Меседж 1б «УПА сіяла терор і страх серед місцевого населення»

Яна Примаченко

Українське націоналістичне підпілля проіснувало в глибокому радянському тилу без зовнішньої підтримки аж до 1954 року. Без загальнонародної підтрим­ки це було б неможливо.

На етапі становлення повстанської армії у 1942-1943 роках ОУН проявила жор­стокість, інкорпорувавши до своїх лав усіх, хто погодився, і роззброїла решту загонів. Така позиція відповідала програмним положенням ОУН і світогляду націоналістів. Найбільшим лихом для України вони вважали отаманщину. Саме це, на думку оунівців, спричинило поразку українських національно-визволь­них змагань 1917-1921 рр. Тож від самого початку вони були націлені на ство­рення єдиної монолітної і дисциплінованої армії.

У протистоянні з більшовиками, після 1944 року, СБ ОУН дійсно проявляла надмірну жорстокість, що було пов'язано з інфільтрацією підпілля великою кількістю радянських шпигунів та брутальними діями НКВД, спрямованими на підрив системи СБ ОУН з виявлення шпигунів. Тож не варто плутати причину і наслідки. Це була битва двох спецслужб. І саме енкаведистські методи спрово­кували відповідну жорстокість з боку ОУН.

Під підозру СБ потрапляли як місцеві активісти, так і «східняки», яких у Західну Україну відправляло радянське керівництво. У 1947 році дії СБ викликали кри­тику з боку керівництва ОУН, тож цю практику припинили.

Перехід рядових оунівців на бік НКВД досягався зазвичай шантажем депорту­вати родину. В умовах небажання Заходу боротися з більшовиками, керівниц­тво ОУН і УПА вирішило згортати збройну боротьбу і переходити в підпілля. Оголошені радянською владою у 1944-1946 рр. амністії стали в пригоді, адже таким способом можна було легалізуватися і продовжувати підпільну бороть­бу. Проте сталінська обіцянка помилувати всіх, хто «щиросердно покається у своїх злочинах», як завжди, виявилася обманом.

Крім того, обіцяючи амністію, радянське керівництво також погрожувало міс­цевому населенню депортацією в разі допомоги УПА харчами, одягом тощо.

3 вересня 1949 року головнокомандувач УПА Роман Шухевич наказав пов­станським відділам згорнути діяльність і влитися в підпілля. Так збройний етап був завершений, але спротив тривав до 1954 року. Окремі спорадичні виступи спостерігалися до початку 1960-х років.