<<
>>

Князь Константин Острсжський. Церковні брат­ства і школи на Руси.

Занепад державної самостійности українських земель, злучених з Литвою, а опісля з Польщею, довів також до занепаду просвіти в тих землях. Коли виперто з урядовання тод:шній книжний руський язик і заступлено його латинським або польським, не мож­на було в щоденнім життю порозумітися без знання тих язиків.

Ce упослідження руської мови причини­лося значно до занепаду руської о письменства, про­світи і науки, а до того щей не доставало руських шкіл. Появлялися найбільш церковні книжки або ви­дання духовно-релігійного змісту та віршоваю пісні про історичн’ події.

З занепадом просвіти проявився також значний занепад Руської Церкви, а се було тоді також у Поль­щу і в західних краях. Духовенство стало більше дбати про вигідне як про побожне життє. Тимто тепер почали церковні братства, утворені з посеред міщан при церквах, дбати про церковні справи і духовні потреби. Церковні братства давали спершу поміч убогим і дбали про розбудженнє побожного життя. Вони вва­жали просвіту першим способом до поправи церков­них відносин. Тимто братсва закладали школи, спро­ваджували для них учених людий, засновували печатні для видавання церковних і шкільних книжок. Церковні братства напоминали духовних а навіть владик, щоби пильнували ладу в церкві. Найбільшу славу здобуло собі тоді Львівське братство, зване Ставропигій-

Історія Українського Народу. 3. ським ), побудувало 1591 p., вельми гарну церкву Успенія Пр. Богородиці (гл. обр. 9.), звану та­кож волоською2), заснувало найстаршу у Львові печат­ню, удержувану до нині і славну школу, з котрої вийшли визначні вчені і церковні достойники. В Ставро- пигійській школі вчили церковно-словянського і грець­кого язика. За прикладом Львова заснувалися такі братства по инших містах, а найславнійші між ними були в Києві, в Луцьку на Волині і у Вільні, котрі також удержували славн* школи.

Острожська Академія На Волині стало місто Острог (гл. обр. 10). осередком нової просвіти, шкіль­ництва і нового духовного життя, було осідком к н я- зів Острожських (около 1580 р.,, завдяки осо бливо київському воєводі Васи ісви Константинови Острожському найбогатшому з тодішніх руських вельмож, (гл. обр. 11). Він вельми заслужився коло під­йому просвіти серед українського народу. В Острозі заснував князь Констан гин п ечатню, де печатано го­ловно церковні і релігійно-духовні книжки, а найважній- ша була славна Острожська Біблія в церковно-сло- вянськім язиці. В Острозі заложив князь Константан також школу, Острожську Академію, де вчили руського книжного, латинського та грецького язика. В Острозі проживало богато славних учених і вони видавали всякі книжки. Але вже небавом після смер­ти Константина Острожського занепала заложена ним Академія.

1) Львівське братство звалося Ставропигійським від трираменного хреста уживаного яко братське знамя з дозволу царгородського патріярха.

’) на будову Успенської церкви давали володарі Волощини значні жертви і задля того звуть її волоською.

Українські вельможі і пани стали видавати свої доньки за Поляків або женитися з Польками і тим способом їх діти ставали Поляками, а їх маєтки пе­реходили в польські руки. Так і князь Константин Острожський був жонатий з ґрафянкою Пот< іцькою, а його сини стали вже католиками й Поляками, і вс. його величезні маєтки опинилися опісля в польських руках.

15.

<< | >>
Источник: Александер Барвінський. Коротка Історія Українського Народу з ілюстраціями і мапою України (друге поновлене видання) Львів: Українська Дешева Бібліотека, 1926. — 100 с.. 1926

Еще по теме Князь Константин Острсжський. Церковні брат­ства і школи на Руси.: