ІСТОРІЯ ПЕРШИХ УКРАЇНСЬКИХ ПІДРУЧНИКІВ
Для братських церковних шкіл на території українських земель у XVI — на початку XVII століття були надруковані два підручника, які вплинули не тільки на розвиток освіти на Україні, але протягом багатьох десятиліть використовувались в школах Білорусії, Росії, Болгарії та Сербії.
Це «Буквар» (Абетка), виданий у 1574 році у Львові друкарем Іваном Федоровим (Федоровичем) та «Грамматіка славенскія правилное синтагма» Мелетія Смотрицького, видана в 1619 році у Вільно.ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Федоров Іван (Федорович, Москвитін) (? — 1583) —російський першодрукар. Один із засновників книгодрукування в Україні. Працював у Львові, у с. Дер мані (Рівненська обл.), в Острозі. Створив Львівську (1573) та Острозьку (1581) друкарні. Видав перші в Україні друковані книги «Апостол» і «Буквар» (обидві — у Львові, 1574p.). В Острозі 1581 р. видав Острозьку Біблію. Помер у Львові. Похований у церкві ОнуфрІівського монастиря.
У «Букварі» 1574 року сорок сторінок, які містять: абетку, зразки відмінків, зразки слів, які відрізняються тільки наголосом, тексти для читання, в тому числі відому молитву князя Володимира Мономаха>та післямову друкаря. Зараз зразок «Букваря» знаходиться в бібліотеці Гарвардського університету в СІНА.
Остання сторінка «Букваря» з гербом Львова та знаком Івана Федорова 1574 р.
«Граматика словенскія правильное синтагма» Мілетія Смотрицького
Друге видання «Букваря» було надруковане в 1578 році в Острозі — маєтку князя Костянтина Острозьського (1526 — 1608 рр.). У 50-х роках XX століття два екземпляри цього видання було знайдено в бібліотеці німецького міста Гота.
В нове видання ввійшов твір «чорнорізця» Храбра «Сказание, како состави святий Кирилл Философ азбуку по языку словенську и книги преведе от греческих на словенский язык».
Були тут також грецька абетка, тексти для читання грецькою та паралельно церковнослов’янською мовами.«Буквар» Івана Федорова був першою відомою нам східнослов’янською абеткою і тому використовувався не тільки в українських
Книжний знак Івана Федорова
братських школах, але і в школах Білорусії, Болгарії та Ba- лахії. За даними болгарського дослідника Петра Атанасова декілька розділів «Букваря» були повністю перенесені в болгарські букварі, які друкувалися у 1824, 1826,1834,1849 і 1860 роках.
тинська, якими розповсюджується свята віра в усьому світі». «Зі
В кінці XVI ст., коли на Україні йшла боротьба між католицизмом та православ’ям у Вільно була надрукована книга «Про єдність церкви божией під одним пастором». Автором книги був єзуїт Петро Скарга (1536 — 1612 рр.) — польський проповідник, член ордену єзуїтів. Він стверджував, що «є тільки дві мови, грецька та ласлов’янської мови ніде і ніхто бути вченим не може. Вже зараз її ніхто досконально не розуміє, — писав єзуїт. — І нема на світі нації, яка б на ній розмовляла та писала, а своїх правил та граматик з поясненнями для цієї мови немає та бути не може».
У відповідь П. Скарзі була надрукована у 1616 році у друкарні
Віленського братства «Грамматіка...» Мелетія Смотрицького. Майже до кінця XVIII століття вона була основним підручником з граматики у школах України, Білорусії, Росії, Болгарії та Сербії. Вона перевидавалась у 1648,1721,1723,1755 рр. (Граматикою користувався відомий російський вчений М. Ломоносов).
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Смотрицький Мелетій (Максим Герасимович) (1572 (1577) — 1633) — письменник, церковний і культурно- освітній діяч. Син першого ректора Острозької школи Гера- сима Смотрицького. Навчався в Острозькій школі та Віленській єзуїтській колегії. Був ректором Київської братської школи, в 1620 р. висвячується на архієпископа Полоцького. В 1627 р. стає архімандритом монастиря в Дермані (Волинь ) та переходить в уніатство. Автор низки полемічних творів на захист православ'я. Згодом захищав унію. Найвизначніший твір — «Грамматіка славенскія правилное синтагма...» (1619р.).
