Інвентарні правила (29 грудня 1848 р.)
( Скорочено)
§ I-
Вся земля, яка є нині в користуванні селян і докладно зазначена в інвентарі, повинна, як мирська, залишатись у них без усякої зміни: за користування нею вони відбувають певні повинності.
§ 2.
*
За надані селянам земельні ділянки і інші угіддя вони повинні відробляти поміщику панщину кожний тиждень: тяглов сімейство — по три дні тяглових з упряжкою і по одному дню жіночих; напівтяг- лове — по два дні піших і по одному дню жіночих.
Примітка 1. Працездатними вважати: чоловіків від 17 до 55, а жінок — від 16 до 50, якщо, між іншим, вони не мають особливих фізичних або розумових вад.
§ із.
Кожний робітник зобов’язаний відробляти за день одне таких завдань:
З робочою худобою
1. Зорати землі чорноземної, глинистої і суглинистої 1/4 десятини, піщаної — 1/3 десятини, і багаторічного перелогу 1/6 десятини.
2. Зарадити одним ралом: свіжої оранки — 1/2 десятини або давньої та зарослої— 1/3 д.
3. Заборонувати землі глинистої та суглинистої 1/2 десятин піщаної і чорноземної — 1 десятину. '
4. Перевезти на відстань до 25 верст в один кінець різного вантажу на одній коняці від 15 до 20 пудів, а на двох коняки або на парі волів — від 25 до 35 пудів.
Без робочої худоби
5. Засіяти хліб на 4 десятинах.
6. Вижати хліба озимого або ярого 1/2 десятини; викосити того або іншого хліба — 1/3 десятини.
7. Зв’язати скошеного хліба при доброму врожаї з чверті десятини, а при поганому — з 1/3 десятини, а в маєтках, простір землі невідомий, зв’язати такого хліба 3 копи.
8. Обмолотити озимого хліба, з 1 квітня до 1 жовтня, 1 копі на день, а в інші пори року — по 2/3 копи, провіяти вимолочене збіжжя і зібрати солому.
9. Обмолотити ярого хліба, з 1 квітня до 1 жовтня, по 1 1/2 копи на день, а в інші пори року — по 1 копі, провіяти вимолочене збіжжя і зібрати солому.
10. Викосити сіна на перелогах 1/2 десятини і на луках та на низинах з купинами — 1/3 десятини.
11. Зібрати сіна і скласти в копиці на гарних луках з 1/3 десятини, а на поганих — з 1/2 десятини.
12. Розкидати гній на десятину.
13. Нарубати 1/4 кубічного сажня триполінних дров.
14. Напрясти пряжі 5 пасом у 330 ниток, довжиною в 2 1/2 аршина мотовило.
15. Виробити селянського полотна 50-аршинну штуку, за стільки днів, якої ширини буде полотно.
Примітка 1. Кожний робочий день вважати від сходу до заходу сонця, а з 15 травня до 15 серпня — з 5 годин ранку до заходу сонця.
§ 14.
Взагалі розподіл і призначення роду робіт між робітниками та робітницями, не виходячи з зазначеного вище розміру, залежить від безпосереднього розсуду поміщика або економії на зазначеній вище підставі.
§ 15.
Паншина, визначена в § 2, повинна відроблятись кожного тижня обов’язково, без перенесення її на інший час, тільки у випадку крайньої потреби один день може бути перенесений на наступний тиждень, але ніяк не далі.
§ 18.
Крім згаданої панщини, селяни повинні відробляти поміщикові з кожного здатного працівника обох статей на рік по 12 літніх згінних днів.
§ 20.
За робочий згінний день селянам платити на предмет податей і громадських повинностей:
чоловікові тяглому з парою робочої худоби:
за урочну роботу 15 коп.
за роботу неурочну 10 коп.
чоловікові пішому:
за урочну роботу 10 коп.
за роботу неурочну 7 1/2 коп.
жінці:
за урочну роботу 10 коп.
за роботу неурочну 7 1/2 коп.
§ 23.
За надання селянам особливих вигод, зазначених в Інвентарі, вони зобов’язані відбувати на користь поміщикові додаткові повинності, а саме: будівельні дні: з кожного тягла, півтягла і городнього сімейства — по вісім днів на рік, тобто з кожного господарства посилати на роботу 8 днів на рік одного працівника.
§ 25.
Кожному господарству тяглому, півтяглому і городньому посилати по черзі, але не більше двох разів на місяць, у нічний караул одного чоловіка туди, куди вкаже поміщик в місцях того маєтку, де мешкають ці селяни.
§ 26.
Городники, за користування садибою та городньою землею і усі надані поміщиком вигоди, платять йому або той самий оброк, який досі платили, або виконують ту роботу, яку виконували до цього часу. Якщо ж вони будуть сплачувати оброк несправно, то на них можна накладати (надалі до остаточного введення інвентарів) роботи, але не більше як 24 дні на рік, включаючи в те число і 12 днів згонів. Крім того, вони по черзі несуть караул, як зазначено в § 25.
§ 27.
Бобилі обкладаються на користь поміщика оброком і звільняються від усяких повинностей, крім тих, що належать у казну податних та інших зборів. Оброк цей призначається поміщиком від 1 крб. 50 коп. до 2 крб. 5 коп. срібл., а з жінок — наполовину.
§ 28.
Селяни, крім польових та інших робіт, можуть також за розсудом володільців використовуватись на фабриках і заводах, що знаходяться у тому самому або суміжному селі, де вони мають жительство. При відстані, більшій як 5 верст, вони звільнюються від урочних робіт, згідно прим, з § 13.
§ 32.
Поміщицькі селяни зобов'язані, в числі інших парафіян, обробляти землю священикам, за окремим в кожній парафії положенням з власних днів.
§ 45
Поміщик може використовувати селян на різних по маєтку економічних посадах, із звільненням у такому випадку сімейства їх від усяких робіт і повинностей, згідно з § 33 цих правил.
§ 54.
Ці правила, визначаючи обов’язки селян до їх володільців, ні в чому не змінюють прав останніх до перших і їх взаємних відносин. Поміщик є безпосередній господар в маєтку і наглядач за порядком та спокоєм між селянами; він дивиться і наглядає за їх господарством і скеровує їх до благочинності, праці і доброзвичайного способу життя.
Державний архів Київської області, фонд Губернського інвентарного комітету, справа № 2 за 1854 р., стор. 17—84.
199.