ПОЧАТОК ДЕРЖАВНОГО ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ В 1917—1918 РР.

Розкриваючи це питання доцільно почати із характеристики ста­новища Російської імперії в умовах першої світової війни. Показа­ти наростання кризових явищ в соціально-економічному і політич­ному житті, різке погіршення становища народних мас і наростан­ня їх невдоволення, що призвело до Лютневої революції, зречення 2 березня 1917 р.

Паралельно з органами Тимчасового уряду 4(17) березня в Києві постала Українська Центральна Рада, що виниклаз ініціативи Товарист­ва українських поступовців (Д. Дорошенко, А. Ніковський, Є. Чика- ленко та ін.). До Центральної Ради увійшли представники українсь­ких соціал-демократів, православного духовенства, військових, кооперативних, культурно-освітніх, студентських та інших організацій. Рада обрала виконавчий комітет, який згодом отримав назву Мала Рада. Очолив Центральну Раду М. С. Грушевський відомий історик, профе­сор, лідер всеукраїнського руху за національне виродження України.

На початку березня в ряді міст України виникла третя влада - Ради робітничих, а згодом і солдатських депутатів. Відродилися також профспілки. Ради виникали переважно з ініціативи загальноросійсь- ких соціалістичних партій і соціал-демократів. На середину 1917 р. в Україні налічувалося 252 Ради (71% з них - у Донбасі). Вплив більшо­виків на утворення і діяльність Рад у цей час був обмеженим.

Головною метою Центральної Ради у початковий період її існу­вання була автономія України у складі перебудованої на федера­тивних засадах Росії. Майбутня Російська Республіка розгляда­лася як союз держав.

6(19) квітня у Києві відбувся Український національний конг­рес. В його роботі взяли участь 900 делегатів від політичних партій і різних українських організацій.

У травні 1917 р. в Петрограді відбулися переговори делегації Центральної Ради з Тимчасовим урядом і Петроградською Радою щодо офіційного визнання автономії України. Тимчасовий уряд не визнав Центральну Ралу як виразника волі українського наро­ду і відмовив Україні в автономії.

10 червня 1917 р. Центральна Рада обнародувала на II військо­вому з’їзді свій І Універсал. В ньому проголошувалась автономія України, а Центральна Рада - найвищим державним органом. 15 червня було створено перший за кілька століть український уряд - Генеральний секретаріат у складі восьми генеральних сек­ретарів і генерального писаря. Очолив Генеральний секретаріат відомий письменник, активний діяч українського національно- визвольного руху В. К. Винниченко.

Погіршення становища в Росії навесні і влітку призвело до по­слаблення влади Тимчасового уряду. У Києві відбулися нові пере­говори делегацій Тимчасового уряду і Центральної Ради. З (16) липня був проголошений II Універсал Центральної Ради, в якому говорилось про визнання Всеросійських Установчих Зборів, які мають закріпити автономію України, про невідокремлення від Росії, про поповнення складу Центральної Ради і Генерального сек­ретаріату представниками національних меншин. Автономія Укра­їни не повинна здійснюватися самочинно до затвердження її Уста­новчими зборами. II Універсал можна розцінювати, з одного боку, як поступку Тимчасовому урядові, а з іншого - як підтвердження ним фактичної автономії України з законодавчим та адміністра­тивним органами (Радою і Секретаріатом).

Центральна Рада прискорювала формування власних військо­вих сил. Із сільських жителів кількох губерній було створене так зване Вільне Козацтво. Влітку 1917 р. воно налічувало кілька ти­сяч чоловік і складалося з військових кошів ім. С. Палія, П. Сагай­дачного та ін.

Погіршення соціально-економічного і військово-політичного становища в Росії призвело до жовтневого перевороту - ліквідації влади Тимчасового уряду і встановлення більшовицької влади. у Києві розпочалась боротьба між штабом Київського округу та бі іьшовицькими силами. Центральна Рада зайняла нейтральну по­зицію. 6 листопада з метою убезпечення України від хаосу і грома- дянської війни Мала Рада проголосила IIl Універсалом Українсь­ку Народну Республіку (УНР). За статусом вона мала входити як суверенна держава до Російської федерації. Відповідно до III Універсалу, право власності на землю поміщицьких та інших не­трудових господарств скасовувалося, і земля оголошувалась влас­ністю всього трудового народу. Для робітників встановлювався 8-годинний робочий день. Передбачалось проведення Українських Установчих зборів.

Відмова Центральної Ради від самостійності України об'єктив­но обумовлювала залежність її від старого імперського центру. Звернення Генерального секретаріату до Раднаркому РРФСР і крайових урядів Дону, Кавказу, Сибіру, Молдавії, Криму і Башки­рі! з пропозицією негайно розпочати переговори у справі утворен­ня єдиного федерального уряду Росії лишилося нереалізованим. Раднарком вважав себе центральним урядом по відношенню до всіх інших і готувався підпорядкувати їх собі.

Прихід до влади в Росії більшовицької партії та інших небага- точисельних, але агресивних ліворадикальних сил порушив не­тривкий громадянський мир у російському суспільстві і неминуче вів до збройного зіткнення з Українською Народною Республікою.

При висвітленні цієї теми радимо звернути увагу на біографічні дані провідних діячів Центральної Ради М. С. Грушевського, В. К. Вин- ниченка, С. В. Петлюри, охарактеризувати роботу по створенню укра­їнської армії, підкреслити роль з’їздів військових, селян, робітників, учителів у формуванні української державності, зупинитись на по­милках Центральної Ради у державотворчій роботі.

(?) ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

t Коли і за яких умов була утворена Центральна Раба?

2. Розкрийте зміст I, II, та III Універсалів Центральної Ради.

3. Який вплив мав жовтневий переворот в Україні?

Як лідери Центральної Ради поставились до жовтневого пере­вороту?