.— С. 227.

З РОЗПОРЯДЖЕННЯ РЕЙХСКОМІСАРА УКРАЇНИ ГЕНЕРАЛЬНИМ КОМІСАРАМ ОКРУГІВ ЛУЦЬК, ЖИТОМИР, КИЇВ, МИКОЛАЇВ, ДНІПРОПЕТРОВСЬК, МЕЛІТОПОЛЬ ПРО ЗАКРИТТЯ ШКІЛ, ІНСТИТУТІВ І відправку ВСІХ УЧНІВ СТАРШЕ 15 РОКІВ НА РОБОТУ ДО НІМЕЧЧИНИ

м. Ровно 24 жовтня 1942 р.

...В такий час, коли навіть у Німеччині зростання освіти майже стоїть на місті і навіть такі життєво важливі професії, як про­фесії лікарів, не можуть мати необхідного приросту, абсолютно не має значення, буде чи не буде на Україні підвищуватися освіта, яку німецька влада може планувати тільки через 10 років.

А тому я вимагаю... закрити всі школи, інститути, в яких навчаються учні старше 15 років, а всіх учнів і викладачів цих закладів... закритим способом відправити на роботи до Німеч­чини.

Я вимагаю також одночасно подбати про те, щоб крім 4-х класних шкіл не було жодної школи, не дозволеної мною...

кох.

Історія застерігає —С. 145—146.

З ПРОМОВИ ГАУЛЯЙТЕРА KOXA

НА ЗБОРАХ ЧЛЕНІВ НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІСТСЬКОЇ НІМЕЦЬКОЇ ПАРТІЇ В КИЄВІ ПРО ЇХНЄ СТАВЛЕННЯ ДО УКРАЇНЦІВ

Штаб особливого призначення рейхсляйтера Розенберга, 5 березня 1943 р.

головна робоча група

«Україна».

...Ясно одне, що останній німецький робітник, навіть найнез- начніший, коштує в тисячу разів вище, як у расовому, біологіч­ному і політичному відношеннях, так і у ціннісному вираженні, ніж усе те, чим ми тут керуємо І ВОЛОДІЄМО. Ртже, ви повинні і відповідно поводитись... Якщо я побачу когось, хто йде поруч з місцевими, то він буде виключений з партії і висланий зі схід­ної території... Ми, націонал-соціалісти, народ-пан, нам не личить припускатись навіть думки про те, що ми можемо бути в чомусь винні, або такими, що забруднили руки...

На цій землі ми повинні лише турбуватися про те, щоб міс­цеве населення працювало, і ще раз працювало до останнього, що буде потрібно в боротьбі з більшовизмом...

Історія застерігає.—С. 147.

З ЛИСТІВКИ УПА

ЗА ЩО БОРЕТЬСЯ УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНЦА АРМІЯ (УПА)?»

Серпень 1943 р.

Українська Повстанча Армія бореться за Українську Само­стійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній, державі. Знищення націо­нального поневолення та експлуатації нації нацією, система вільних народів у власних, самостійних державах — це єдиний лад, який дасть справедливу розв’язку національного і соціаль­ного питання в цілому світі.

УПА бореться проти імперіялістів, і імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно і політично та визискує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти CPCP і проти німецької «нової Європи».

УПА з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних і фашистсько-націонал-соціалістичних програм та політичних концепцій, бо вони є знаряддям завойовницької політики імперія­лістів. Тому ми проти російського комуно-большевизму і проти німецького націонал-соціалізму.

УПА проти того, щоб один народ, здійснюючи імперіялістичні цілі, «визволяв» «брав під охорону», «під опіку» інші народи, бо за цими лукавими словами криється огидний зміст — поневолен­ня, насильство, грабунок. Тому УПА бореться проти російсько- большевитських і німецьких загарбників, поки не очистить Україну від усіх «опікунів»; «визволителів», поки не здобуде Української Самостійної Соборної Держави, в якій селянин, робітник і інтелігент могтиме вільно, заможно жити і рзвиватися.

УПА за повне визволення українського народу з-під москов- сько-большевистського ярма, за побудову УССД без поміщиків, капіталістів та без большевитських комісарів, енкеведистів і пар­тійних паразитів.

В українській державі влада вважатиме за найвищий свій обов’язок інтереси народу. Немаючи загарбницьких цілей та по­неволення країн і пригноблених народів у своїй державі, народна влада України не витрачатиме часу, енергії та коштів на творення апарату гноблення. Українська народна влада всі економічні ресурси та всю людську енергію спрямує на побудову нового дер­жавного порядку, справедливого соціального ладу, на економічне будівництво країни та культурне піднесення народу...

