КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В XVI - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

При вивченні цієї теми радимо спочатку розкрити, в яких умо­вах відбувався розвиток української культури в XVI - першій по­ловині XVlI ст.

По-перше, це розвиток продуктивних сил, ремесла, торгівлі, зростання.міст.

По-друге, це посилення боротьби за свою національну само­бутність в умовах польсько-литовського панування. Відбувається процес формування української мови як окремої мовної системи. Як українці, так і білоруси називають свої мови “руськими". Ук­раїнська мова зазнає дедалі більшої дискримінації, особливо у складі Речі Посполитої. Проте вона продовжувала розвиватись.

По-третє, на українську культуру активно впливали і євро­пейські процеси, пов’язані з епохою Відродження.

Найважливішою особливістю української культури XVI ст. була поява книгодрукування. Вже в першій половині XVI ст. в Україні поширювались книги, видані білоруським просвітителем Фран- ціском Скориною. В 1561 р. в Заблудові, маєтку магната Ходкеви- ча, заснували друкарню Іван Федоров і Петро Мстиславець, які втекли з Москви. Вони видали тут “Учительне Євангеліє”, "Псал­тир”, “Часослов”. У 1573 р. І. Федоров переніс друкарню до Льво­ва, де був виданий славнозвісний “Апостол” (1574). Найбільш ус­пішною була видавнича діяльність 1. Федорова в Острозі, куди його запросив князь Костянтин Острозький. У 1581 р. тут побачилосвіт перше повне видання Біблії слов’янською мовою. В острозькій друкарні видавались також полемічні твори Філарета, Смотриць- кого, Сурозького, букварі та інша література.

Цілий ряд друкарень виникли в Снятині, Крилосі, Рогатині, Луцьку, Новгороді-Сіверському та інших містах. Проте масш­таби їхньої діяльності були набагато скромнішими порівняно з Острогом.

На початку XVlI ст. провідна роль в українському книгодру­куванні належала друкарні Києво-Печерської лаври, заснованій архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. У 1616 р. тут вийшов з друку “Часослов", пізніше “Лексикон словено-роський”, цілий ряд атик, букварів, словників, різноманітна полемічна та богослу- 'тбн'а література.

В усній народній творчості, крім традиційних казок, ліричних та соціально-побутових пісень, з’являється героїчний епос - думи та історичні пісні. Це “Втеча трьох братів з Азова”, “Самійло Кішка”, “Плач невільників” та ін.

У XVI ст. з’явилось багато перекладної літератури, серед якої най видатнішою пам’яткою є так зване Пересопницьке Євангеліє, перекладене з болгарської мови у 1556-1561 рр. на кошти кня­гині Заславської. Серед богословської літератури найбільше зна­чення мали книги полемічного характеру, присвячені боротьбі навколо Брестської унії, їх авторами були Іван Вишенськии, Мелетій Смотрицький, Захарій Копистенський, Стефан і Лав­рентій Зизанії та ін.

Помітними були зрушення в освіті. Традиційні школи при цер­квах, де навчали найелементарнішим знанням та навичкам, вже не відповідають новим вимогам. У 70-х роках XVI ст. в Острозі Кос­тянтин Острозький заснував школу нового типу, відому під назвою Острозької академії. Тут вивчались переважно три мови - слов’яно- руська, грецька та латинська, а також риторика, діалектика, ариф­метика, астрономія, геометрія, музика. Ректором академії був Ге­расим Смотрицький, пізніше грек Кирило Лукаріс. їх зусиллями до викладання в академії залучаються відомі вчені Діонісііі Палео- лог, Ян Лятос, Іван Княгинецький, Никифор IIapacxec, Кирило Москопул та ін.

У кінці XVI - на початку XVII ст. в Україні засновується вели­ка кількість братських шкіл. Першою з них була Львівська, слідом за нею виникають школи в Перемишлі, Луцьку, Вінниці, Кременці, Рогатині та інших містах. В них могли навчатися і діти з бідних родин. Навчання в школах будувалося на зразок Острозької ака­демії. Але вплив цього провідного освітнього закладу в Україні після смерті старого князя Острозького в 1608 р. зійшов нанівець. Дуже скоро академія була захоплена єзуїтами.

На початку XVII ст. провідну роль в українській освіті стала відігравати Київська братська школа.

У 1632 р. Петро Могила об’єднав Київську братську школу з школою при Києво-Печерській лаврі. Так була відкрита Київська колегія - навчальний заклад, який наближався своїми основними засадами до вищої школи. Навколо колегії згуртувались визначні представники української інтелігенції того часу - Й. Конанович- Горбацький, І. Гізель, С. Косівта ін. За організацією навчання Київ­ська колегія майже не відрізнялась від польських та інших євро­пейських академій. Вона мала свої філіали у Вінниці та Кременці. Однак, незважаючи на численні прохання Петра Могили, польський уряд так і не дарував колегії статусу академії. Перед смертю Могила заповідав колегії своє майно і цінності, серед них велику бібліотеку.

Взагалі культурний розвиток України з 30-х років XVIl ст. відбувався під значним впливом цього визначного культурного і релігійного діяча. Д. Дорошенко називає цей період “Могилянсь- кою ерою". Навколо П. Могили існував тісний гурток його одно­думців, так званий “Могилянський Атенеум” - Сильвестр Косів, Атанасій Кальнофойський, Ісая Козловський. Велику увагу звер­тав митрополит на впорядкування церковного життя. Його гур­ток склав катехізис “Православне ісповідання віри”, прийнятий Київським собором 1640 р. і затверджений східними патріарха­ми. Для розслідування зловживань і гріхів духовних осіб була створена так звана консисторія - особливий духовний суд. Після Брестської унії II. Могила був першим православним митропо­литом, офіційно затвердженим польським королем. Завдяки його зусиллям православна церква знову зміцніла і могла протистоя­ти наступу уніатів. Крім того, Петро Могила активно сприяв роз­виткові книгодрукування, направляв значну кількість вчених, учителів, перекладачів на навчання до Європи, сам був здібним літератором і полемістом.

В українській архітектурі XVI ст. особливо відчутне європейсь­ке Відродження. До споруд, на яких позначився вплив Ренесансу, слід віднести ратушу та Успенську церкву у Львові, замки в Пере­мишлі, Старокостянтинові, Бучачі та інших містах.

Характеризуючи розвиток мистецтва, слід зазначити, що знач­ного поширення набувають інтермедії, які будувались на основі сюжетів з народного життя комедійного характеру. Персонажами тут могли виступати простаки або хитруни з простого люду. Д_1Я музичної культури цього періоду характерним було поширення хорового співу. Своїми досягненнями в цій галузі культури пиша­лися Острозька академія, Київська колегія, ряд братських шкіл ‘

Отже, в XVI - першій половині XVII ст. розвиток культури в Украпи набуває характеру національного відродження.’ Створю­ються значні культурно-освітні центри, поширюється книгодру­кування, стає більш відчутним вплив інтелігенції.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

В яких умовах відбувався розвиток української першій половині XVII ст.?

культури в XVI -

Охарактеризуйте новий тип навчальних закладів, в кінці XVI - на початку XVII ст.

що з’явилися

Якими були основні здобутки “Могилянської ери”? Що нового з’явилось в українському мистецтві?