Програма Українськоїнародної партії 1902 р. (опублікована в Чернівцях 1906р.)

Українська народна партія є партія робітничої маси українського на­роду; є партія українського міського й сільського пролетаріату.

Усіх українців, хто виробляє, продукує, хто живе з власної праці, усіх, кого визискують і кривдять: робітників фабрик і заводів, сільських і міських, робітників-ремісників, робітників транспорту й торгівлі, робіт­ників інтелігентних фахів, хліборобів-наймитів і тих, хто робить на влас­ному ґрунті, але без найманої праці, усіх їх має об’єднати Українська на­родна партія для боротьби з панами, гнобителями і визискувачами.

Українська народна партія визнає соціалістичний ідеал як єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ’я, знищити сучасний устрій, збудований на насильстві, примусі, нерівності й пануванні. Цей ідеал такий: взагалі знаряддя вироб­ництва, фабрики й заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати українцям-робітникам, а землі (рілля) - українцям-хліборобам.

1. Головні завдання Української народної партії: просвітити, освідо- мити українців-робітників і хліборобів з боку розуміння їх національних і класових інтересів.

2. Зорганізувати освічений і свідомий своїх інтересів український пролетаріат у Всеукраїнський союз українців-робітників.

3. Зорганізувати так само українців-хліборобів у Всеукраїнський союз хліборобів-українців.

Необорна спільна сила з’єднаних українців-робітників і селян учинить захват політичної влади на Україні, знищить визиск, насилля, нерівність і утворить непідлеглу Україну - Республіку вільних працюючих людей.

Аби осягнути свої завдання, Українська народна партія вважає необ­хідним і доконечним: українці-робітники мають свої організації економіч­ного й політичного характеру, мають свої каси й свою програму діяльності. Так само і хлібороби.

Українські робітники складають свою незалежну робітничу партію, яка у своїй діяльності не підлягає ніяким обмеженням і контролю, бо знають, що тільки свої власні організації, своя власна робітницька пар­тія, можуть оборонити інтереси українського пролетаріату; що ті тільки свої власні організації дадуть українському пролетаріату політичну й еко­номічну силу, яка забезпечить його від утисків і визиску.

Націоналізація землі

Націоналізувати землю значить зробити її власністю тієї нації чи народу, що цю землю оселяє, тільки власністю не окремих одиниць, а власністю усієї нації. Кожний член нації, що заробляє з землі, бере її тільки до уживання.

Націоналізувати землю на Україні значить зробити її національною власністю українського народу, кожний член української нації, що живе з землі, бере землю до уживання, скільки може обробити її власноручно без наймита.

Націоналізація землі на Україні для запровадження соціалістичного ладу й соціалістичного оброблення землі - це наш ідеал і наше конечне за­вдання, бо тільки єдино таким шляхом назавжди розв’яжеться аграрне пи­тання на Україні.

Еміграція чужих народів на Україну

Ходячи зараз по містах укр. Галичини, помислиш, що ходиш по польській землі; скрізь лунає польська мова, урядовці, промисловці- капіталісти й робітники - поляки, жиди й німці. Тільки виїхавши за околи­цю міста, побачиш, що то Україна, бо в селах живе український люд і лу­нає українська мова.

Цей процес зараз відбувається й на Україні російській. Польсь­кий елемент вкупі з руський і німецьким випихає український по містах Правобережної України. Руський елемент випихає український в Лівобе­режній Україні. Еміграція руських на Україну, ведена стихійною силою шукання ліпшого життя, щороку збільшується, забираючи вигідні профе­сії, промисли й складаючи таким чином заможні класи на Україні. Слідом за урядовцем, купцем і промисловцем суне на Україну робочий люд, стає в конкуренцію з робітником-українцем і завдяки своїй культурній перевазі й перевазі політичній рус. культури, поволі випихає елемент український з усіх професій, починаючи з самих найвигідніших. Неорганізованість і не­свідомість укр. пролетаріату цій справі допомагає.

Треба пам’ятати, що еміграція на Україну робітників чужих на­родів: росіян, поляків, німців, ведена стихійною силою шукання ліпшого життя, коли вона встигне швидше зорганізуватись, ніж український проле­таріат, може забрати українську промисловість, відіпхнути місцевого неор­ганізованого робітника-українця в ряди безробітних, у ряди «промислової резервної армії», а звідти дуже легко потрапити в ряди «вовчого» пролета­ріату, що з голоду уживає всяких злочинств зі свого життя, сидить в тюрмі.

Вільна непідлегла самостійна республіка - Україна робочих людей

Самовизначення українського народу є ніщо інше, як право рів­ної свободи з іншими вільними культурними народами світу. Деякі україн­ські партії вважають своїм ідеалом перетворення Росії на федеративному ґрунті.

Приклад федеративної держави ми бачимо зараз у Сполучених Шта­тах Північної Америки і Швейцарії, але ці федерації примусові. У цих фе­дераціях нема ані національної рівності, ані рівності штатів.

Ми визнаємо тільки добровільні федерації народів; це значить доб­ровільні федерації уже вільних народів. Росія, Австрія, Германія й інші, де поряд з панівними живуть десятки поневолених націй, мусять поперед розпастись; федерації потім коли й зложаться, то зовсім не в межах сучас­них держав, а в залежності від інтересів кожної нації. Можуть бути феде­рації українців і чехів, поляків і руських тощо.

Будуємо й боремося за Самостійну Україну зовсім не для того, аби в ній панували капіталісти, хоч і українські. Весь час боротьби не за­буваємо, що єдино соціалістичний ідеал може остаточно задовольнити український пролетаріат і взагалі працюючий український люд.

Самостійна Україна буде республікою вільних людей, вільних від гніту й експлуатації, республікою людей вільної праці.

Українські політичні партії кінця XIX- початку XX ст. : програмові і довідкові матеріали. - К., 1993. - С. 46-75.

Десять заповідей Української народної партії

1. Одна, єдина, нероздільна від Карпат аж до Кавказу, самостійна, ві­льна, демократична Україна - республіка робочих людей - оце національ­ний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.

2. Усі люди - твої брати, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди суть вороги нашого народу, аж поки вони панують над нами й визискують нас.

3. Україна для українців. Отже, вигонь звідусіль з України чужинців- гнобителів.

4. Усюди й завжди вживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.

5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай пере- вертнів-відступників, і добре буде цілому твоєму народові й тобі.

6. Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.

7. Не зробись перевертнем-відступником.

8. Не обкрадай власного свого народу, працюючи на ворогів України.

9. Допомагай своєму землякові наперед усіх. Держись купи.

10. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі воро­гами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаси їм сили й від­ваги; не накладай укупі з гнобителями нашими, бо ти зрадником будеш.

Українські політичні парти кінця XIX- початку XX ст. - С. 75-76.