З постанови Люблінського сейму 1 липня 1569 р.

1. З’їхавшись на той сейм спільний до Любліна, на день 23 мі­сяця грудня, року минулого 1568, за згодою обох рад, польських і ли­товських, скликаний,, що і до цього часу продовжується, такі ми нижче описані договори й домовленості між собою вчинили:

2.

3. Корона Польська і Велике князівство Литовське є одним не­роздільним і єдиним тілом, а також не різна, але одна спільна Річ Посполи­та, яка з двох держав і народів в один люд з’єдналася й скріпилася.

4. А тими обома народами щоб один король спільний володарював, який спільними голосами від поляків і Литви обраний радами й усіма станами Корони Польської і Великого князівства Литовського бути має.

5. Щоб і знаку жодного у майбутньому не було, з якого би видно було возвеличення та посвячення [окремого князя] Великого князівства Литовського. При обранні й коронації має бути [король] проголошений королем польським, і також великим князем литовським, ру­ським, прусським, мазовецьким, жмудським, київським, волинським.

7. А при коронації нового короля має бути королем ствер­джено присягою й одразу підтверджено на одному листі й одними словами на вічні часи права, привілеї й вольності підданих усіх обох народів.

8. Сейми і ради обох народів мають завжди бути спільні коронні.

11. Щоб союзи й мирні договори з іншими народами ні­коли не укладалися, а також посли в справах важливих до іноземних дер­жав не посилалися, тільки з відома й спільної ради обох народів; а мирних договорів або домовленостей уже здійснених, якби були шкідливими якійсь зі сторін [Речі Посполитої], дотримуватися не повинні.

12. Монета має бути за спільною радою уніфікована й подібна за вагою й пробою, і обрахунком, і вартістю .

13. Мита, збори всілякі , земельні й водні , так королівські, як і шляхетські, духовні й міські, його королівська милість відмінити обіцяє, щоб жодного мита не брано в майбутньому на вічні часи від духовних і від світських людей шляхетського стану, і від їхніх підданих .

14. Щоб вільно було як полякові в Литві, такі і литвинові в Польщі, кожному набувати маєтності й тримати їх відповідно до права території, у якій маєтність знаходиться .

16. Усі права, привілеї, від усіх предків його королівської ми­лості і від нього самого народу литовському, руському, жмуд- ському, а також іншим народам і обивателям Великого князівства Литов­ського й також землям, повітам, родинам і особам до цих часів дані, у ці­лості, повністю, і нічим не порушеними залишаються .

Volumina legum: Przedruk zbioru praw Staraniem XX. Pijarow. - Petersburg: Naka druk. Jozafata Ohryzki, 1859. - V. 2. - P. 87-91.