Гетьман Зиновій Богдан Хмельницький.
Не минуло десять літ після останнього козацького пов- станя, як серед козацтва виступив Хмельницький і підняв прапор боротьби за народну свободу. Незвичайною рішучостю і неперечним талантом зумів Хмельницький вибух невдоволе- ня широких верств українського народу вхопити в свої кріпкі руки і надати йому повну організацію, тривкий напрям і політичне значінє.
Скривджений під старостою Чаплинським, котрий Хмельницькому відібрав Суботів а притім на смерть побив його малого сина, звернув ся Хмельницький до суду а відтак і до короля Володислава, одначе не осягнув нічого. Затямивши слова короля: “Ви лицарські люди, носите шаблі, а скаржите ся”, вернув ся зимою 1647 р. на Запороже і забезпечив собі поміч кримського хана, котрий тоді був в незгоді з Польщею, що не хотіла платити Татарам обіцяної данини (гарачу).З невеликими силами почав Хмельницький боротьбу з Польщею, але вона відразу станула на міцній основі через те, що весь нарід ждав лише нагоди до всенародного повстаня. В степах над Жовтими Водами (річка, що вливаєть ся право- біч до Дніпра) і Корсунем розбив він вислане проти него польське військо і забрав в полон обидвох польських гетьманів Потоцького і Калиновського. Тим способом Польща лишила ся без війська і гетьманів, а Хмельницький без усякої перепони дійшов аж до Білої Церкви (на полуднє від Київа), де вже стали сходити ся до него селяни. Звідсіля видав Хмельницький універсали (грамоти) до українського народу, котрими взивав весь нарід до повстаня і обіцяв всім таку свободу, яку мали козаки. На сей поклик встала вся українська земля до боротьби за волю, а нарід почав жорстоко розправляти ся зі своїми гнобителями, по Україні потекли ріки крови, а найбільш дістало ся Жидам-орендарям, що діставали маєтки від дідичів і визискували нарід. Під Білою Церквою почав Хмельницький в полки організувати ватаги прихожих селян, але замість зараз рушити на Польщу, де вість про страшне знищене польського війська викликала велике пригноблене, прогайнував він чотири місяці на безуспішних переговорах з Поляками.
Сею проволокою покористувала ся польська шляхта і поставила своїм коштом військо під проводом трох начальників (реґі- ментів). Але в польськім війську не було ладу, згоди і карно- сти, так, що заскочене нагло Хмельницьким, кинуло ся в роз- тїч під Пилявцями (недалеко ріки Богу). Тепер Хмельницький з козаками і Татарами (під проводом Тугайбея) на захід, обляг Львів, де взяв великий окуп, щоби заплатити за поміч Татарам, а відтак пішов дальше до границь Польщі.Тут починає ся вже непорядність Хмельницького. Він облягає зівсїм непотрібно твердиню Замоете (на границі Польщі) і висилає до Варшави на сойм послів, де якраз мали вибирати короля по смерти Володислава і домагає ся, щоби вибрати Володиславового брата Яна Казимира. Сойм не мав відваги змагати ся проти сего і вибрав королем Яна Казимира, а Хмельницький покинув відтак Замоете і вернув до Київа. В перших днях 1649-го року в’їхав Хмельницький до Київа Золотими Воротами Ярослава, повитаний радісно народом і духовенством під проводом митрополита Сильвестра Косова а ученики академії величали його в піснях “українським Мой- сеєм”. Одначе український нарід не був підготовлений політично, він бажав лише визволити ся з під польського гнобленя і Хмельницький, ідучи за тими почуванями народу, підняв прапор боротьби за волю, але не знав що робити далі. Козацька старшина мала освіту але оперту на польських підвалинах і поглядах. її бажаня йшли до того, щоби заняти місце польської шляхти на Україні, але вона не вміла станути на широкій народній основі і подбати про рівноправність всіх верств суспільних. Широкі верстви українського народу не бажали такого ладу, який був в Польщі, вони відчували лише свої кривди, але не вміли ясно висловити своїх бажань, не знали як усунути сї кривди.
Вернувши з під Замости до Київа, дізнав ся Хмельницький, що Польща вирядила послів, щоби з козаками скласти умову. Він приняв їх в Переяславі. З тих переговорів не вийшло нічого, бо посли вважали козаків не окремим станом, а наємним військом і вимагали по давному установленя реєстрів, всі инші мали знов вернути до кріпацтва, а Хмельницький вимагав широких уступок, на які посли не мали права і війна му- сїла почати ся наново.
7.