<<
>>

Орієнтири визвольних змагань

Вплив народних мас на урядові структури чим далі зростав На виконання ухвали 9 листопада 1918 р три тижні згодом у Фастові бу­ло укладено „Передвступний договір між Ук­раїнською Народною Республікою і Західноу­країнською Народною Республікою про маючу на­ступити злуку обох українських держав в одну дер­жавну одиницю” Стаття 1 цього підписаного 1 грудня документа містила заяву про „непохитний намір злитися в найкоротший час в одну велику державу з Українською Народною Республікою” Наступні статті розкривали засади злуки „З огля­ду на витворені історичними обставинами, окреми­ми правними інституціями та культурними й соціальними ріжницями окремішності життя на своїй території” західноукраїнські землі отримували територіальну автономію у складі майбутньої не­подільної України

Під тиском війська й народних мас, які ро­зуміли, що убезпечитись від іноземної загрози можна, лише об’єднавши всі українські території, УНРада на першому ж засіданні у Станіславі З січня 1919 р ухвалила „Передвступний договір” і доручила урядові завершити переговори про злуку Рішення було прийнято від імені всіх західноукраїн­ських земель „Від сьогоднішнього дня, — заявив Є Петрушевич, — існує тільки одна Українська Народна Республіка” Для участі в урочистому акті з’єднання було затверджено представницьку деле­гацію

Цей акт відбувся 22 січня 1919 р на Софпв- ському майдані у Києві Наступного дня з’явилися відповідні постанови Трудового конгресу Тепер Західноукраїнська Народна Республіка мала офіційно називатися Західною Областю Ук­раїнської Народної Республіки Але через небез­печний воєнний час практичне злиття двох держав­них організмів відкладалося на майбутнє — до Всеукраїнських установчих зборів, обраних як Наддніпрянською, так і Наддністрянською Ук­раїною Фактично ж ЗУНР продовжувала діяти як окреме державне утворення і у внутрішніх справах,! — за винятком деяких презентаційних моментів — на міжнародній арені Тому в історичній літературі вживається назва ЗУНР і лише зрідка — ЗО УНР

Хоч ЗУНР діяла в основному у Східній Гали­чині, вона намагалася поширити свій вплив і на інші західноукраїнські землі Таким було бажання й на­селення цих територій

<< | >>
Источник: Історія України / В Ф Верстюк, O В Тарань, O І Гуржій та ін, Під ред В А Смолія — K, Альтернативи, 1997— 416 с. 1997

Еще по теме Орієнтири визвольних змагань: