НАЙДАВНІШІ ЧАСИ. ПОЧАТКИ ЛЮДСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
При вивченні цієї теми найбільші труднощі виникають через надзвичайно великий обсяг навчального матеріалу. Оскільки перші люди з’явились на українських землях сотні тисяч років тому, то Ви повинні показати вміння орієнтуватися в історичних подіях такої тривалості, шо просто важко собі уявити!
Допоможе в цьому, в першу чергу, знання періодизації найдавнішої історії.
Важливо запам'ятати два основні періоди: кам’яний вік (1 млн. р. тому - 2000 р. до н.е.) та вік металів (починаючи з 2000 р. до н.е.). В свою чергу, кам'яний вік охоплює такі основні епохи:ПАЛЕОЛІТ (1 млн. р. - 15 тис. р. тому) - давньокам’яний вік. Характеризується найбільш примітивним розвитком продуктивних сил і суспільної організації. Саме в палеоліті на територію України насувається льодовик (близько 100 тис. р. тому). Кам'яні знаряддя праці виготовляються в основному відколюванням, без шліфування та свердління. Основні заняття людей - мисливство та збирання. Поступовий розвиток людини в палеоліті (30-40 тис. р. тому) приводить до появи гомо сапієнс - наближеної до сучасного типу людини. Замість первісного стада в цей час виникає більш досконала форма організації людей - рід. Головну роль відіїрає в родовій організації жінка, отже, встановлюється матріархат. Основні пам’ятки палеоліту на території України є в Криму: печери Кіїк-Коба, Чокурча, Старосілля, навіс Заскельний. Найдавнішою вважають археологи стоянку біля с. Королеве на Закарпатті. У більш пізній період давньокам’яного віку стоянки з'являються на Десні (Мізин, Пушкарі, Мулатів), Дніпрі (Круглик, Кодак, Кирилівка), Дністрі (Лука-Врубівецька, Молодова), в Донбасі (Амвросіївка). Для кращого їх запам’ятовування радимо виписати назви в конспект та знайти місце розташування на карті.
МЕЗОЛІТ (13 тис. р. тому - 7000 р. до н.е.) - середньокам'яний вік. Льодовик починає танути, формується сучасний клімат і ландшафт, північ України покривають ліси.
Кількість населення значно збільшується. Люди внаслідок зміни природних умов переходять переважно до полювання на дрібних тварин; винайдено лук та стріли; приручено собаку. Крім мисливства, поширюється рибальство. У знаряддях праці і зброї використовуються мікроліти - крем’яні пластинки різних форм, які слугують лезами до гарпунів, списів, дротиків, стріл і т.п. У первісному суспільстві виникає племінна організація.Запишіть до конспекту найбільш відомі стоянки епохи мезоліту: в Криму - Таш-Аїр, Мурзак-Коба, Заміль-Коба; на Одещині - Білолісся, Гиржеве, Мирне; на Дністрі - Гребеники, в Надпоріжжі - Осокорівка.
НЕОЛІТ (7000 р. - 3000 р. до н.е.) - новокам’яний вік, за якого людина вперше переходить до відтворюючого господарства. У степових та лісостепових районах України на початку цієї епохи виникає примітивне землеробство і скотарство. Техніка обробки каменю значно вдосконалюється, з’являється свердління та шліфування, виготовляється кам’яна сокира, долото, мотика, кістяний серп, шило і т.п. Виникає ткацтво та гончарство.
Поступово скотарські племена відокремлюються від землеробських і в степових районах України переходять до кочового способу життя. А в межиріччі Бугу і Дністра за неоліту виникає високорозвинена землеробська культура, яку називають трипільською (за назвою Трипілля, де у 1896 р. вперше були відкриті пам’ятки цієї культури). Розквіт цієї культури припадає на період між 3500 та 2700 рр. до н.е. Її племена займають у цей час велику територію від Карпат до Дніпра. Розміри поселень і кількість населення трипільців збільшуються. Окремі поселення за розмірами схожі на міста (250-400 га), вважається, що в них жило не менше 10-20 тис. осіб. Цікаво також те, що декілька дрібних поселень концентруються, як правило, навколо одного великого. Отже, не виключено, що у трипільців вже існувала певна державна система. Трипільські племена використовували знаряддя праці не тільки з каменю, а й з міді, проте цей метал так і не витіснив камінь. Пізні трипільські поселення були добре укріплені і розташовувались у важкодоступ- них місцях.
Причини зникнення цієї культури на рубежі 2000 р. до н.е. До кінця не з'ясовані, але очевидно, що їй стали загрожувати зі степу войовничі кочівники.Занотуйте до вашого конспекту відомі трипільські поселення- “гіганти”: Майданецьке, Талянки, Доброводи. Важливо підкреслити, що трипільська культура на той час була однією з найбільш розвинених у Європі. Трипільці вирощували пшеницю, ячмінь, просо, льон, в землеробстві застосовували рало і використовували велику рогату худобу як тяглову силу. Гончарне виробництво характеризувалось різноманітністю форм посуду і вишуканим оздобленням його.
Кам’яний вік змінюється віком металів у 11 тисячолітті до н.е. після поширення бронзових знарядь праці. Головну роль у господарському житті стали відігравати чоловіки. Внаслідок цього виникає патріархальна організація суспільства.
