Поліцентризація Київської Русі. Нові спроби об’єднання наприкінці XII ст.

Із середині — другій половині XII CT в історії Давньої Русі поглибилося відособлення окре­мих князівств і земель, зумовлене еволюцією економіки, дальшим розшаруванням суспільства, розвитком феодального землеволодіння в центрі й на місцях Якщо раніше епіцентр соціального, еко­номічного й політичного життя був у Києві, то з того часу підносяться інші міста, осередки князівств і зе­мель Чернігів, Смоленськ, Полоцьк, Галич, Вла- димир-на-Клязьмі, Новгород Великий, Воло­димир-Волинський Проте це зовсім не означало за­непаду чи ослаблення Києва І в часи роздробленості стольний град Русі продовжував розвиватися й роз­будовуватися Він залишався заповітною мрією для кожної руської людини, для кожного князя, що об­разно й піднесено відзначив північноруський літописець у середині XII CT „І хто ж бо не полю­бить Київського княжіння, адже вся честь, і слава, і велич, і глава всім землям Руським Київ, і від всіх далеких, багатьох царств сходяться різні люди й купці, й різних благих багато від усіх країн буває в ньому “

Під тиском народу, громадської думки князі про­сто змушені були ходити в походи проти половців та інших ворогів, відстоювати в тій чи іншій формі єдність країни Не один впливовий і сильний князь, що, здавалося б, повністю занурився у вир сепаратиз­му, публічно виступав за припинення чвар, відбиваючи цим загальноруські інтереси Київський літописець вкладає до уст феодальних володарів знаменні сло­ва „То було раніше мир стоїть до раті, а рать стоїть до миру, ми втомилися ратитися (воювати — Авт) доки ж збираємося Руську землю губити“ Князі до­мовилися заради всієї Руської землі помиритися, „Руську землю берегти, жити між собою, мов брати**

И тоді, коли в 60—70-х рр помітно піднеслися над іншими два осередки, що прагнули об’єднати навколо себе руські землі, південний на чолі з Києвом і північний — з Владимиром-на-Клязьмі, не припи­няються змагання за відновлення єдності й консолідацію держави Наприкінці XII ст стабілізується і вдосконалюється система колектив­ного володіння державою Зокрема, князі обирають у своєму середовищі старшого й ревно опікуються збе­реженням власної частки в Південній Руській землі, беручи цим на себе зобов’язання боронити її від во­рога 1195 р Всеволод Юрійович суздальський став вимагати у київського князя Рюрика Ростиславича „части** в Руській землі, на півдні Київщини, об­грунтувавши вимогу тим, що всі руські князі обрали його своїм главою Рюрик був змушений, аби забез­печити мир у країні, дати йому володіння з містами Каневом, Корсунем і Богуславом

Однак на початку XIII ст процеси роздробленості знову пожвавлюються, а міжкнязівські відносини загострюються Не в останню чергу це було пов’за- но з відчутним посиленням боярства повсюдно на Русі Воно ставило місцеві інтереси вище загально­державних