Посилення козацтва, козацько-селянські повстання (кінець XVI - перша чверть ХУІІ ст.).
В кінці XVI ст. польська шляхта посилила соціальне і національне гноблення українського народу. Селянство, міщани, а також козацтво відповіли на ворожі дії загарбників масовими виступами у формі збройних повстань.
Перше селянсько-козацьке повстання очолив гетьман реєстровців Криштоф Ко- синський у 1591-1593 рр.Приводом до повстання стало захоплення козацьких земель білоцерківським старостою К. Острозьким. Загін реєстрових козаків на чолі з Косинським захопив замок магната та Білу Церкву. Цей виступ був підтриманий міщанами, селянами та упродовж 1592-1593 рр. переріс у повстанських рух, що охопив Київське, Волинське, брацлав- ське воєводства. Але не маючи артилерії, сильної кінноти, повстанці були оточені військами магнатів під П’яткою (Житомирська область). Після жорстоких боїв реєстровці відступили до Запорізької січі, де зібравши нове військо, у травні 1593 р. розпочали новий наступ. Однак під час облоги Черкас загинув Косинський і повстанці були розгромлені.
Широкого розголосу набуло повстання під проводом Северина Наливайка (1594-1596 рр.). Северин був освіченою людиною, походив з Гусятина (Тернопільська область), брав участь у морських та сухопутних походах козацтва. Як досвідчений полководець, розбиваючи невеликі гарнізони військ шляхти, зайняв значну територію. Наливайко навіть виношував плани створення козацької держави в пониззі Бугу і Дніпра. Крім селянства, до нього пристали козацькі отамани Григорій Лобода та Матвій Шаула. Регулярні королівські війська відтіснили загони на Лівобережжя. Під Лубнами, поблизу урочища Солониця, селянсько-козацьке військо потрапило в оточення і зазнало поразки. Наливайко і Шаула після тортур були страчені у Варшаві, Лобода загинув у таборі.
Надзвичайно велику роль відіграв в історії українського козацтва гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний (1616-1622 рр.). Родом він з “ходачкової” шляхти, народився в селі Кульчиці Самбірського району Львівської області.
Закінчивши Острозьку академію, подався на Запорозьку Січ. Здійснив десятки морських і сухопутних походів на Крим і Малу Азію, Молдовію і околиці Стамбула, брав штурмом Кафу, Трапезунд і Варну, наводячи жах на самого султана. Рятуючи королевича Владислава, здійснив похід на Москву.40-тисячний загін козаків під його проводом розгромив турецьке військо під Хотином у 1621 р., захистивши Польщу й Україну від іноземного поневолення. Помер від ран у Києві у 1622 р. Сагайдачний першим створив із запорожців дисципліноване, найхоробріше військо в Європі. Завдяки його старанням козаки стали свідомими захисниками православ'я, прав свого народу, стали збройними силами України.
На початку 20-х рр. XVII ст. загострилися стосунки між козацтвом та польським урядом. Польські магнати намагалися задушити Запорозьку державу. Як наслідок - нові селянсько-козацькі війни. У 1625 р. проти шляхти виступили 20 тисяч повстанців на чолі з Марком Жмайлом. На зустріч рушило 30-тисячне військо поляків на чолі з коронним гетьманом С. Конецпольським. Генеральна битва відбулася в урочищі Ведмежі Лози поблизу Курукового озера. Кожна зі сторін зазнала значних втрат, але не перемогла. Як наслідок було укладено компромісну угоду. Всі повстанці амністовані, реєстр збільшився з 3 до 6 тисяч, збільшилася щорічна плата козакам. Водночас козакам заборонялося втручатися в релігійні справи та проводити самостійну зовнішню політику та здійснювати морські походи.
У 1630 р. відбулося повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила). Його причинами було поглиблення протиріч нереєстровими і реєстровими козаками, які мусили захищати інтереси гнобителів та посилення польського свавілля. Повстання охопило значну частину Лівобережжя та Полтавщину. На його придушення знову виступив коронний гетьман С. Конецпольський. Майже три тижні тривали бої, повстанці знищили добірне шляхетське формування. Зазнавши величезних втрат, коронний гетьман змушений був піти на переговори та поступки повстанцям.
У 1635 р. гетьман Іван Сулима зруйнував добре укріплену польську фортецю Кодак, однак ця подія не переросла у повстання, тому що ватажка було підступно схоплено реєстровцями і видано польській владі.
Новим масштабним виступом стало козацько-селянське повстання 1637-1638 рр. Козаки, маючи чудових полководців - Павла Бута, Дмитра Гуню, Карпа Скидана, Яцька Острянина (Остряницю), два роки успішно воювали з польською шляхтою. Тільки невдачі під Ку- мейками і Боровицею припинили воєнні дії та підписати “Ординацію війська Запорозького”, яка обмежувала права та привілеї козаків.
Незважаючи на те, що окупантам вдалося придушити збройні повстання, вільний козацький дух залишився незламним. Україна готувалася до майбутніх вирішальних боїв з Річчю Посполитою.
Щодо основних причини невдач козацько-селянських повстань, то вони були локальними, стихійними, погано організованими. Український народ не був об’єднаним. Він поділявся на стани, які не тільки не допомагали один одному, а навіть ворогували між собою.
Але незважаючи на поразки ці повстання підготували ґрунт для переможної національно-визвольної війни 1648-1657 рр.