Українська Повстанча Армія.

Мірчук П. Українська Повстанська Армія 1942—1952: Документи і ма­теріали.—Львів, 1991.—С. 269— 272.

З ІНФОРМАЦІЇ ВІДДІЛУ КОНТРРОЗВІДКИ ПРИ ШТАБІ КОМАНДУЮЧОГО ВІЙСЬКАМИ ВЕРХМАТУ НА УКРАЇНІ ПРО РІШЕННЯ 3-го СОБОРУ УКРАЇНСЬКИХ БУРЖУАЗНИХ НАЦІОНАЛІСТІВ ПО СТВОРЕННЮ TAK ЗВАНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (УПА)

м. Здолбунів 15 вересня 1943 р.

Таємно.

Агент офіцера III відділу контррозвідки в Житомирі повідом­ляє:

У середині червня 1943 р. в Західній Україні відбулася третя конференція ОУН (Організація українських націоналістів).

З ініціативи ОУН (Бандера) ще раніше відбулися наради з метою утворення всеукраїнського союзу на військовий кшталт.

З українських кіл, безпосередньо незацікавлених в ОУН, ста­ло відомо про такі наслідки конференції:

1. Рішенням конференції були відхилені претензії ОУН на одноосібне керівництво у справах України.

2. Було створене центральне управління суто військового ха­рактеру під назвою «Верховне командування української пов­станської армії (УПА)». Воно створене на основі принципів все­українського представництва, надпартійності і політичної неза­лежності від ОУН Бандери чи інших політичних груп. До верхов­ного командування увійшли здебільшого представники ОУН Бан­дери і військові спеціалісти з інших груп. Тарас Бульба не під­корився УПА. Близько 200 прибічників Тараса Бульби після цього начебто відійшли від нього і приєдналися до УПА.

3. Структура ОУН зазнала докорінних змін в наслідок від­мови від фашистського характеру об’єднання, що зовні виявля­ється в скасуванні фашистського вітання і зміни колишньої емб­леми— тризубця з мечем на тризубець без меча як всеукраїнської емблеми.

Робота верховного командування УПА виявляється в посилен­ні організаційної і бойової діяльності націоналістичних банд в усіх областях, де встановлено вплив ОУН Бандери.

У Західній Україні організовується училище по підготовці офіцерів і унтер-офіцерів. Сформовані три основні ударні груйи, які повинні наступати з Західної України в напрямку Дніпра...

Підпис

Історія застерігає.— С. 238—239.

ПРИСЯГА ВОЯКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНЧОЇ АРМІЇ

Затверджена УГВР; і введена наказом

ГВШ ч. 7. з 19.VII.1944.

Я, воїн Української Повстанчої Армії, взявши в руки зброю; урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед проли­тою кров’ю усіх Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського:

Боротися за повне визволення всіх українських земель і укра­їнського народу від загарбників та здобути Українську Самостій­ну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя і буду битися до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.

Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української.

Буду чесним, дисциплінованим і революційно пильним воїном.

Буду виконувати всі накази зверхників.

Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.

Буду гідним побратимом у бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.

Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу.

Мірчук П. Українська Повстанська Армія.— С. 237.

ІЗ ЗВІТУ УПА

ПРО ЗНИЩЕННЯ МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

1 травня 1944 р.

Дня 16 березня 1944 року група «Л» і група «Гаркуша» в кількості ЗО осіб знищили 25 осіб і спалили один будинок у Co- лотвині.

Дня 17 березня 1944 року група «Л» та повітова боївка про­вели акцію в селі Надороже біля (Толмача. Знищено ЗО осіб. Будинків не палено, лише понищено.

Дня 19 березня 1944 року група «Л» та повітова боївка про­вели акцію в селі Богородичин. Спалено 50 господарств, вбито 46 осіб.

Дня 27 березня 1944 року група «Л» та повітова боївка в кількості 23 осіб провели акцію в селі Зеленівка (Товмаччина). Спалено 13 господарств, вбито 16 осіб.

Дня 28 березня 1944 року група Сулими в кількості ЗО осіб знищила 18 осіб і спалила 4 будинки на присілку Жебрач (Во­лосів).

