Кореспонденція з Катеринослава в газету «Искра» з повідомленням про політичну демонстрацію в місті. 15 грудня 1901 р.
Демонстрація в Катеринославі. Демонстрація була призначена на суботу 15 грудня о 5—6 год. вечора. Збірним пунктом був призначений ріг Караїмської вулиці і Катерининського проспекту.
Поліція знала про це. В місті цілими днями до демонстрації розгулювали солдати і роз’їжджали з нагаями козаки. Всюди на стовпах були 362розвішані оголошення за підписом губернатора, в яких заборонялися всякі зборища на вулицях. Але, незважаючи на поліцію, в призначений час всі почали збиратися. В демонстрації брали участь студенти і робітники, головним чином, робітники, їх було близько 300 чоловік. Були підняті червоні прапори, співали «Дубинушку» і інші революційні пісні. Але зараз же з’явився батальйон солдатів і козаків і почалося звичайне побиття. Били прикладами рушниць, били нагаями. Одного студента до того побили нагаями, що, ходять чутки, ніби він уже помер (за достовірність не ручуся), другому — завдали серйозне поранення черепа, але він, мабуть, лишиться живим. Словом, на вулицях діялося щось жахливе, не можна було вийти з будинку, не ризикуючи бути побитим нагаями. Заарештовано багато студентів, між іншим, Шахнович, Корбе, Носов, Островський і, здається, Каргін і Паршин. Було заарештовано і побито також багато панночок. Кажуть, шо одна панночка йшла попереду натовпу з червоним прапором. Деякі гімназисти, які перебували у в натовпі, були заарештовані. В місті тепер дуже неспокійно. Робітники хвилюються, по місту роз’їжджають козаки. Тільки що одержана нами друкована прокламація Катеринославського комітету РСДРП з приводу демонстрації 15 грудня. Наводимо з неї опис демонстрації:
«15 грудня Проспект являв собою невидане видовище. Величезний натовп у кілька тисяч чоловік заповнив весь Проспект на протязі двох кварталів з обох боків пересадки на Іорданську, на всіх обличчях була написана особлива урочистість і нетерпіння, і всі очі звертались на бульвар, де густим натовпом гуляли робітники і студенти, які прийшли на демонстрацію. Думку про демонстрацію подали студенти, вони вирішили висловити своє невдоволення з приводу побиття студентів і робітників у Харкові 2 грудня і проти міністра народної освіти Ванновського, який в минулому році обіцяв студентам цілий ряд реформ і поліпшень і до цього часу не виконав своїх обіцянок.
Робітники захоплено зустріли цю пропозицію, нарешті їм пощастить відкрито висловити своє невдоволення проти царя і його опричників, дати вихід накопленій злобі і обуренню. Кілька годин натовп провів в болісному чеканні; нарешті, на початку шостої години, незважаючи на дощ, юрба демонстрантів з вигуками «ура!» з усіх боків кинулася на бульвар, і з уст вирвався і пролунав могутній вигук: «Геть самодержавство!» «Хай живе політична свобода!» «Хай живе соціал-демократія!» В цих гаслах вилилися всі заповітні мрії наших робітників; тут катеринославські робітники, через демонстрантів, виявили свою політичну зрілість, свою глибоку свідомість, що тількипри політичній свободі, тобто тільки тоді, коли влада буде в руках представників народу, коли він буде мати право вільно говорити і писати про свої потреби, збиратися, відкрито боротися, — тільки тоді йому пощастить поліпшити своє життя, розширити свою освіту. Стрункою, дружною юрбою пройшли демонстранти два рази по бульвару, сповнюючи повітря своїми бойовими піснями і вигуками. Два рази поліція намагалася спинити похід, але була відкинута, і вірні холопи царя з жаху тікали від робітників, озброєних палицями. Але ось появилися солдати і козаки і з лютістю кинулись на демонстрантів; били жінок, підлітків, били прикладами, нагаями, голими шашками, топтали кіньми. Демонстранти захищалися, відбивали товаришів і, завдяки темній ночі і дощу, царським опричникам вдалося заарештувати 53 чол. (багато сторонніх), з них 5 поранених. У неділю, 16-го, робітники влаштували демонстрацію в Чечелівці, в робітничому кварталі.
«Искра», № 14, 1 січня 1902 р.
259.