Напередодні світової війни

Наприкінці 30-х рр центр західноукра­їнського національного життя тимчасово перемістився до Закарпатської України Події, які відбувалися тут, у котрий раз у складній обстановці переддня 2-і світової війни, знову поста­вили проблеми єдності української нації та її возз’єднання в епіцентр європейської політики Та це пояснювалося, однак, не органічними факторами внутрішнього розвитку, а шаленим виром міжна­родних подій Уже початок насильницького окраю- вання Чехословаччини привернув увагу світової громадськості до становища й долі Закарпаття, яке поступово виходило за рамки попереднього міжна­родно-правового врегулювання В боротьбу за но­вий його статус вступили впливові зовнішньополі­тичні сили

Змагалися три головних варіанти розвитку подій чехословацький, угорський, врешті — орієнтація на існування окремої держави „Кар­патська Україна” Вони змінювали один одного в міру розвитку передусім міжнародної обстановки Перший зводився до залишення бодай пом’якше­них зв’язків між Закарпаттям і Прагою У цьому напрямі й розгорнули активність українські діячі Закарпаття 3 жовтня 1938 р щойно створена Руська національна рада висунула вимогу реальної автономії Закарпаття, домагаючись поступок від центру Втім через кілька днів був створений уряд автономії на чолі з А Бродієм — відомим прихиль­ником угорської орієнтації Ще через два тижні уряд очолив Д Волошин, який користувався найбільшими між тодішніх політичних діячів сим­патіями населення та послідовніше орієнтувався на існування закарпатської державності

Останнє слово в розв’язанні проблеми „Підкарпатської Русі” вже належало Німеччині, якій у Мюнхені фактично видали „карт бланш" на свободу дій у Центральній і Східній Європі До ос­таточної ліквідації Чехословаччини Німеччина при­ховувала свої справжні наміри Сподіваючись на іі підтримку, створювались українські формування Закарпаття, об’єднані в „Карпатську Січ“ Вони поповнювались за рахунок добровольців Значна їх кількість прибувала з Галичини

В міру дальшого заповзання Європи в загальну війну інтереси українців нехтувалися все одвертіше Спочатку Гітлер за Віденським арбітражем (2 лис­топада 1938 р ) віддав Будапешту південну части­ну Закарпаття з Ужгородом і Мукачевим включно Десятки тисяч українців знову опинилися під угорським ярмом Розчленування Чехословаччини в середині березня 1939 р зняло будь-які покрови з гітлерівської політики Не бажаючи надто поси­лювати Будапешт приєднанням Словаччини, Берлін погодився на включення всього Закарпаття до Угорщини Незалежність Словаччини віталась Німеччиною, проголошення того ж самого дня ок­ремого державного існування „Карпатської Ук­раїни” зустрінуто із неприхованим роздратуванням 15 березня 1939 р німецькі війська рушили на Прагу Того ж дня угорці розпочали загальний на­ступ Через кілька годин уряд і новообраний прези­дент А Волошин змушені були залишити територію Закарпаття Нечисленні загони Карпатської Січі самовіддано протистояли нападнникам

Карпатська Україна проіснувала кілька днів, залишивши свій слід у боротьбі за національну дер­жавність Західноукраїнське населення дістало кілька важливих історичних уроків Воно ще раз наочно пересвідчилось у неспроможності й небез­печності орієнтації на підтримку чужих держав Стало незаперечним, що зацікавленість „укра­їнським питанням” продиктована бажанням Німеч­чини використати його у власних агресивних, за­гарбницьких цілях

Надзвичайно тяжким виявився міжвоєнний період у житті Східної Галичини й Волині, Закар­паття та Буковини, Хотинщини й Ізмаїльщини Розділені між трьома сусідніми державами, відірвані від основного масиву етнічної території, вони залишилися вірними історичним прагненням і традиціям українського народу В 20—30-х рр революційно-визвольний рух усе яскравіше вили­вається у боротьбу за возз’єднання Незважаючи на зростаючі внутрішні труднощі, які робили тоді неможливим досягнення єдності, вона продовжува­ла набирати силу Ставало все більш відчутним, що наступний історичний період покінчить з однією з найбільших багатовікових несправедливостей, за­подіяних Україні Загальний збройний конфлікт, що невблаганно насувався, перетворював природний процес возз єднання на надзвичайно болісний для українського народу