<<
>>

Обвинувальний вирок у справі Т. Г. Шевченка 26 травня 1847р.

а) Із обвинувального акта. Шевченко, замість того, щоб довічно від­чувати благоговійні почуття до осіб августійшої фамілії, які удостоїли ви­купити його з кріпацтва, писав вірші малоросійською мовою, найобурли- вішого змісту.

У них він то зображав плач про уявне поневолення й лихо України, то оспівував славу гетьманського правління й колишньої вольни­ці козацтва, то з неймовірною зухвалістю зводив наклепи й виливав жовч на осіб імператорського дому, забуваючи в них особистих своїх благодій­ників. Крім того, що все заборонене захоплює людей зі слабким характе­ром, Шевченко набув між друзями своїми славу знаменитого малоросійсь­кого письменника, а тому вірші його ще більш шкідливі й небезпечні. З улюбленими віршами в Малоросії могли виникати й згодом укорінятися думки про уявне раювання часів гетьманщини, про щастя повернути ці ча­си й про можливість існування України як окремої держави. Судячи з тієї виняткової поваги, яку почували й особисто до Шевченка, і до його віршів всі україно-слов’яністи, спочатку здавалося, що він міг бути якщо не дію­чою особою між ними, то знаряддям, яким вони хотіли скористатися у сво­їх задумах; але, з одного боку, ці задуми були не такі вже важливі, як уяв­лялося на перший погляд, а з другого - і Шевченко почав писати свої під­бурливі твори ще з 1837 р, коли слов’янські ідеї не захоплювали київських учених, як і вся справа доводить, що Шевченко не належав до Україно- слов’янського товариства, а діяв окремо, захоплюючись власною зіпсованіс­тю. Проте за підбурливий дух і зухвалість, що виходила за всякі межі, його потрібно було визнати одним з найважливіших злочинців .

б) З вироку суду. Художника Шевченка, за писання підбурливих і надзвичайно зухвалих віршів, як наділеного міцною будовою тіла, при­значити рядовим у Оренбурзький окремий корпус з правом вислуги, дору­чивши начальству найсуворіше наглядати, щоб від нього, ні в якому разі, не могло вийти підбурливих і пасквільних творів.

Власноручна приписка Миколи до вироку: «Під найсуворіший на­гляд, заборонивши писати й малювати».

Хрестоматія з історії Української PCP. - ТІ. - С. 672.

<< | >>
Источник: Історія України з найдавніших часів до початку ХХІ ст. : збірник. І 90 документів і матеріалів / упоряд. : С. В. Алексєєв, Н. Л. Стешенко. - Краматорськ : ДДМА,2017. - 204 с.. 2017

Еще по теме Обвинувальний вирок у справі Т. Г. Шевченка 26 травня 1847р.: