Грошова система України-Русі в X-XI століттях.

Проблема тисячолітньої давності української національної грошової системи, майже не вивчена. Актуальність вивчення її очевидна внаслідок відновлення української держави та її гро­шової системи на прадавній грошовій одиниці тисячолітньої да­вності.

Вона, як засвідчують джерела, складається з фінансової сис­теми перших великих володарів України-Русі Володимира Свя­тославовича, Святополка Володимировича, Ярослава Володими­ровича.

Всі українські монети, які ми вивчаємо, періоду X-XI сто­літь, є важливим важелем у вивченні питання грошової системи староукраїнської держави в час її найбільшого політичного роз­квіту.

На сьогоднішній день історичній науці відомо 340 екземпля­рів староукраїнських монет X-XI ст. Всі вони яскраво розпові­дають про розквіт торгово-економічних та фінансових відносин в Україні-Русі.

Із сукупності свідчень можна наголосити, що власне в цей час володарі України-Русі намагаючись зміцнити свою політич­ну владу приділяли велику увагу економіці староукраїнської держави і зокрема її грошовій системі. Як бачимо із свідчень джерел і археологічних матеріалів виникнення фінансової сис­теми в X ст. було підготоване всіма зусиллями економічного по­літичного розвитку. Зміцнення влади, прийняття християнства заставило володарів України-Русі запровадити стабільну фінан­сову систему на основі нової грошової одиниці - монети, візан­тійського зразку -гривни/1.

Самі обставини введення золотих та срібних монет - гривень були зумовлені перейняттям Україною-Руссю фінансової систе­ми Візантійської імперії, яка внаслідок хрещення України-Русі та включення останньої в культурну та торгову систему імперії, запозичила в останньої і фінансово-грошову систему. Результа­том запозичення стали різної вартості староукраїнські монети, які зафіксували для наступних українських поколінь факт старо­української державності та її грошово-фінансової системи вод­ночас засвідчують факт високого ремесла та мистецтва, писем­ності як і культури взагалі в українській державі в X-XI століт- тях/2.

Рис. 1 Поширення монет Української держави в Європі в X-XI сто­літті

Рис. 2 Візантійські монети соліди X- століття

Окрім символів державної влади в монети вкладався і новий релігійний зміст, який в принципі дублював систему візантійсь­кого монетного мистецтва. Випуск староукраїнських монет було політичною декларацією великої держави. Як бачимо із випуще­них перших монет Володимира Святославовича вони були золо­тими і срібними. Що стосується золотих монет, то вони всі були випущені одного типу.

На одній стороні монети був зображений Ісус Христос, на другій стороні великий князь Володимир з написом: „Владимир, а се його злато’’/3. Приблизно такі самі написи були на всіх ти­пах срібних монет. Де на одній стороні срібної монети було на­писано: „Володимир на столі, а це його срібло”, а з другої сто­рони розміщувався різних видів Тризуб - герб української дер- жави/4.

Як бачимо, на всіх перших староукраїнських монетах ми ба­чимо з однієї сторони монети, образ володаря України-Русі Во­лодимира Святославовича з християнськими символами влади, з другої сторони монети символ християнської релігії, образ Ісуса Христа, який чергується з символом-гербом української держави - Тризубом. На нашу думку така спорідненість зображень на монетах не випадкова, вона уособлює священність князівської особи, її християнську виключність.

Така сама система чеканки і зображень спостерігається на монетах Ярослава Мудрого, про монетну систему якого мова піде дальше.

Рис. 3 Золота гривня Володимира Святославовича

Подаємо срібну гривну Володимира Святославовича, яка класифікується вченими як монета першого типу.

Як бачимо із всіх перших монет Володимира Святославови­ча, вони виготовлені при певній професійній підготовці штемпе­лів для їх чеканки, що може говорити, що уже при Володимиру Святославовичу в Києві, була спроба налагодження першого українського монетного двору, який міг функціонувати на зразок візантійського, звичайно в значно скромнішому вигляді.

Рис. 4 Срібна гривня Володимира Святославовича (тип I)

Рис. 5 Поширення золотих та срібних монет I типу Володимира Свято­славовича в Європі

Подаємо срібну гривну Володимира Святославовича, яка класифікується вченими як монета другого типу.

Наявність монетної системи для України-Русі зумовлювалась як політичною так і релігійною необхідністю. Значення її дуже велике і слабо вивчене, оскільки тільки сьогодні в рамках відно­вленої української держави ми можемо зрозуміти необхідність наявного факту існування 1000 літньої української державної чеканки/6.

Подаємо срібну гривну Володимира Святославовича, яка класифікується вченими як монета другого типу.

