Олекса Довбуш у вивченні сучасної історіографії.
Сучасна історіографія, яка вивчає проблеми національно- визвольних рухів в 30—40 роках XVIII століття на західноукраїнських землях пов’язує таку боротьбу з рухом Карпатських опришків, яку очолив в 30-40 роках XVIII століття Олекса Дов- буша/1.
Діяльність цього ватажка народних месників, найбільш докладно відображена в джерелах XVIII ст., та наукових працях ХІХ- початку ХХ ст. Однак найповніше і всесторонньо проаналізовані дані джерела та наукові праці в наукових працях Володимира Грабовецького : “Народний герой Олекса Довбуш”. Львів. 1957; Карпатське опришківство. Львів. 1966; Олекса Довбуш. Львів.1994.
Галицьке Прикарпаття, за висновками монографій Володимира Грабовецького, край оспіваний народними поетами. Де ще знайдеш подібний казковий пейзаж із столітніми лісами, широкими полонинами, бурхливими ріками і потоками, високими синіми горами, що своїми верхів’ями купаються в білих хвилях хмар. Хто хоч раз побував в Прикарпатті не міг не звернути увагу на широку популярність в народі Олекси Довбуша. Образ Олекси Довбуша, героїчного ватажка селянського руху 30-40 рр. XVIII століття, мужнього борця проти кріпосної неволі і феодального рабства, зробився ще за його життя легендарним. Трудящі України свято зберігають у пам’яті його світлий образ. З образом Олекси Довбуша слід пов’язувати весь національно- визвольний рух на Прикарпатті/2.
Однак, як засвідчують джерела, посилення національно- визвольної боротьби в час О. Довбуша і розмах її на всій території Карпатського краю, має свою глибоку соціальну історію. Важка доля селянства не залишала за ним вибору. Шляхта намагалася як найповніше експлуатувати селян. Обезземелення селян в XVIII ст. набуло катастрофічного розміру. Фільваркова система, в цей час, заполонила все Галицьке Прикарпаття, вона зосередила в руках шляхти всю економіку Краю. Влада шляхти ґрунтувалася на принципі жорстокої експлуатації прикарпатських ремісників та безземельних селян.
У всіх феодальних маєтках: королівських, шляхетських панщина розвивається і в XVIII столітті сягає найбільшої завершеності. Безперервні війни, що їх вела Річ Посполита в першій половині XVIII століття, спустошили державну казну, щоб її заповнити уряд обкладав селян новими податками. Жорстока експлуатація, спричинює неможливість народу дальше терпіти тяжкий гніт і він повстає. Селяни починають тікати в Карпатські гори. Шляхта Руського воєводства в 1717 році визнавала, що селяни через різні лиха розходяться громадами на Поділля і в Карпати. Така ситуація, і породила народно-визвольний рух і поставила на його чолі Олексу Довбу- ша/3. Сміливий виступ проти національного та соціального гноблення Олекси Довбуша, мав, як бачимо із відгуків джерел тих часів, широкий позитивний відгомін в науковому і громадському житті українського народу, всієї Європи, що заставило тоді шляхетський уряд Речі Посполитої, який зобов’язувався перед усіма сусідніми державами Європи, вести боротьбу з національно-визвольним рухом на Прикарпатті. Наслідком такої боротьби було породження опору, яке очолило Карпатське Опришківство. В середині XVIII століття цей опір досягає своєї найбільшої організованості в час, коли його очолює Олекса Довбуш/4. Як бачимо із висновків європейських вчених: "Галицьке опришківст- во” - своєрідна форма антифеодального руху на західноукраїнських землях - залишило чималий слід в історії українського народу і сусідніх народів Європи, привернуло до себе чисельних дослідників, які вивчають і сьогодні соціальні та національні рухи XVIII століття/5. В першу чергу вивчались легенди, зауважує В.Грабовецький в своїх монографіях. на Прикарпатті й Буковині, наголошує дослідник, і є печери, скелі, полонини, які народ пов’язує з ім’ям борців проти кріпосництва/6. Ці месники були будителями національної свідомості в той час, коли українські землі в епоху феодалізму перебували під гнітом Речі Поспо- литої/6. Власне Карпатське опришківство стало оплотом національно-визвольної боротьби, яка розгорнулася в різних місцях на території України в XVII-XVIII століттях - від Дніпра до Карпат. У Пониззі Дніпра втікачі, які поривали з феодальним гнітом, створили Запорізьку Січ, яка відігравала прогресивну роль в боротьбі народних мас України проти соціального та національно гніту в XVII-XVIII століттях/7.На західноукраїнських землях в цей час в Карпатських горах таку ж роль як Запорозька Січ в Подніпров’ї, відігравало Карпатське опришківство. Опришками, за свідченням джерел, ставали розорені селяни, які не витримували гніту поневолювачів, шляхти і великих магнатів. За такої соціальної і національної не справедливості галицьке опришкіство розгорнуло широке вогнище антифеодальної боротьби селян на західноукраїнських землях, яке тривало з XVI по XVIII століття/8. Власне в рамках цих часів про опришківський рух, який очолював Олекса Дов- буш було віднайдено багато документів/9. Цікавими, документально насиченими і добре проаналізованими, на наш погляд, є дослідження Володимира Грабовецького в яких автор досліджень розкриває “Антифеодальну боротьбу карпатських опришків під проводом Олекси Довбуша (1738-1745 рр.). В своїх монографіях: “Народний герой Олекса Довбуш”. Львів. 1957; Карпатське опришківство. Львів. 1966; Олекса Довбуш. Львів.1994 Володимир Грабовецький на чисельних архівних джерелах розглядає соціально-економічні та політичні передумови, становлення та розвиток руху карпатських опришків. Особливо привертає увага своєю аргументованістю точка зору Володимира Грабове- цького про боротьбу опришків у період визвольної війни українського народу (1648-1654) роках, антифеодальна боротьба карпатських опришків під проводом Олекси Довбуша (1738-1745) роках, та інші/10.
