Постанова ЦК ВКП(б) про темп колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву 5 січня 1930 р.

1. За останні місяці колективний рух зробив новий крок уперед, охо­пивши не тільки окремі групи індивідуальних господарств, а й цілі райони, округи і навіть області та краї. В основі руху лежить колективізація засобів виробництва бідняцьких і середняцьких селянських господарств.

Усі намічені планами темпи розвитку колективного руху переверше­ні. Уже навесні 1930 р. посівна площа, що оброблена на усуспільнених за­садах, значно перевищить 30 млн га, тобто п’ятирічний план колективіза­ції, за яким на кінець п’ятиріччя передбачалось охопити колективами 22— 24 млн га, буде значно перевиконаний уже в цьому році.

Таким чином, ми маємо матеріальну базу для заміни великого кур­кульського виробництва великим виробництвом колгоспів, могутнього про­сування вперед зі створення соціалістичного землеробства, не кажучи вже про радгоспи, зростання яких значно випереджає всі планові передбачення.

Ця обставина, яка має вирішальне значення для всього народною го­сподарства СРСР, дала партії повну підставу перейти у своїй практичній роботі від політики обмеження експлуататорських тенденцій куркульства як класу.

2. На підставі всього цього можна,безсумнівно, встановити, що в межах п’ятиріччя замість колективізації 20 % посівної площі, яка наміче­на п’ятирічним планом, ми зможемо розв’язати завдання колективізації ве­личезної більшості селянських господарств, причому колективізація таких дуже важливих зернових районів, як Нижня Волга, Середня Волга і Півні­чний Кавказ, може бути в основному закінчена восени 1930 р. або в усяко­му разі весною 1931 p., а колективізація інших зернових районів може бути в основному закінчена восени 1931 р. або в усякому разі весною 1932 р.

3. Відповідно до зростаючих темпів колективізації необхідно ще бі­льше посилити роботу зі збудування заводів, які виробляють трактори, комбайни та ін. тракторний, причіпний реманент, з тим щоб строки, що дані ВРНГ для закінчення збудування нових заводів, в жодному разі не були відтягнені.

4. Оскільки розв’язання завдання повної заміни кінного реманенту реманентом машинної тяги не може бути виконане в короткий строк і ви­магатиме ряду років, ЦК ВКП(б) вимагає, щоб була дана рішуча відсіч тенденціям недооцінювання ролі кінської тяги на даній стадії колгоспного руху, тенденціям, які ведуть до розбазарювання й розпродажу коней. ЦК ВКП(б) підкреслює надзвичайну важливість у нинішніх умовах, як перехі­дний захід, створення в колгоспах кінно-машинних баз і змішаного шипу тракторно-кінних баз, що поєднують тракторну тягу з кінною.

5. У зв'язку зі зростаючим темпом колективного руху ЦК пропонує Наркомземові Союзу перегрупувати землевпорядні сили й засоби таким чином, щоб забезпечити повністю землевпорядні потреби районів суціль­ної колективізації, відклавши індивідуальне землевпорядження, за винят­ком деяких національних районів і окремих районів споживаючої смуги, де колективний рух не набрав ще широкого розгортання.

6. Відповідно до викладеного ЦК вважає абсолютно необхідним збі­льшити загальну суму кредиту на 1929/1930 р. по колгоспному сектору з 270 млн крб до 500 млн крб, відповідно скоротивши кредитування інших секторів.

7. Відповідно до зміни умов у районах суцільної колективізації, ма­шинно-тракторні станції, що об'єднуються Всесоюзним тракторним центром, повинні перебудувати свою роботу на основі:

а) договорів переважно, якщо не виключно, з колективами;

б) зобов'язань селян сплатити вартість станцій протягом 3 років.

Одночасно в районах значного поширення радгоспів (наприклад, Се­редня Волга й окремі райони Північного Кавказу) повинен бути перевіре­ний на досвіді тип комбінованого господарства, що має своєю основною базою радгосп, який діє на договірних засадах і за плату й подає допомогу колгоспам, що укладають договори, насамперед у тракторній оранці й ма­шинному збиранні врожаю.

8. Зважаючи на особливе значення кадрів, ЦК пропонує Наркомзе- мові Союзу, Колгоспцентрові та обласним комітетам партії прискорити роботу з виховання колгоспних кадрів і забезпечення ними колгоспів, створивши для цього широку мережу прискорених курсів. На прискорені курси залучати в першу чергу практиків колгоспного руху, що висунулися з селян, і організаторів колгоспного руху, які проявили себе, з рядів робіт­ничих бригад.

9. Оскільки досвід суцільної колективізації на цій стадії колгоспного розвитку як найбільш поширену форму колгоспів замість товариства з громадського обробітку землі, у якому за наявності усуспільненої праці зберігалась приватна власність на засоби виробництва, висуває сільського­сподарську артіль, у якій колективізовані основні засоби виробництва (мер­твий і живий реманент, господарські будівлі, товарно-продуктивна худо­ба), Центральний Комітет ВКП(б) доручив Наркомземові Союзу з широ­ким залученням колгоспних організацій в найкоротший строк виробити проект Статуту сільськогосподарської колгоспної артілі як перехідної до комуни форми колгоспу, врахувавши при цьому неприпустимість при­йому куркулів до колгоспів.

10. Партійні організації повинні очолювати й оформляти стихійно зростаючий знизу колгоспний рух, з тим щоб була забезпечена організація дійсно колективного виробництва в колгоспах і щоб на цій основі не тіль­ки добитися повного виконання наміченого плану розширення посівної площі та зростання врожайності, а й перетворити відповідно до рішень ли­стопадового пленуму ЦК нинішню посівну кампанію у вихідний пункт но­вого піднесення колгоспного руху.

11. ЦК ВКП(б) підкреслює необхідність рішучої боротьби з усякими спробами стримувати розвиток колективного руху через недостачу тракто­рів і складних машин. Разом з тим ЦК з усією серйозністю застерігає парт- організації проти будь-якого «декретування» зверху колгоспного руху, яке може створити небезпеку підміни дійсно соціалістичного змагання з орга­нізації колгоспів грою в колективізацію.

КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК : у 15 т. -К. : Політвидав України, 1980.- Т. 4. (1927-1931). - С. 366-368.