1. Перші успіхи індустріалізації
В 1926 р. Радянський Союз приступив до здійснення широкого плану індустріалізації країни, що його намітив XIV з’їзд ВКП(б).
Важка промисловість України розвивалась досить швидко.
Ще на XIV партійній конференції тов. Дзержинський відзначав, що „розвиток української металопромисловості йде семимильними кроками". Цей розвиток прискорювався збільшенням капіталовкладень у народне господарство України. В 1924/25 р. капітальні вкладення в усуспільнений сектор народного господарства України становили 212 млн. крб., а в 1926/27 р.—вже 529 млн. крб., з яких 228 млн. крб. було вкладено в будівництво вугільної і металургійної промисловості.Порівняно з 1925/26 господарським роком приріст у 1926/27 р. становив: у виробництві засобів виробництва — 24%, у видобутку вугілля — 25%, залізної руди—46%, марганцевої руди —13%, у витопленні чавуну —33%, у виробництві сільськогосподарських машин — 23%. Такий приріст продукції був результатом реконструкції промисловості. Багато заводів було перебудовано, спрацьоване устаткування замінялося новими верстатами, доменні печі, коксові установки перебудовувались, будувались нові цехи.
Були реконструйовані такі заводи, як Краматорський і паровозобудівні Луганський та Харківський, Миколаївський, Дніпропетровські ім. Петровського та ім. Дзержинського, Маріупольський і інші. Продукція цих заводів давно переступила довоєнний рівень.
Одночасно на Україні розгорталося будівництво електростанцій Харківської, Київської, Криворізької, починалось будівництво Дніпровської електростанції. Питома вага промисловості України на кінець 1927 р. досягла 42% у народному господарстві CPCP. Це були перші успіхи плану індустріалізації на Україні.
Промисловість посилила свою допомогу сільському господарству. Селянство почало одержувати складні сільськогосподарські машини радянського виробництва. На полях Радянської України появилося багато тракторів, випущених Путіловським і Велико-Токмацьким заводами.
Більшість тракторів направлялась у колгоспи і машинно-тракторні товариства.Посилювався колгоспний рух на селі, хоч загалом колгоспи посідали ще невелике місце в сільському господарстві країни. На Україні в 1925 р. було вже 5300 колгоспів, або 1,1% селянських господарств. Перемоги індустріалізації забезпечували витіснення капіталістичних елементів з усіх галузей народного господарства, в тому числі і сільського.
Перші перемоги індустріалізації на Україні підсумував X з'їзд КП(б)У, що зібрався в Харкові в листопаді 1927 р. Партійна організація України налічувала тоді 177 500 членів і кандидатів партії. Комсомольська організація мала в своїх рядах 400 тис. чоловік.
X з’їзд КП(б)У на звітну доповідь секретаря ЦК КП(б)У тов. Кагановича відзначив, що партія, керована тов. Сталіним, зміцнила диктатуру пролетаріату і союз робітничого класу з селянством.
У господарському питанні з’їзд відмітив здобуті партією на Україні під проводом ЦК значні успіхи в справі соціалістичного будівництва, що виявилося перш за все в дальшому рості та зміцненні промисловості, особливо великої (металургічної, гірничої тощо) — цієї командної висоти нашого соціалістичного господарства.
Матеріально-культурне становище трудящих значно поліпшилося,— зросла реальна заробітна плата, збільшилися видатки на соціальне страхування і робітниче житлове будівництво.
Політична активність і організація робітничого класу піднялась ще вище. У лави партії Леніна—Сталіна вступили десятки тисяч передових робітників. Опозиційні угруповання різних гатунків не мали ніякої підтримки у робітничого класу і були розбиті більшовицькою партією.