Дальша війна, облога Збаража, бій під Зборовом.
Польські посли вернули з нічим а в 1649 р., почала ся дальша війна з Польщею. Хмельницький виступив в похід з кримським ханом Іслам-Гереєм і зустрінув ся з передовим польським військом під Збаражем, де воно зачинило ся під проводом жорстокого ворога козаччини, князя Яреми Вишневецького.
Хмельницький обляг Збараж. Польський король Ян Казимир зібрав тоді посполите рушене, себто покликав всю шляхту на війну і пустив ся на підмогу обложенцям. Дізнавши ся про се, лишив Хмельницький частину війська під Збаражем, а сам з другою частиною і Татарами виступив на зустріч королеви під Зборів, розбив польське військо і мало не взяв в полон самого короля. В тім безвихіднім положеніе звернули ся Поляки до хана о підмогу. Хан нахилив Хмельницького до згоди і Хмельницький зробив з королем Зборівський договір, хоч мав спромогу взяти в свої руки весь польський табор, все військо і короля. Але він просить, щоб король приняв його послів і приймає услівя подані Поляками.По зборівському договору признано 40 тисяч козаків у реєстрі, а веї инші мали вернути до давного послуху панам і до кріпацтва. Ce була велика помилка Хмельницькому і крив-
— 7Ъ —
да заподіяна українському народови, котрому Хмельницький обіцяв волю і рівні права. Православному духовенству мали бути обезпечені права, признані ще за Сагайдачного, а православні владики мали засідати в сенаті (висшій палаті польсь-
Гетьман Богдан Хмельницький
кого сойму). Громадка людий з давної української шляхти, що стояла при Хмельницькім мала зажити прав польської шляхти. Одначе сей зборівський договір не був затверджений соймом, бо польська шляхта вказувала на се, що король не має права робити ніякої умови без згоди сойму і тим способом вся справа скінчила ся на нічім.
8.