Страйки в м. Миколаєві
(З донесення миколаївського градоначальника міністру внутрішніх справ. 18 лютого 1905 р.)
У суботу, 12 цього лютого, о 12 годині дня, на місцевому суднобудівному заводі майстрові механічної майстерні припинили роботу, до них приєдналась частина робітників з інших майстерень того ж заводу.
Це дало привід чекати на 14 лютого загального страйку всіх робітників як суднобудівного, так і сусіднього з ним Чорноморського заводу. Щоб запобігти виникненню безпорядків у місті, на випадок оголошення робітниками названих заводів страйку, було вжито відповідних заходів. За моїм розпорядженням, з 6 годин ранку 14 лютого в районі міста, прилеглого до території зазначених заводів, були розставлені, за особистою участю місцевого поліцмейстера, посилені наряди піших і кінних чинів поліції.Після 6 1/2 години ранку робітники звичайним порядком почали стікатися на завод і спокійно стали до роботи. Така поведінка робітників, у зв’язку з одержаними відомостями про неспокійний їх настрій, дала підставу припустити, що, коли вони вирішили провести в цей день страйк, то він, можливо, відбудеться в післяобідній час, тобто о 12-1 годині дня... Але за чверть години до закінчення передобідніх робіт, о 11 3/4 год. ранку, на суднобудівному заводі було дано тривожний свисток, після чого робітники, зупинивши мотори, почали виходити з заводу і розходитися по домівках, не вчиняючи ніякого безпорядку...
Розслідуванням обставин, шо викликали страйк на суднобудівному заводі, встановлено, шо причиною страйку було неодержання робітниками рішучої відповіді від адміністрації заводу — у відсутності директора — на поставлені через депутатів вимоги, які викладено в таких 22 пунктах:
1) 8-годинний робочий день;
2) усунути поліцію з заводу та майстерень;
3) скасувати штрафи повністю;
4) скасувати обшуки;
5) цілковита недоторканність особи депутатів;
6) поліпшення санітарних умов заводу та майстерень;
7) свобода страйків;
8) свобода союзів;
9) свобода слова й друку;
10) повна недоторканність особи страйкуючих робітників...
За приблизним розрахунком, зробленим вже після 1 години дня, кількість страйкуючих робітників досягла 1565 чоловік, і на роботі залишилось 1230 чоловік...
Того ж числа 15-го робітники місцевого механічного заводу інженера Уманського, кількістю до 150 чоловік, під впливом трьох своїх товаришів, залишили роботу і виставили вимоги, тотожні з вимогами робітників суднобудівдого заводу. Хоч згадані агітатори в той же день були звільнені, відповідно до умови із заводом, з виплатою за два тижні вперед, але решта робітників все ж не приступили до роботи. Контр-адмірал (підпис). Революція 1905—1907 років на Україні, стор. 46—47.
283.