Суспільно - політична ситуація

Кінець XVIIJ — початок XX ст стали періодом насиченого суспільно-політичного життя на західно-українських землях, яке, з одного бо­ку, визначалось мінливою політикою центрального уряду, з другого — зазнавало тогочасних філософсь­ких і політичних ідей Заходу та визвольних рухів На початках його активізація була пов язана з утверд­женням толерованих і навіть насаджуваних урядом ідей Просвітництва В останній чверті XVIJI ст осе­редком просвітницької діяльності став Ужгород, у навчальних закладах якого (так званій нормальній школі, яка згодом почала готувати вчителів для на­родних шкіл, гімназій, духовних семінарій), підтримуваних греко-католицьким єпископом А Ба- чинським, здобуло освіту чимало закарпатських учених і письменників просвітницького напряму, се­ред яких — И Базилович, І Фогорашій, В Довгович, M Лучкай та ін

З 80-х рр XVIII ст важливим центром просвітницьких ідей став Львів Професори І Мар­тинович, M Куральт, І Фесслер, А Гільтенбранд, ГУліх, П Лодій виступали з гострою критикою за­лишків середньовіччя, проти расової та релігійної дискримінації, за ліквідацію нерівності між людьми, вільний розвиток науки, поширення освіти, апелюва­ли до розуму, орієнтували на суспільно корисну ДІЯЛЬНІСТЬ

З початком 90-х рр XVIII ст західноукраїнські землі стали ареною поширення ідей Великої фран­цузької революції і визвольного повстання під проводом T Костюшка в Польщі Уряд, наляканий їх відлунням у країні, незабаром посилив реакційний курс і став суворо переслідувати поширення ідей Просвітництва Піднесення визвольних рухів у Європі 20 — 30-х рр XIX ст дало поштовх новій хвилі по­ширення ідей Просвітництва на західноукраїнських землях, яке тепер почало набувати національних рис

Проте відмова Габсбурпв від реформаторського курсу освіченого абсолютизму, а згодом включення Австрії після розгрому Наполеона в Священний со­юз визначили поступове перетворення її в поліцейсько-бюрократичну державу, заповідник кон­серватизму Щодо країн, у тому числі західно­українських земель, офіційний Відень послідовно проводив централізаторську внутрішню політику Уряд князя K Меттерніха, який понад чверть століття правив країною, запровадив суворий поліцейський ре­жим, душив найменші прояви вільної думки, здійснював курс на нівеляцію національної самобут­ності й асиміляцію підневільних народів

Українська мова зазнавала дискримінації, не маю­чи доступу ні в громадсько-культурну сферу, ні в школу Натомість насаджувалася чужа й незрозуміла народові німецька мова Водночас, керуючись принципом “поділяй і владрюй”, Габсбурги надава­ли певні привілеї польській, румунській і угорській верхівці, яка мала служити їхньою опорою в краї Внаслідок цього паралельно з онімечуванням відбу­вався швидкоплинний процес полонізації Східної Галичини, румунізації Північної Буковини і мадяри­зації Закарпаття Спільними зусиллями абсолютистський уряд і панівний клас — дворянст­во намагалися приспати етнічну свідомість місцевого населення, обмежити його контакт з Наддніпрян­щиною, вбачаючи в духовному єднанні українців обабіч Збруча загрозу для свого панування

Та незабаром меттерніхівський режим став вияв­ляти свою неспроможність, і йому почав протистояти широкий фронт опозиційних сил

Після поразки збройного повстання 1830 — 1831 рр у Королівстві Польському з ініціативи його учас­ників у Східній Галичині було створено ряд польських таємних політичних організацій, що розгорнули про­паганду антиабсолютистських і республіканських ідей серед різних верств населення До цього підпільного руху включилася значна частина ук­раїнської молоді В окремих таємних організаціях набула поширення ідея об’єднання слов’янських на­родів у федеративну республіку 3 середини 40-х рр революційну пропаганду в Східній Галичині про­водили польські революціонери E Дембовський, Ю Госляр, M Мазуркевич та ін Вони закликали народ до боротьби проти австрійського абсолютиз­му, за відновлення незалежної Польщі, встановлення влади народу, ліквідацію соціального й національ­ного гноблення Діяльність демократичного підпілля сприяла тому, що передові ідеї епохи — ідеї свобо­ди, рівності, демократи — проникли у свідомість широких верств населення

Революція 1848-1849 рр поклала край мет- терніхівській бюрократично-поліційній системі Та вистоявши під натиском революційної бурі, правлячі кола Австрії у 50-х рр пішли на зближення з угорсь­ким і польським дворянством У 60-х рр цей процес завершився перетворенням Австрії на дуалістичну Австро-Угорську імперію з наданням обмеженої крайової автономії Галичині Це фактично означало передачу адміністративної влади в краї польській аристократи, спричиняло нове ущемлення нацюналь- них прав українського населення Йому за таких умов декларовану Федеративною конституцією 1860 р рівність національностей довелося обстоювати у тривалій, важкій боротьбі