Дня 29 березня 1944 року група «Л» зробила акцію в селі Баби (Отинійша). Спалено 24 господарства, не вбито нікого, бо всі поховались у лісі. Причиною акції було те, що місцеві жителі загрожували, що з приходом більшовиків будуть бити разом з ними усіх націоналістів.

Дня ЗО березня 1944 року група Залізняка спалила ЗО госпо­дарств і вбила 11 осіб у селі Тарнівці Лісні.

Дня 9 квітня 1944 року група Нечая ліквідувала в селі Пасіч­на 25 осіб. Решта втекла до Битькова й Надвірної.

Дня 11 квітня 1944 року група Довбуша ліквідувала в Рафай- лові 81 особу.

Історія застерігає.— С. 242—243.

ІЗ ПЛАНУ ЛІКВІДАЦІЇ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ, які діяли в житомирській, POBEHCbKIH ОБЛАСТЯХ І ПІВНІЧНИХ РАЙОНАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ І КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ областей, ПІДГОТОВЛЕНОГО НАЧАЛЬНИКОМ УКРАЇНСЬКОГО ШТАБУ партизанського руху, комісаром державної безпеки СТРОКАЧЕМ І СХВАЛЕНОГО У БЕРЕЗНІ 1944 р. М. С. ХРУЩОВИМ

Пропонувалось: «...залучити партизанські з’єднання і загони Олексенка, Кота, Міщенка, Нирка, Федорова, Кизі — всього 8 тис. чол. до ліквідації банд українських націоналістів...

Оперативну групу по керівництву розмістити у м. Ровно... Просити Військову раду 1-го Українського фронту видати пар­тизанським загонам, які залучаються до операції, чекові книжки для оплати продуктів і фуража в розрахунку щоденно на 10 тис. чол. і 2 тис. коней...».

Центральний державний архів гро­мадських об’єднань України (далі — ЦДАГО України).— Ф. 1.— Оп. 23.— Од. зб. 920.—Арк. 1—4.

З ПОСТАНОВИ ЦК КП(б)У ВІД 10.01.1945 Р. «ПРО ПОСИЛЕННЯ БОРОТЬБИ З УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИМИ НАЦІОНАЛІСТАМИ В ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ»

«...Викривати українсько-німецьких націоналістів у пресі як агентів і підсобників німців;

— добитися, щоб у кожному населеному пункті була агенту­ра НКДБ і HKBC;

— провести до 15 лютого 1946 р. повний облік жителів у сільській місцевості віком від 15 і старше років, родичів попе­редити під розписку, що соби, які ховаються, будуть рахуватися учасниками банд, а до них будуть застосовані репресії, аж до арешту і виселення;

— на кожні два села призначити дільничого уповноваженого міліції;

— не пропускати жодного випадку бандпроявів без відповід­них репресій, посилити виселення сімей бандитів і куркулів, осіб, що подають будь-яку допомогу бандитам...»

ЦДАГО України.—Ф. 1.—Оп. 23.— Од. зб. 1674.—Арк. 2—8.

З БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТЕРОРУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Для зілюстрування розмірів і характеру більшовицьких оку­пантів, що вони його вже впродовж 4 років стосують в Україні, зокрема в Західній, ми нижче наведемо деякі зведені дані про цей терор.

В районі Краковець Львівської області (дані з с. с. Любині, Вільна Руснівська, Морянці, Наконечне II., Вовча Гора, Серни, Бунів...— разом 15), в часі з 20.VII.1944 року — до 20.VII.1947 р. московсько-більшовицькі окупанти:

В районі Судова Вишня Дрогобицького району (дані з с. Дмит­ровичі, Макунів, Шешоровичі, Мокряни Вел., Мокряни Малі, Го- лодівка, Дидятичі, Орховичі, Волостнів, Стоянці...— разом 17) в часі 20.VII.44 р.— 20.VII.47 р. московсько-більшовицькі окупанти:

арештували

— 824 чол.

— 153 чол.

— 52 чол.

— 1114 чол.

— 228 чол.

— 95 чол.

— 690 чол.

— 340

— 194

заслали на Сибір і вивезли на примусові роботи в Донбас вбили

насильно змобілізували в ЧА з того загинули стали інвалідами повернулися здоровими провели облав на села провели облав на ліси й поля

В районі Мостиська Дрогобицької області (дані із с. с. Годині, Чернева, Мальнів, Соколя, Мальнівська Воля, Підгать, Ляшки Гостинні — разом 7) в числі 20.VII.44 р.— 20.VII.47 р. московсько- більшовицькі окупанти:

В 12-ти районах Львівської області — в часі від 1.VII.44 — 17.VII.45 р. більшовицькі злочинці:

вбили 1817 чол., в тому числі 120 стари­

ків, 99 жінок, 68 малих дітей

арештували — 3479 чол.

