«Радянізація» Західної України

30 червня 1945 р O Довженко занотував у І !своєму щоденнику „Об'єдналися усі ук- v/ раїнські землі Буде єдине стадо і єдині пастирі Усі тепер будем одинакі" І справді, з того ж 1945 р сталінське керівництво прагнуло якнайш­видше реалізувати свою улюблену й апробовану в попередні роки тріаду „індустріалізація — колек­тивізація — культурна революція", прагнучи уніфікувати життя західноукраїнського регіону з

іншими

7 травня 1945 р ЦК КП(б)У і уряд УРСР прийняли ухвалу „Про заходи по відбудові і даль­шому розвитку господарства Львівської, Станіславської, Дрогобицької, Тернопільської, Во­линської, Чернівецької областей на 1945 р “ Вже цим документом було взято курс на реконструкцію і розвиток як традиційних для Західної України га­лузей промисловості (нафтовидобувна, газова та ін ), так і нових (машинобудівна, приладобудівна, металообробна та ін ) Протягом четвертої п’ятрічки з великих промислових підприємств CPCP у Західну Україну приїхало 20 тис робітників і 2 тис інженерно-технічних працівників У цілому за перші п’ять повоєнних років чисельність робітників, зайнятих у промисло­вості, зросла із 138 тис до 284 тис чол Особ­ливість індустріалізації західних областей полягала в тому, що темпи промислового розвитку тут були значно вищими, ніж у східних областях Якщо пи­тома вага промислових підприємств західних облас­тей в усій промисловості України становила в 1940 р 4,7%, то в 1948 — 12,6% Питома вага робітників у промисловості відповідно зросла з 5,9% до 11,8% Змінився національний склад робітництва, в якому на початок 50-х рр українці становили 70% (до приєднання Західної України - 50%)

Ця форсована індустріалізація, як і в Східній Україні, супроводжувалась повільним розвитком харчової, легкої та інших галузей промисловості, які виробляли товари для людей Ще більш негативні наслідки супроводжували розгорнуту паралельно за більшовицькими стандартами колективізацію

Застосовувались апробовані ще в 20—30-і рр форсовано-примусові методи Більшість колгоспів було насаджено у 1948—1949 рр Якщо на почат­ку 1946 р у західних областях нараховувалось 158 колгоспів, на початку 1948 — 1762, то на 1 листо-

пада 1949 р — 6098 До середини 1950 р у понад 7 тис колгоспів було об’єднано майже 93%, а до середини 1951 р — понад 95% селянських госпо­дарств Влада постійно піклувалася, щоб до західних областей направлялися люди, здатні за­безпечити курс на колективізацію До кінця 4-і п’ятирічки сюди надіслали 15 тис чол, які вважа­лися фахівцями в галузі сільського господарства Політичний контроль забезпечували політвідділи MTC У зв’язку з цим було ухвалено навіть спеціальну постанову ЦК ВКП(б) від 23 грудня 1949 р „Про організацію політвідділів при MTC західних областей УРСР“ Для роботи в них обко­ми парти направили 1,7 тис партійних функціо­нерів

Повсякденними під час проведення колек­тивізації стали порушення законності Так, у Во­линській області тільки за перше півріччя 1947 р офіційно зареєстровано 32 випадки таких порушень (побиття громадян, вилучення в них майна, неза­конні арешти, загроза зброєю тощо) Ситуація уск­ладнювалась тим, що процесу колективізації крива­во протидіяли УПА 1 підпілля ОУН У свою чергу, це стимулювало каральну активність комуністичної системи, зокрема масове виселення так званих кур­кулів (заможних селян) та їх сімей

Штучно колективізоване селянство зіткнулось із значними проблемами Так, 1949 р у 87 колгос­пах (4%) не видавали зовсім зерна на трудодні, грошей не видавали 504 (21%) господарствам Це не спонукало до праці, тому селяни часто ухиляли­ся від роботи в колгоспах У 1950 р не виробили обов’язкового мінімуму трудоднів майже 45% кол­госпників, що було значно більше, ніж по всій Ук­раїні Справи не поліпшились і після укрупнення господарств У 1952 р 30% колгоспів видали на трудодень колгоспникам менш ніж 1 кг зерна, а у 18% колгоспів хліба зовсім не одержали Понад по­ловину господарств видали близько 1 крб грошей на трудодень, а четверта частина господарств гро­шей взагалі не нарахувала В той час комуністична пропаганда всіляко вихваляла „переваги” колгосп­ного ладу

Вже у 1945/46 навчальному році в західних об­ластях налічувалось 6,5 тис шкіл, які відвідували 1233 тис учнів Швидко зростала мережа се­мирічних і середніх шкіл У першу повоєнну п’ятирічку кількість середніх шкіл збільшилась майже в 7 разів У 1950/51 навчальному році тут працювали 24 вищих навчальних заклади (в тому числі 3 університети), в яких було близько 34 тис студентів, і 110 спеціальних навчальних закладів (близько 29 тис учнів) Питома вага студентів, які народилися в західних областях, у 1946 р станови­ла 37%, а в 1953-му — понад 57%

Разом з тим значно посилився і процес ру­сифікації Наприклад, на початку 1953 р у вузах західних областей переважна більшість дисциплін читалася російською мовою Так, у Львівському університеті з 295 викладачів українською мовою читали лише 49