В історії України є багато славних імен, героїчні подвиги яких вписані золотими літерами у літопис народу. Серед них особливої уваги заслуговують Муха, Северин Наливайко, Максим Кривоніс, Данило Нечай, Максим Кривоніс, Семен Височан - ціла плеяда прославлених українських кошових і гетьманів, легендарних козацьких полковників і сотників, славетних керівників гайдамацьких рухів, славнозвісної Коліївщини: Максима Залізняка, Івана Гонти, безстрашних борців за селянську волю Устима Кармелюка, та Лук’яна Кобилиці.
Їх боротьба за волю України не лише описана в історії, а й оспівана в багатющій народній творчості - українських думах, піснях, переказах, леген- дах/11.У сузір’ї національних героїв України яскраво сяє образ неповторного лицаря - Олекси Довбуша. Карпатське опришківство залишило помітний слід в історії українського народу. Безсумнівно, серед кілька вікового руху карпатських опришків найбільшої слави здобув у середині XVIII століття Олекса Довбуш/12. З часу, коли О.Довбуш будив національну свідомість в прикарпа- тців та гуцулів пройшло багато років, однак і сьогодні постать О.Довбуша привертає увагу всіх хто вивчає історію Прикарпаття і сьогодні його овіяне легендами ім’я привертає до себе європейських дослідників, які вивчають соціальні та національні рухи в Європі в XVIII столітті. Архівний матеріал, дає право наголосити, що опришківськмй рух, який очолював Олекса Довбуш не був одиноким національно-визвольним рухом в XVIII столітті в Європі. На основі історичних документів відтворюється боротьба болгарських гайдуків проти турецького гніту польських гура- лів проти панування шляхти, угорських месників/13. В цей же час рух Олекси Довбуша слід пов’язувати з аналогічними селянськими повстаннями які активно функціонували в його час в Європі. Феодальна доба, на нашу думку, сповнена гострої класової боротьби між купкою феодалів та масою пригноблених селян, була зумовлена своєю суттю антифеодальними повстаннями, що відбувалися в феодальній Європі. Славетне повстання Жакерія, збройні виступи селян в Англії під проводом Уота Тайлера, селянська війна в Німеччині і, повстання в Росії очолювані Іваном Болотніковим, Разіним, Булавіним, Пугачовим свідчать, що соціально-економічні проблеми в Європі всюди були однаковими. Така сама ситуація була в XVIII столітті і в невід’ємній частині Європи, Речі Посполитій, яка в цей час досягла найбільшого розмаху, і яку в Галицькому Прикарпатті очолив Олекса Дов- буш/14.
У висновок даного дослідження зауважимо, що сучасна історіографія повинна розглянути феномен Олекси Довбуша не як борця суто українського значення, а поставити вивчення проблеми Карпатського опришківства і постать Олекси Довбуша через призму загальноєвропейських процесів соціальних і національно-визвольних рухів, які, як ми зазначили в даному дослідженні, проходили в Європі в XVIII столітті/15.
Тільки під таким кутом світобачення, ми зможемо розглянути національно-визвольний рух, який очолив Олекса Довбуш, як складовий і невід’ємний процес народно-визвольних рухів в XVIII столітті в феодальній Європі. Власне так і ставить у своїх останніх наукових працях найвизначніший дослідник національно-визвольного руху Прикарпаття середини XVIII століття під проводом Олекси Довбуша - Володимир Грабовеций/16.
Література
1. Рецензія на нарис доктора історичних наук, професора І.П.Крип’якевича. “Народний герой Олекса Довбуш. Львів. 1957, с.2.
2. В.Грабовецький. “Народний герой Олекса Довбуш. Львів. 1957, с.2-23.
3. Е.М.Косачевский. Галицкое Прикарпатье XVI века и движение опрышков. Вопросы истории.№1,С.1948,с.35-58.
4. О.М.Марков. О Олексе Довбуше, герою и защитнику руского селянства. Ню-Йорк,1919,с.3-8.
5. Е.Н.Дракохруст. Опришки (Из истории крестьянских движений в Западной Украине XVII-XVIII веков). В сборнике «Из истории крестьянства XVI-XIX веков».М.1955,с.31-68.
6. В.Грабовецький. Олекса Довбуш.Львів.1994,с.3-10, 205-208.
7. І.П.Крип’якевич. Богдан Хмельницький.К.1954,с.150-154.
8. М.В.Горн. Классовая борьба крестьян западноукраинских земель в 1638-1648 гг. Вопросы истории.№2,1954,с.269-271.
9. В.Грабовецький. Олекса Довбуш.Львів.1994,с.215-270.
10. Володимир Грабовецький. Карпатське опришківство. Львів.1966, с.35-40.
11. І.П.Крип’якевич. Богдан Хмельницький.К.1954,с.150-154.
12. Володимир Грабовецький. Олекса Довбуш Львів. 1994, с.3-4.
13. М.П.Герасименко. Класи і соціальні групи в Галичині в кінці XVIII століття. Збірник. З історії Західноукраїнських земель. К.1957, т. ІІ, с.78-107.
14. Е.Н.Дракохруст. Опришки (Из истории крестьянских движенпий в Западной Украине XVII-XVIII веков). В сборнике «Из истории крестьянства XVI-XIX веков».М.1955,с.31-68.
15. М.Мельник. Селянський рух в Східній Словаччині і Закарпатті в другій половині XVII і на початку XVIII століття. Пряшів. 1957,с.23-47.
16. Володимир Грабовецький. Олекса Довбуш Львів. 1994, с.3-4