1. Розгорнутий соціалістичний наступ
Роки першої сталінської п’ятирічки відзначилися бурхливим ростом соціалістичної промисловості в CPCP. Капіталістичні країни в цей час переживали глибоку кризу, що охопила всі галузі господарства — промисловість, сільське господарство, торгівлю.
„В той час як в CPCP промисловість за три кризисні роки (1930—1933) виросла більш ніж удвоє і становила в 1933 році 201 процент проти рівня 1929 року, промисловість США упала на кінець 1933 року до 65 процентів від рівня 1929 року, промисловість Англії — до 86 процентів, промисловість Німеччини— до 66 процентів, промисловість Франції — до 77 процентів" (Історія ВКП(б), Короткий курс, с. 282).
В той час, як CPCP остаточно і назавжди ліквідував безробіття, в капіталістичних країнах налічувалось 24 млн. безробітних, приречених на голод, злидні і муки. Суперечності між імперіалістичними країнами в ці роки ще більш загострились. Неминуче загострювались класові суперечності між робітниками і капіталістами, селянством і поміщиками. В колоніальних країнах посилювався національно-визвольний рух.
Придушуючи революційні виступи в своїх країнах, імперіалістичні уряди в той же час посилено готувались до нових війн за переділ ринків і колоній. В 1932 р. японські імперіалісти загарбали Маньчжурію і перетворили її в плацдарм для загарбання всього Північного Китая. Одночасно японська вояччина посилено готувалася до війни проти CPCP. Японські імперіалісти створили на Далекому Cxoii вогнище війни. κ
У Німеччині з приходом до влади націонал-соціалістів у 1933 р. посилилась підготовка до війни за ліквідацію Версальської системи. Одним з вогнищ війни була клаптева Польща, підтримувана Англією та Францією. До нової війни готувались уряди Англії і Франції, зміцнюючи свої збройні сили. У планах імперіалістів Європи був похід проти міцніючої країни Рад. З особливою ненавистю буржуазні кола Європи зустрічали кожну звістку про нові перемоги соціалістичного будівництва в CPCP.
23. Історія України. 816.. 353
Перемоги індустріалізації створили передумови для розгорнутого наступу на капіталістичні елементи по всьому фронту. Стало в усій повноті завдання соціалістичної перебудови сільського господарства. Швидкий темп індустріалізації створив базу для соціалістичної реконструкції сільського господарства.
У зв’язку з ростом колгоспів і радгоспів Радянська влада робить крутий поворот від політики обмеження-до політики ліквідації куркульства як класу.
Лозунг тов. Сталіна про ліквідацію куркульства як класу на основі суцільної колективізації показав шляхи успішної ліквідації останнього оплоту капіталістичної експлуатації в нашій країні. Він став лозунгом багатомільйонних бідняцьких і середняцьких мас і відіграв вирішальну роль в остаточній перемозі колгоспного ладу.
Для зміцнення технічної бази колгоспного руху ЦК ВКП(б) з ініціативи тов. Сталіна ще в листопаді 1929 р. постановив розширити тракторобудування і машинобудування і почати будівництво нових тракторних заводів і заводів комбайнів, розширити заводи складних сільськогосподарських машин, збільшити продукцію хімічної промисловості, що обслуговує сільське господарство.
Колгоспному рухові, який набував дедалі більшого розмаху, комуністична партія допомагала і кадрами. 25 тисяч передових робітників були послані в колгоспи і на машинно-тракторні станції. У своїй історичній постанові „Про темп колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву“ 5 січня 1930 р. ЦК ВКП(б) точно визначив темпи і строки колективізації. Була врахована специфіка окремих районів, ступінь підготовленості їх до суцільної колективізації. Основною формою колгоспного руху була визнана артіль.
Але не скрізь партійні організації і радянські органи правильно сприйняли і правильно виконали цю постанову. Поряд з великими досягненнями колгоспного руху були виявлені й хиби в колгоспному будівництві. В багатьох районах були припущені викривлення, адміністративними заходами намагалися прискорити темпи колективізації.
Деякі партійні працівники штучно форсували колективізацію, не зважаючи на ступінь підготовленості селян того чи іншого району: замість сільськогосподарської артілі насаджували комуни, порушували принцип добровільності, усуспільнювали житло, дрібну худобу, навіть птицю. Ці перегини провокаційно використовувались класовими ворогами — куркулями та їх підголосками. Куркульство вело агітацію за знищення худоби. Класові вороги розраховували, що перегини викличуть невдоволення селянства і дискредитують колгоспний рух.2 березня 1930 р. за рішенням ЦК ВКП(б) була опублікована стаття тов. Сталіна „Запаморочення від успіхів", 15 березця ЦК ВКП(б) прийняв спеціальну постанову „Про боротьбу з викривленнями партійної лінії в колгоспному русі". Сталінська
Складальний цех Харківського тракторного заводу.
стаття і постанова ЦК ВКП(б) допомогли партійним організаціям виправити помилки. Вони показали широким масам селянства, що лінія партії нічого спільного не має з тими перегинами, які припускалися на місцях. Вони відіграли велику роль у справі дальшого виховання багатомільйонної армії колгоспників. Вони були гострою зброєю в боротьбі з куркульством, яке всіма засобами намагалось розкласти новостворені колгоспи.
На травень 1930 р. було колективізовано близько 40—50% селянських господарств в основних зернових районах CPCP.
На Україні було колективізовано близько 30% господарств, близько 50% засівної площі України належало колгоспам. Замість одної машинно-тракторної станції в 1928 р., в 1931 р. на Україні вже налічувалось 300 MTC.
XVI з’їзд ВКП(б), що відбувався в червні—липні 1930 р., відзначив у своїх постановах, що колгоспне селянство стало дійсною і міцною опорою Радянської влади. Цей з’їзд увійшов в історію як „з’їзд розгорнутого наступу соціалізму по всьому фронту, ліквідації куркульства як класу і проведення в життя суцільної колективізації" (Сталін).
На цьому з’їзді тов. Сталін у політичному звіті Центрального Комітету партії показав наслідки величезних перемог, що їх добилась більшовицька партія, розгортаючи соціалістичний наступ.Трудящі Радянської країни висунули лозунг — „П’ятирічка за чотири роки!". Цей лозунг став прапором боротьби. Під цим прапором трудящі Радянської країни вели боротьбу за завершення побудови фундаменту соціалізму. Охоплені могутнім виробничим піднесенням народи CPCP будували нові гіганти соціалістичної індустрії, нові міста, залізниці, електростанції, шахти і рудники. Трудящі CPCP опановували знання, науку, техніку. З робітників і селян швидко виростала нова радянська інтелігенція.
В останньому році першої п’ятирічки, в 1932 р., відбулася в Харкові III Всеукраїнська конференція КП(б)У, в якій взяли участь тт. В. М. Молотов і Л. М. Каганович. III Всеукраїнська партійна конференція намітила заходи до ліквідації труднощів у сільському господарстві і вказала шляхи дальшого соціалістичного будівництва на Україні.
На початок 1933 р. перший п’ятирічний план був виконаний. Він був виконаний раніш строку—за 4 роки і 3 місяці. В результаті виконання першого п’ятирічного плану CPCP з країни аграрної перетворився на передову індустріальну країну. За короткий час були створені нові галузі промисловості — авіаційна, автомобільна, тракторна, хімічна. Збільшено було видобуток вугілля і нафти. Понад 60% селянських господарств CPCP було об’єднано в колгоспи. Засівна площа радгоспів і колгоспів становила понад 70% усієї засівної площі. Від дрібного індивідуального селянського господарства країна перейшла до великого колгоспного господарства, озброєного передовою технікою. В 1933 р. CPCP посідав друге місце в світі видобутком нафти, друге місце — продукцією сталі, третє — витопом чавуну, четверте—видобутком вугілля. Число робітників і службовців збільшилося вдвоє. Назавжди було ліквідоване безробіття. Разом з усією країною, при братерській допомозі радянських республік, росла і розвивалась Радянська Україна, столицею якої з 1934 р. став Київ.