Національний рух

У боротьбі за вплив на маси більшовикам України доводилось боротися не тільки з російськими меншовиками й есерами, а й з українськими дрібнобуржуазними націоналістичними пар­тіями і передусім з українськими соціал-демократами та україн­ськими есерами.

Партія українських есерів, утворена в квітні 1917 р., захи­щала інтереси куркульства. Керівництво партією очолювали синки куркулів та поповичі. До українських есерів приєднався проф. М. Грушевський. Завдяки своїй безсоромній демагогії українським есерам удавалося у перший час вести за собою значні селянські і солдатські маси.

Ще з самого початку лютневої революції на Україні дуже посилився національний рух, на чолі якого стояли українські соціал-демократи, есери та соціалісти-федералісти. Українські буржуазні націоналісти закликали українців об’єднатися лише на грунті вимоги автономії України.

„В епоху буржуазної революції в Росії (з лютого 1917 р.),— говорив тов. Сталін, — національний рух на окраїнах мав ха­рактер буржуазно-визвольного руху. Віками гноблені і екс­плуатовані „старим режимом" національності Росії вперше від­чули в собі силу і кинулися в бій з гнобителями. „Ліквідація національного гніту" — такий був лозунг руху. Окраїни Росії вмить вкрилися „загальнонаціональними" установами. На чолі руху йшла національна, буржуазно-демократична інтелігенція. „Національні ради" в Латвії, Естському краї, Литві, Грузії, Вірменії, Азербайджані, на Кавказі, в Киргизстані і Середньому Поволжі; „Рада" на Україні і Білорусі; „Сфатул-Церій" у Беса­рабії; „Курултай" в Криму і Башкири; „Автономний уряд" в Typ- кестані, — ось ті „загальнонаціональні^ інститути, навколо яких збирала сили національна буржуазія" (Й. Сталін, Статті iкадети, російські мен­шовики та есери. Угода допускала також формування українських військових частин, але без порушення єдності російської армії і за згодою військового міністра.

Тимчасовий уряд, нічого по суті не даючи Україні, діставав підтримку Центральної ради. Саме на це і було розраховане опублікування 3 липня 1917 р. Центральною радою II уні­версалу.

Повідомляючи про досягнуту угоду, універсал попереджав, що Центральна рада рішуче боротиметься проти спроб само­вільно здійснити автономію України до Всеросійських установчих зборів. Універсал закликав український народ всіма засобами підтримувати Тимчасовий уряд.

3.