У І тисячолітті до н.е. з’являється залізо - більш досконалий метал, ніж бронза. Першими відомими нам племенами на території України, що володіли залізними знаряддями праці і зброєю, були кіммерійці. Про них згадує Гомер в славетній “Одіссеї". Це були кочівники, що в ті часи уже навчилися їздити на конях і стали вправними вершниками. Але у VIII ст. до н.е. їх витіснили з причорноморських степів войовничі кочівники - скіфи. Скіфські племена за походженням належали до іраномовної групи і вже прославились на той час своїми грізними походами на Близький Схід. Скіфська родоплемінна верхівка збагачувалась у походах і перетворювалась на рабовласників. У IV ст. до н.е. у скіфів виникає примітивне державне об’єднання з центром у Кам’янському городищі. В IlI ст. до н.е. під тиском нових іраномовних кочівників - сарматів, що приходять у Причорномор’я, скіфи змушені були відступити в Крим. Там виникає нова скіфська держава зі столицею в Неаполі (біля Сімферополя), яка проіснувала до початку нашої ери.
Важлива роль у стародавній історії України належить грецьким колоністам. Перші торговельні факторії греків з’являються на чорноморському узбережжі вже в кінці VlI ст.
до н.е. Поступово тут виникають грецькі міста-держави, найбільшими з яких були Херсонес, Ольвія, Tipa, Феодосія, Пантікапей. Більшість із них являли собою рабовласницькі республіки. Вони не тільки ведуть жваву торгівлю з місцевими і більш віддаленими племенами, а й перетворюються на центри ремесла і культури. Околиці міст і частина узбережжя, що їм належить, стали розвинутими районами зернового господарства, садівництва, виноградарства. В IlI ст. до н.е. у наймогутнішу грецьку державу перетворилось Боспорське царство зі столицею в Пантікапеї. Його влада поширювалась на Феодосію, східне узбережжя Азовського та Чорного морів. Після встановлення панування Римської імперії у І ст. до н.е. міста-держави Причорномор’я опиняються під владою Риму, тут довгий час перебувають римські гарнізони і флот.Але на початку нашої ери посилюється тиск на грецькі міста з боку кочівників, а ослаблена Римська імперія вже не здатна їх захистити. Рабство, що раніше відігравало у грецьких колоніях значну роль в соціально-економічному житті, переживає занепад. У IIl ст. н.е. у Причорномор’ї встановлюється панування готів (германських племен, що прийшли з узбережжя Балтійського моря), а в другій половині IV ст. - гуннів (войовничих кочівників, навала яких зі Сходу привела в Європі до небаченого спустошення). Гупни остаточно знищили грецькі міста. Вцілів лише Херсонес, який ще тисячу років існував як форпост Візантійської імперії у Причорномор’ї.
На початку нашої ери помітну роль в історичному процесі починають відігравати слов’янські племена. Більшість вчених вважає, що вони здавна населяли територію між Дніпром і Віслою. Основне заняття слов’ян - землеробство, крім цього, поширене було також скотарство, бортництво. В землеробстві слов’яни широко використовували дерев’яне рало з залізним наральником. Серед ремісничого виробництва найбільше значення мало гончарство, залізоробництво. Поступово ремісники концентрувалися в городищах, таких як Зимнівське, Київське, що ставали торговельно-ремісничими центрами.
У перших століттях нашої ери слов’яни просувалися з лісових районів півночі України в лісостепову та степову смуги. Тривають їх жорстокі сутички з готами, аварами та іншими племенами, що проходять в ті часи через територію України.Ряд істориків вважає, що вперше слов’яни згадуються в стародавніх римських джерелах під ім’ям “венеди”. Пізніше візантійські Джерела іменують слов’янські племена “склавінами”.
На великих просторах від Дністра до Дону з кінця IV - до початку VII століття існував могутній племінний союз антів, більшість племен якого були слов’янськими. Анти довгий час стримували все нові навали кочівників, що приходили в Причорномор’я, а також загрожували Візантійській імперії.
В результаті розселення слов’ян у VI - VII ст. на великій території Східної Європи виникають три групи слов’янських племен: західна, південна і східна. Східні слов’яни на той час заселили більшу частину території України. У VIII ст. у них виникає цілий ряд союзів племен, таких як поляни (жили на правому березі Дніпра), сіверяни (над Десною і Сеймом), древляни (над Прип’яттю), дуліби (над Бугом), тиверці (над Дністром), уличі (між Бугом і Дніпром), білі хорвати (на Прикарпатті).
Слов’яни досі залишались язичниками, обожнюючи сили природи. Вони поклонялися своїм богам, серед яких був найвищий (Сварог, чи Род, за різними точками зору), старші боги (Даждьбог, Хоре, Перун, Ярило, Стрибог та ін.), а також різноманітні духи, домовики, мавки, лісовики тощо.
(J) ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Які стоянки первісних людей на території України ви знаєте?
2. Які археологічні пам ятки скіфської культури ви можете назвати ?
3. Назвіть причини занепаду грецькихміст-держав на початку нашої ери.
4. Які союзи племен виникли у східних слов 'ян на території України у VlII-IXcm.?
5. Назвіть основних богів пантеону слов’ян.