заслали на Сибір — 2123 чол., в тому числі 624 чол. пере­

важно стариків, 898 жінок, 601 дітей вивезли на примусові роботи— 649 чол.

в Донбас

спалили — 2706 господарств

зруйнували і здемолювали — 40 церков

знищили — 136 бібліотек...

Бюлетень Бюро інформації Україн­ської Головної Визвольної Ради. Вип. 2.— Серпень 1948 р. // Мір­чук П. Українська Повстанська Ар­мія.— С. 347—351.

ИЗ ОТЧЕТА ОПЕРАТИВНОГО ОТДЕЛА УШПД

ОБ ОКАЗАНИИ ПОМОЩИ В ОРГАНИЗАЦИИ ПАРТИЗАНСКОГО ДВИЖЕНИЯ В ЧЕХОСЛОВАКИИ, ВЕНГРИИ И РУМЫНИИ

12 июня 1945 г.

...Украинским штабом партизанского движения для оказания помощи Коммунистическим партиям Чехословакии, Венгрии и Ру­мынии было сформировано и выброшено на территории этих стран 27 отрядов численностью 472 человека, из них направлено в Чехо­словакию 18 отрядов — 308 человек, в Венгрию 8 отрядов—150 человек, в Румынию— 1 отряд— 14 человек.

Представительствами штаба при военных советах 1-го, 2-го и 3-го Украинских фронтов также производилась заброска партизан­ских отрядов и групп в указанные выше страны. Всего представи­тельствами заброшено по 1 октября 1944 г. в Румынию 10 отря­дов— 123 человека, в Чехословакию 12 отрядов—192 человека...

Всего на 1 октября 1944 г. в тылу противника на территории Венгрии, Румынии и Чехословакии действовало 9 соединений, объединявших 45 отрядов численностью 13461 человек и 32 от­дельно действующих партизанских отряда численностью 3540 че­ловек. Всего— 17001 партизан.

За период 3 месяцев боевых действий партизан на территории указанных стран ими нанесен противнику следующий урон:

Начальник оперативного отдела Украинского штаба партизанского движения

полковник Бондарев

Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941—1945.— Т. 3.—С. 214—215.

ИЗ ЗАЯВЛЕНИЯ ПРАВИТЕЛЬСТВА УКРАИНСКОЙ CCP КОНФЕРЕНЦИИ ОБЪЕДИНЕННЫХ НАЦИЙ В САН-ФРАНЦИСКО О ЖЕЛАНИИ ПРИНЯТЬ УЧАСТИЕ В РАБОТЕ КОНФЕРЕНЦИЙ И СТАТЬ ЧЛЕНОМ МЕЖДУНАРОДНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ

26 апреля 1945 г.

...Украинская Советская Социалистическая Республика с насе­лением в 40 с лишним миллионов человек является одним из крупнейших европейских государств. Украина, расположенная па юго-западных границах Советского Союза, на протяжении только последних 30 лет была объектом многочисленных иностранных вторжений, в результате которых украинский народ испытал не­исчислимые лишения. Поэтому Украинская Республика находится в числе государств, наиболее заинтересованных в охране своей безопасности от нападения агрессоров... Достаточно сказать, что во время своего последнего вторжения на территорию Украины немецкие орды причинили ущерб украинскому народу, исчисляю­щийся в несколько миллиардов долларов, уничтожили несколько миллионов мирных граждан и увели в немецкое рабство свыше 3 млн. человек...

Правительство Украинской Советской Социалистической Рес­публики, уверенное в том, что Украина, игравшая заметную роль в разгроме врага, с ее большими людскими силами и материаль­ными ресурсами будет в состоянии внести большой вклад в дело укрепления мира и поддержания общей безопасности.

На основе вышеуказанных соображений правительство Укра­инской Советской Социалистической Республики... решило обра­титься к конференции Объединенных Наций с заявлением, сооб­щая о своем желании присоединиться к Всеобщей Организации Безопасности в качестве одного из государств-основателей, а так­же принять участие в конференции Объединенных Наций в Сан- Франциско.

Советская Украина в годы Великой Отечественной войны.— Т. 3 — С. 414—415.