Перше становлення радянської влади в Україні

12 грудня 1917 р в Харкові Україну було проголошено республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів 17 грудня ЦВК. рад України опублікував маніфест про повалення Центральної Ради, Генерального секре­таріату і про створення радянського уряду України — Народного секретаріату у складі Артем (Ф,Сергеев), В Ауссем, Є Бош, C Бакинський, В Затонський, PЛюксембург, M Скрипник, Є Терлецький, В Шахрай, ГЛапчинський 1 Іезва- жаючи на піднесений тон маніфесту, становище уряду залишалося невизначеним

Прізвища членів Народного секретаріату були цілком невідомими Україні Навіть Харківський більшовицький комітет і Харківська рада робітни­чих депутатів не бажали визнавати цього уряду Цікаві спогади залишила Є Бош „Відсутність ак­тивної підтримки з боку керівних харківських това­ришів дуже ускладнювала роботу Радянського уря­ду в Харкові При іншому ставленні верхівки парт- організацп Донецько-Криворізької області не було б перебоїв у роботі ЦВК, бо не довелося б одразу ж після повалення Центра хьної Ради переїздити до Києва, а згодом перекочовувати ЦВК й Народно му секретаріатові з міста до міста'

Лише командуючий російськими радянськими військами В Антонов-Овсієнко налагодив зв’язок із ЦВК й допоміг Народному секретаріатові з приміщенням, яке реквізував у газети „Южный край" На базі цієї газети почав видаватися „Вест­ник Народного секретариата" 3 якою метою це робилося, ми вже говорили створити ілюзію, ніби з Центральною Радою воює не Рада народних комісарів, а Народний секретаріат До цього прий­ому більшовики вдаватимуться не раз

Ми вже згадували, як Троцький намагався ви­користати представників ЦВК й Народного секре­таріату на переговорах у Бресті, щоб не допустити підписання українською делегацією окремого дого­вору Однак з цього нічого не вийшло Не домігся особливих успіхів Народний секретаріат і в сфері внутрішньої політики Люди, які входили до нього - — революцюнери-руйнівники, були не готовими до державотворчої діяльності, до того ж більшість 13 них не сповідували ідеї української державності Тож не дивина, що вже у січні 1918 р Україна по­чала розпадатися на окремі частини 17 січня в Одесі було проголошено в межах Херсонської і ча­стково Бессарабської губерній Одеську радянську республіку, а ЗО січня (другого дня після переїзду Народного секретаріату до Києва) у Харкові — Донецько-Криворізьку радянську республіку Про самостійну діяльність радянського уряду України, тим паче про національне, принаймні у межах ра­дянської системи, державотворення не доводиться говорити Тільки й того, шо Народний секретаріат і ЦВК репродукували постанови PHK та проводи­ли уніфікаційну політику Було скасовано всі розпо­рядження Центральної Ради, ліквідовано ук­раїнську грошову систему, поширено на територію України постанови та декрети PHK, в тому числі про землю, робітничий контроль, націоналізацію промислових підприємств Промовистим є той факт, що саме декретом Раднаркому, а не Народно­го секретаріату було націоналізовано харківський завод „Гельферік-Саде" І взагалі промисловість України потрапила під п’яту Вищої ради народного господарства, створеної 2 грудня 1917 р в Петро­граді

Зміни політичних режимів призводили до по­дальшого сповзання України в прірву економічної кризи Внаслідок неефективного управління знизи­лася продуктивність сотень заводів і шахт, оголо­шених націоналізованими, зростало безробіття Взимку 1918 р зазнала цілковитого розгрому вели­ка сільськогосподарська власність, включно з ба­гатьма рентабельними господарствами з високою культурою сільського виробництва Відповідно до декрету про землю селяни порозбирали по окремих дворах худобу, реманент, насіння

Перший період радянської влади в Україні пов’язаний з масовими виявами червоного терору В радянській Росії ця політика офіційно була запро­ваджена восени 1918 р, вже після „апробації" її в Україні У грудні 1917 р в Харкові владу рад ут­верджували загони В Антонова-Овсієнка за допо­могою розстрілів Те саме діялося в Катеринославі й Полтаві Лише в Києві радянські війська під ко­мандуванням M Муравйова знищили за різними оцінками від 2 до 5 тис жителів

Радянський уряд перебував у Києві три тижні 22 лютого ЦВК рад України створив Надзвичай­ний комітет оборони революції від західних імперіалістів Наступного дня Народний секре­таріат закликав робітників і селян дати відсіч пол­чищам іноземних імперіалістів і бандам буржуазних націоналістів У відозві йшлося про інтервенцію проти країни рад та спроби залити кров’ю російсь­ку революцію Що ж до українських національно- державних гасел, то про них забули

Ясна річ, радянська влада не спромоглася ор­ганізувати народну оборону України від німецького наступу Під прапори п’ятьох революційних армій більшовики нашкребли заледве 25 тис бійців, пе­ред якими стояло завдання не стільки воювати з во­рогом, скільки забезпечити вивіз з України ма­теріальних цінностей[*****]

Описуючи наступ військ УНР на Київ у березні 1918 р, В Петрів навів таке спостереження у своїх „Споминах" „Якось дико було дивитися на села, якими ми проходили Попри ці села та через них проходять ріжні сили, ріжні озброєні відділи, ЯКІ один з другим змагаються, із заходу суне залізна хмара німецького війська, а село живе своїм жит­тям, ніби довкруги нічого не діється"

27 лютого Народний секретаріат сквапно пере­брався з Києва до Полтави, а звідти 9 березня — до Катеринослава Тут на одному з його засідань заходами Є Нероновича було ухвалено припинити воєнні дії і вступити в переговори з Центральною Радою Однак наступного дня це рішення скасува­ли 17—19 березня в Катеринославі відбувся II Всеукраїнський з’їзд рад, а 21 числа новообраний ЦВК рад України переїхав до Таганрога, що став останнім місцем його перебування на українській землі 18 квітня на сесії комітету Народний секре­таріат реорганізували на Бюро для керівництва повстанською боротьбою в тилу окупантів, так зва­ну „дев’ятку" Прийнятий сесією маніфест до робітників і селян із закликом боротися проти оку­пантів і буржуазно-націоналістичної контррево­люції поставив останню крапку в історії першого становлення радянської влади в Україні