ПЕРШІ ПАСТУХИ ТА ЗЕМЛЕРОБИ ДОБА НЕОЛІТУ (новий кам’яний вік)
У Vl тис. до н.е. в житті стародавнього населення України відбулися величезні зміни. Природні умови нагадували сучасні, але було тепліше і випадало більше опадів. Люди переходили до осілого громадського життя, будували постійні житла, гуртуючи їх у селища, померлих ховали неподалік осель.
Поряд з традиційними мисливством і рибальством існували скотарство та землеробство. Лісостеп південного заходу та півдня України був місцем найдавнішого приручення та розведення великої рогатої худоби і коней, а кози і вівці потрапили сюди з Передньої Азії, мабуть, вже прирученими. Вважають, що орне землеробство зародилось теж у передньоазійському регіоні в Vll—Vl тис. до н.е., звідти проникло в Південну та Центральну Європу, а на початку V тис. до н.е. з’явилося на теренах України. Цим же шляхом поширюються і найдавніші культи та вірування землеробів, деякі основні форми посуду та його орнаментація, а пізніше і металургія. Проте не слід відкидати і можливості паралельного самостійного виникнення землеробства в Україні. Землю готували під засів за допомогою загострених палиць і мотик, сіяли просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес. Збіжжя жали крем’яними серпами, а зерно розтирали на муку на кам’яних зернотерках. І хоч первісні стада і поля були ще невеликі, людина вже була в змозі створювати запаси харчів, щоб не залежати від наслідків полювання, могла вести більш розмірений і сталий спосіб життя. Житла людей доби неоліту були досить різноманітні: великі наземні споруди, напівземлянки та землянки. Найбільшим досягненням людини неоліту стало вміння виробляти посуд. Глиняний посуд — кераміка (від гр. “керамос” — глина) спочатку був нетривкий і грубостінний, з загостреним або округлим дном, тому що його встромляли в грунт біля вогнища або ставили поміж камінням. Пізніше з’являється посуд із плескатим дном, що може свідчити про наявність житла з долівкою та столу у побуті. У великих посудинах зберігали запаси їжі (зерно, мед, жир, молоко, ягоди), у менших варили страву. Посуд ліпили вільноруч, без допомоги гончарного круга і випалювали його на вогні. Часто на мокрій глині залишалися відбитки пальців стародавніх гончарів, і вчені визначили, що ті відбитки належать переважно жіночим рукам. Поверхня посуду вкривалася різноманітними візерунками. Починаючи з неоліту орнаментація кераміки стає одним з найважливіших видів прикладного мистецтва. Кожне плем’я ліпило свій посуд, що відрізнявся від посуду інших племен формою, орнаментацією, способом виготовлення. Ці особливості керамічного виробництва збереглися і в наступні епохи, і тому глиняний посуд є для археолога найприкметнішою знахідкою, що допомагає визначати культурну та етнічну приналежність, хронологію та взаємовпливи стародавнішого населення.На півночі і північному сході України в неолітичну добу жили мисливсько-рибальські племена, на південному заході — землеробсько-скотарські. Це були два світи, що різнилися між собою походженням, побутом, звичаями та віруваннями. Культура північно-східних пізньокроманьйонських племен була набагато примітивнішою порівняно з культурою племен Наддністрянщини, Закарпаття та Надбужжя. Населення землеробсько-скотарської зони належало до середземноморського антропологічного типу й було генетично пов’язане із культурами Балкано-Дунайського регіону. В Україні виявлено понад 500 неолітичних пам’яток, а вчені виділили більше 10 неолітичних культур. Найраніші з них знаходились на Закарпатті в басейні Тиси та у Наддністрянщині і Надбужжі.
У людей неолітичної доби ускладнюється світогляд, з’являються нові культи та вірування, пов’язані з виникненням’ землеробства. Зокрема, існував дуже цікавий культ черепів (очевидно, пов’язаний із культом предків), що простежується на великих родових могильниках у дніпровському Надпоріжжі та Надазов’ї. В одному з таких могильників — Микільському — знайдено золоту підвіску — найдавнішу в Україні прикрасу з благородного металу. Унікальною пам’яткою давньої культури є Кам’яна Могила — пагорб з кам’яних брил у степу поблизу міста Мелітополя. В печерах, що були, очевидно, святилищем одного або декількох навколишніх племен, виявлено численні зображення тварин — биків, коней, оленів, різьблених і мальованих на камені.