СПРОБА ЗДІЙСНЕННЯ НОВОЇ ПОЛІТИКИ (СЕРЕДИНА 50-Х - ПЕРША ПОЛОВИНА 60-Х РОКІВ)
Після смерті Сталіна (5 березня 1953 р.) в партійному керівництві CPCP та України розпочалась боротьба за владу. На роль наступника Сталіна претендував Лаврентій Берія, який послав на Україну своїх прихильників Мешика та Мільштейна на посади міністра та заступника міністра MBC.
Але в липні 1953 р. Берія зазнав поразки і був знищений, а до влади прийшло угрупування Хрущова. Хрущов був тісно пов'язаний з Україною, довгий час тут працював, тому Україна сподівалась на зміцнення свого становища, послаблення антиукраїнської політики.Важливим кроком на шляху лібералізації суспільного життя став XX з'їзд КПРС (лютий 1956 p.). На з'їзді М. Хрущов виступив з доповіддю, в якій частково викрив злодіяння Сталіна. Почалося оновлення суспільства. Ліквідувалися концтабори, розформовувалась значна частина внутрішніх військ. Завдяки М. Хрущову почалася реабілітація безвинно засуджених. З концтаборів було звільнено тисячі й тисячі репресованих з України.
За часів М. Хрущова були проведені або тільки почалися реформи, що певного мірою сприяли розвитку промислового та сільськогосподарського виробництва як CPCPy цілому, так і союзних республік зокрема. Права союзних республік розширились.
В економіці з 1954 р. проголошено децентралізацію всіх галузей. Уряд УРСР у 1956 р. здобув під нагляд і керівництво більш як 10 тис. промислових підприємств. Так у господарському механізмі країни знову вагоме місце зайняла Україна, перетворившись на один з найбільш розвинутих районів машинобудування, металургії та інших галузей індустрії. Інтенсивно формувалися нові промислові регіони, виникали нові міста. Протягом десяти років (1955-1965) виробництво тракторів на Україні збільшилось удвічі, металорізальних верстатів - в 1,7 рази, магістральних тепловозів - 11 разів, а екскаваторів - у 17 разів. Нарощування промислового потенціалу здійснювалося переважно екстенсивним шляхом, за рахунок варварського ставлення до природних багатств, їх нещадної експлуатації на шкоду природному Спроба здійснення нової політики (серед.
50-х - перша пол. 60-х рр.) 2 D З середовищу, населенню України, але в інтересах центральних московських відомств. Якість продукції промисловості України, як і CPCP в цілому, була здебільшого невисокою і дуже відставала від рівня продукції технічно розвинених західних країн.У цей період Україна залишалася одним із основних виробників сільськогосподарської продукції. Однак село на середину 50-х років лишалося ще напівзруйнованим, а колгоспники - безправними. Все це вимагало негайних змін у сільському господарстві. Протягом 1953- 1956 рр. було дещо зміцнено його матеріально-технічну базу, почалося освоєння цілинних земель. За рішенням XVIII з'їзду Компартії України (березень 1954 р.) в 1954-1956 рр. до Сибіру та Казахстану виїхало близько 100 тис. юнаків і дівчат. В УРСР удвічі збільшили посівні площі під кукурудзу. Дошкульного удару було завдано власним господарствам, зокрема тваринництву. У цей період було скасоване фактичне прикріплення селянства до місця проживання і роботи, колгоспники одержали право на паспорти. Уже в другій половині 50-х років на Україні було досягнуто певного зростання сільськогосподарської продукції. Це "окрилило", і на семирічку (1959-1965) були заплановані нові темпи зростання. Вони виявились нереальними і не були виконані.
У червні 1953 р. першим секретарем ЦК Компартії України був обраний О. Кириченко - перший українець на цій посаді з часу виникнення КП(б)У Л. Мельникова звільнили за звинуваченням у русифікації вищої освіти в Західній Україні та дискримінації місцевих кадрів. Зміни в особовому складі супроводжувались зростанням чисельності членів партії в УРСР. У 1959 р. Компартія України налічувала близько 13 млн. членів і кандидатів у члени партії.
У 1954 р. була проведена велика пропагандистська кампанія з нагоди 300-річчя "возз'єднання" України з Росією. Опубліковані "Тези до 300-річчя возз'єднання України з Росією", які по суті, перекреслювали всю історію України і робили її частиною історії Великої Росії.
12 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради CPCP за згодою з Президіями Верховних Рад Росії та України, Кримським обкомом партії і з огляду на давність історичних й культурних зв'язків, етнічну, територіальну спорідненість України та Криму передали Крим зі складу РРФСР до УРСР.Друга половина 50-х - початок 60-х років увійшли в історію CPCP як період "відлиги", ревізії політики сталінського періоду.
З 1955 р. в Україні починається рух протесту проти національно- культурної дискримінації, зароджується дисидентський рух. Було порушено питання чистоти української мови. Перевидано "Словарь української мови" Б. Грінченка. Ставилися вимоги реабілітації забороненихдіячів, проведені акції проти цензури. У цей період були реабілітовані В. Чубар, Г. Петровський, В. Затонськйй, C. Kociop, М. Скрипник, Ю. Коцюбинський та інші. 31 січня 1955 р. ліквідується Міністерство вищої освіти CPCPi створюється відповідне республіканське міністерство. Восени 1955 р. впроваджено часткову деруси- фікацію університетів України. Засновано Академію будівництва й архітектури, Спілку журналістів України (1957 р.).
З 1957 р. було посилено наступ на церкву та релігію. Внаслідок цього до 1961 р. ліквідовано майже половину всіх існуючих церковно-релігійних установ. Водночас знову посилився наступ на українську школу. 12 листопада 1957 р. пленум ЦК КПРС прийняв постанову "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти", результатом якої було посилення русифікації школи і всієї України. У 60-х роках в обласних центрах і в Києві українські школи становили 28%, російські 72%; в інших містах відповідно - 16 і 84%.
З 1957-го по 1963 р. першим секретарем ЦК Компартії України був М. Підгорний, який ретельно виконував вказівки Москви. Період послаблень закінчився, і центральна влада повернулася до традиційної для себе політики дискримінації неросійських народів.
Жовтневий (1964 р.) пленум ЦК КП PC змістив з посади М. C Хрущова. До влади прийшов Л. Брежнєв. В Радянській Україні більш як два десятиріччя здійснювалася інспірована просталінським парт- апаратом хвиля методичної, цілеспрямованої критики й хрущовсь- кого волюнтаризму й суб'єктивізму. У 1963 р. першим секретарем ЦК Компартії України став П. Шелест.
@ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Які зміни відбулися в суспільно-політичному житті України у визначений період?
2. Як розвивалася економіка?
3. Чим характерний був цей період для національно-культурного життя ? Чому він увійшов в історію як період "відлиги "?
Наростання кризових явищ у соціально-економічному, політичному... 2 0 5