Нові ворохобні козацькі.
Польща забула скоро підмогу, яку їй дали козаки в тяжкій пригоді з Московщиною і Туреччиною, а лад заведений на Україні' не довго удержав ся. Починають ся давні утиски, польський уряд вертає до давної системи, а се викликає повний опір з боку козаків.
Одно повстане вибухає за другим, але Польща уміла все так повести діло, що коли не всіх, то хоч ча-стину реєстровців мала по своїй стороні’, а найбільш прихиль ників Польщі було між козацькою реєстровою старшиною. Тимчасом нереєстровані козаки, Запорожці, стояли за рівно- правностию селян і вступали ся за тим, щоби всему посполитому селянству давано такі права, які мали реєстровці, щоби знесено кріпацтво, а уладжено громадське житє на Україні на основах рівности і волі як на Запорожу. Після смерти Кона- шевича-Сагайдачного всі, що не хотять попасти на Україні в кріпацтво, утікають на Запороже, вибирають там гетьмана, котрого польський уряд не хоче затверджувати, а се доводить до нової боротьби між козаками й Польщею. Польський уряд намагає ся згнобити всі повстаня, а хоч повстанцям повело ся инодї осягнути побіду над польським військом, здавлювано відтак кожде повстане оружною силою, спійману козацьку старшину і всіх проводирів карано звичайно лютою смертію, а народні маси тяжким гнобленєм і кріпацтвом. Одначе таке гноблене не тілько не доводило до покірливости а навпаки роз’ятрувало широкі верстви народні. Головним вогнищем, з якого виходила понука до таких повстань і підмога, уважав польський уряд Запорожську Сїч. Тимто польський коронний гетьман Конецьпольський придумав новий спосіб зломаня козаків. Він велів на південних межах України збудувати твердиню Кодак, осадив там сильну польську залогу, котра мала доглядати Запорожа, перехоплювати всіх, що з України утікають на Сїч і тим способом втихомирити всяку ворохобню та спинити напади козацтва на Татар та Турків.
Однак се змаганє Польщі замість втихомирити, ще більш обурило Запорожців, вони здобули твердиню Кодак, перебили польську залогу, а се було покликом до війни Польщі з козаками.
До козаків пристає вже й селянство і тепер ведеть ся боротьба вже не за самі станові права козаків, а за права всего українського народу. Але й се повстане на котрого чолі (1638 року) станув Острянин, а відтак Гуня, не мало успіху, по чім знесено козацькі свободи: зменшено число реєстровців на 1,200, віднято їм право вибирати висшу старшину, польський уряд назначав полковників і отамана з шляхти а навіть з чужинців, яких нїчо не лучило з українським народом і краєм.Давні українські вельможі і дрібнїйша шляхта щораз більше вводять в своїх сїмях з латинською вірою польську мову і звичаї відчужують ся від свого народу. Можні роди польських вельмож і спольщених українських панів заволоділи землями на Україні, повернули нарід в кріпацтво, а над зломаним в своїм опорі козацтвом замість гетьмана настановлено комісарів. Український нарід опинив ся отже в дуже труднім положеніе, невдоволенє захопило вже широкі верстви народні і потреба було лише іскри, щоби повстане розгоріло ся великим полумінем по всій Україні.
6.