Національно-культурне будівництво на Україні

Успіхи соціалістичного будівництва і проведення ленінсько- сталінської національної політики створили умови для бурхли­вого розвитку української культури, національної по формі і соціалістичної по змісту.

На культурному фронті, як і на інших ділянках соціалістич­ного будівництва, точилась жорстока класова боротьба. Бур­жуазні націоналісти, які протягом багатьох років культивували національну обмеженість, намагалися розірвати давні куль­турні зв’язки українського і російського народів. Вони закликали рівнятись на капіталістичну Європу.

Більшовики України під керівництвом ЦК ВКП(б) завдали нищівних ударів як великодержавному шовінізму, так і бур­жуазному українському націоналізмові. Партія більшовиків вела боротьбу проти великодержавного націоналістичного ухилу як головної небезпеки. Носіями цього ухилу були дрібнобуржуаз­ні російські міщанські елементи, які чинили опір ленінсько- сталінській національній політиці на Україні і вели боротьбу проти українізації, що її проводила більшовицька партія.

Ріст куркульських і непманських елементів у місті і на селі привели до посилення українського буржуазно-націоналістичного ухилу, виразником якого була антипартійна група Шумського. Програмою шумськізму була буржуазно-поміщицька реставрація на Україні і відрив України від CPCP. Шумськісти всією своєю діяльністю намагалися дискредитувати російські кадри, російську культуру. Вони були зв’язані з капіталістичними елементами Західної Європи, і лозунгом їх була орієнтація на імперіалі’, •стичну Європу. Партія розгромила шумськістів.

Було багато зроблено для викорінення культурно-національ­ної відміни між містом і селом, пролетаріатом і селянством, яка залишилася на Україні в спадщину від царизму. В містах, особливо т^ких, як Харків, Дніпропетровськ, Київ, швидко зростало українське населення. У 1923 р. на 100 міських жите­лів України було українців 43,1 чол., а в 1926 р.—47,2.

Велика робота була проведена по українізації державного апарату УРСР. Всі службовці державних установ навчались

Колгоспний кінотеатр.

•

в обов’язковому порядку на курсах української мови. Діловод­ство в державних установах було переведено на українську мову.

Проводячи широку українізацію, Радянський уряд дбав і про інтереси інших національностей. Були створені національні ра­йони: єврейські, польські, болгарські та ін. Райони УРСР, насе­лені молдаванами, були виділені в Молдавську автономну Радян­ську Соціалістичну Республіку. З безпосередньою допомогою УРСР • розвивалась MAPCP в культурному і господарському відношеннях. У MAPCP державний апарат був переведений на молдавську мову. Все це сприяло тому, що органи проле­тарської диктатури стали ближчими, ріднішими багатомільйон­ним масам УРСР.

Невпинно зростала кількість українських шкіл. Про ріст українських шкіл свідчать такі цифри: в 1922 р. по всій Україні було 6150 українських шкіл, а в 1927 р. їх стало вже 15143 з охопленням понад 2 млн. дітей, що вчилися рідною україн-

ською мовою. Поступово українізувались професійні школи й інститути України. Українізувався Комуністичний університет ім. Артема в Харкові, партійні школи і партійні курси.

Одночасно в усій країні йшла ліквідація неграмотності. На початок 1927 р. ліквідували свою неграмотність понад 2 млн. трудящих, в тому числі 700 тис. жінок. Мільйони трудящих прилучались до культурного й політичного життя.

Зросла кількість періодичних видань на Україні і серед них українських видань. Тираж українських газет в 1927 р. доходив до півмільйона. Орган ЦК КП(б)У „Комуніст" почав виходити українською мовою. В Харкові видавалась газета „Пролетар". Українська газета стала могутнім фактором комуністичного ви­ховання широких трудящих мас українського народу. Значно зросло видання українських літературних журналів.

У ці роки виростає українська радянська література. Масо­вим тиражем видавались класики української літератури, україн­ські переклади російської і світової класичної літератури. Лише в 1927/28 р. видано було українських книжок стільки, скільки за весь час існування України до жовтня 1917 р. Одночасно видавалися книжки і мовами інших національностей, що насе­ляють УРСР. *

Великого розмаху в ці роки набуло будівництво клубів, хат-читалень, музеїв, театрів та кінотеатрів. Зміцнена Академія Наук УРСР провадила велику творчу роботу в різних галузях науки. •

Ленінсько - сталінська національна політика забезпечувала дальше зростання української культури.