Страйк службовців в Управлінні Південно-Західної залізниці в Києві
(З донесення київського губернатора міністру внутрішніх справ 14 лютого 1905 р.)
6 цього лютого в Управлінні Південно-Західних казенних залізниць поширилась чутка, що в цьому Управлінні, за прикладом інших залізниць, відбудеться наступного дня страйк службовців.
Близько 11 години 7 лютого до головного будинку Управління, на Театральній вулиці, пройшли деякі службовці відділу служби зборів, що міститься на Святославській вулиці, і почали вимагати загального страйку і зібрання всіх службовців в зал для нарад, щоб обговорити деякі питання, при цьому щодо деяких осіб була застосована обструкція. O 12 годині 20 хвилин дня з того ж відділу служби зборів до головного будинку Управління вирушила друга партія службовців того ж відділу в кількості близько 500 чоловік. Більшість страйкарів зібралась у коридорах і на сходах, головним чином перед залом ради, і почала обговорювати пункти вимог, викладених в літографських та друкованих листівках, надрукованих в друкарні Київського комітету Російської Соціал-Демократичної Робітничої Партії... Серед агітаторів і головних керівників зборів виділявся Шліхтер, що працює у відділі служби зборів, який, за чутками, керує всім рухом, а також кілька студентів і жінок.На цих зборах було багато і сторонніх осіб, переважно студентів, що вільно входили до приміщення Управління з вулиці. Інженер Хижняков, який заступав начальника залізниць, звернувся до тих, що зібралися, з промовою, запрошуючи їх викласти свої вимоги в спеціальному клопотанні і потім приступити до занять, спокійно чекаючи вирішення порушених питань у встановленому порядку. Більшість тих, що зібрались, на це погодилась, але після кількох підбурюючих промов, виголошених керівниками руху, пропозицію інженера Хижнякова було відкинуто і ухвалено припинити заняття в усіх відділах Управління до задоволення.виставлених вимог, за винятком військового відділу, що відає рухом по перевозці військ...
а для складання таких вимог знову зібратися в залі засідань о 10 годині ранку, 8 лютого. На час звичайного закінчення занять в Управлінні на Театральній вулиці зібралась маса публіки, переважно студентів, які розійшлися близько 5 години дня. На вулиці ніхто порядку не порушував. Під час зборів службовців Управління ніхто з чинів поліції там не знаходився, і наряд був частково розставленийна вулицях, а частково захований у сусідніх дворах. В Управлінні Південно-Західної залізниці нараховується службовців у головному будинку до 2000 чоловік і у відділі служби зборів до 600 чоловік, серед яких близько 30 % жінок і понад 200 студентів..
8 лютого до 12 години дня, у головному будинку Управління залізниць зібрались всі службовці з різних відділів. У залі ради відбувалось засідання вибраних делегатів, а страйкуючі зайняли всі сходи і коридори. Протягом дня обговорили лише деякі пункти програми. В цей же день увечері прибув до Києва начальник залізниць інженер Немешаєв, який приїхав у будинок Управління і звернувся до страйкуючих з умовляючою промовою, яка успіху не мала: після його від’їзду страйкуючі вирішили зібратися наступного дня о 10 годині ранку.
9 лютого в Управлінні Південно-Західної залізниці заняття не поновилися. Службовці, що зібралися, під керівництвом того ж Шліхтера виробили 40 пунктів вимог, обговоренням яких зайнялася рада Управління і, розглянувши їх, передала службовцям постанову ради по всіх пунктах вимог, причому оголосила, що з 11 лютого повинні поновитися заняття, і що ті з службовців, які не приступлять до занять, будуть вважатися такими, що залишили службу. 10 лютого депутати службовців зайнялись в залі засідань ради обговоренням постанови ради. Вироблені депутатами і прийняті загальними зборами страйкарів резолюції передавались на розгляд ради. Але оскільки не передбачалась можливість в той же день розглянути й резюмувати всі відповіді ради, то службовці звернулися з проханням до ради дозволити зібратися наступного дня.
На це вони дістали таку відповідь: 1) через те, що з 11 лютого повинні відновитися заняття, збори службовців в приміщенні Управління більше не дозволяються і 2) коли обрані службовцями депутати визнають необхідним зібратися для обговорення питань, що випливають з постанови ради, то Управління залізниць не заперечуватиме проти того, щоб нарада депутатів відбувалась в приміщенні Управління вечорами. 11 лютого о 10 годині ранку службовці всіх служб і відділів Управління зібрались у відповідних приміщеннях, але до занять не приступали.Про викладене доводжу до відома вашого високопревосходитель- ства, додаючи, що, хоч за заявою страйкарів і залізничного начальства, страйк не має ніякого громадського характеру і страйкуючі намагаються вирішити деякі окремі питання чисто службового характеру, проте навіть побіжний огляд пунктів виставлених вимог, а особливо передмова до цих вимог, не залишили сумніву в тому, що 398
страйк організовано політичною партією, до якої належить група залізничників і в друкарні якої друкувалася програма вимог.
Губернатор генерал-майор (підпис).
Революція 1905—1907 років на Україні, стор. 36—39.
282.