Таким чином на сьогоднішній момент історичній науці відо­мі 11 золотих і 300 срібних монет Української держави X-XI ст. В основному це один тип золотої монети та чотири типи срібної монети великого київського князя Володимира Святославовича, три типи монет великого київського князя Святополка Володи­мировича, які ми подаємо нижче.

Рис. 7 Срібна гривня Володимира Святославовича (тип III)

Рис. 8 Срібна гривня Володимира Святославовича (тип IV)

Всі наявні типи монет, як золотих так і срібних нагадують монети-соліди Візантійської імперії X-XI століть. Однак на всіх київські монетах, як золотих так і срібних є зображення волода­ря України-Русі Володимира з великими очима, великим носом, великими густими вусами, побритою бородою. На голові подоба корони, як і у візантійських імператорів на монетах.

Слід наголосити, що на монетах України-Русі X-XI ст. яск­раво продемонстрована християнська символіка держави. Вона на ряді монет Володимира Святославовича зафіксована як на лицевій стороні так і зворотній. Так на першому плані ми бачи­мо українського володаря з великим посохом якого вінчає вели­кий хрест, на другій стороні цієї срібної монети типу I яскраво вибитий портрет Ісуса Христа. Як бачимо з монет, силует фігур Ісуса Христа, який тримає книгу - біблію, подібний, з рештою візантійських прототипів Ісуса Христа, особливо подібне лице/9.

Рис. 9 Поширення срібних монет Володимира Святославовича в Європі

II, III та IV типів

Рис. 10 Срібна гривня Святополка Володимировича тип (I)

Особливою за чеканкою є один тип срібної монети великого київського князя Ярослава Володимировича/7.

Наступний тип монет складають гроші Святополка Володи­мировича, які випускались в Києві в 1015-1016, 1018 роках. Осо­бливу увагу дослідників привертає різновидність монет Свято- полка Володимировича з іменем „Петрос”. На лицевій стороні зображений сидячий на троні великий князь Святополк Володи­мирович з християнською атрибутикою, великим посохом, вер­шину якого вінчає хрест.

Рис. 11 Срібна гривня Святополка Володимировича з іменем “Петрос” (тип II)

Останній же тип монет з іменем „Петрос” очевидно слід від­нести до 1017-1018 років, коли Святополк Володимирович від­новив своє володарювання в Києві за допомогою свого тестя польського короля Болеслава Хороброго. Як вважають вчені ви­пуск своїх срібних монет з іменем Петра Святополк міг віднови­ти по другому вокняженні в Києві. Вчені наголошують, що ціл­ком можливо, що християнське ім’я Святополка було Петро, що відмічено на монетах/11.

Рис. 12 Срібна гривня Святополка Володимировича з іменем “Петрос” (тип III)

Рис.

Особливої уваги заслуговують срібні монети Ярослава Воло­димировича з зображеннями на лицевій стороні святого Георгія, під яким можна уловити лице самого Ярослава Мудрого і з дру­гої сторони монети державного гербу України-Русі Тризуба з написом навколо “Ярославове срібло’’/12.

Монети Ярослава Мудрого складаються з двох типів - сріб­них монет і мідних. На сьогоднішній день науці відомі 6 срібних монет Ярослава Мудрого і 10 мідних монет, які відлиті з срібних штемпелів монет Ярослава Мудрого. Ще А.А.Кунік наголосив, що срібні монети Ярослава Мудрого з погрудним зображення святого Георгія у військовому обладунку дуже подібні до зо­бражень святого на візантійських урядових перчатках/13.

Другу сторону “Серебра Ярослава” вінчає великий Тризуб, символ-герб української держави X-XI ст. Тризубець Ярослава, як справедливо наголошують дослідники, дещо відрізняється від Тризуба Володимира Святославовича, передусім розміром. Од­нак наголошують дослідники, Ярославове срібло було відчека­нене в Києві згідно монетною традицією чеканки великого князя Володимира/14.

Як бачимо із кількості наявних монет, які належать тільки трьом великим київським князям, чеканка українських монет продовжувалась впродовж 20-50 років і тривала з кінця X- по першу половину XI століття. Функціонування української гро­шової системи слід пов’язувати з фазою найбільшої економічної могутності централізованої української держави.

Чеканка монет була спробою створити власну українську грошову систему на противагу візантійському соліду та арабсь­кому дірхему, щоб вивільнити українську торгово-ремісничу систему від залежності від імпортної грошової системи.

При такому ракурсі розгляду проблеми староукраїнська гро­шова система є важливим політичним пам’ятником у відновле­ній фінансово-грошовій системі сьогоднішньої української дер­жави. Дійсно стародавні українські монети з зображеннями си­дячих на престолі володарів України-Русі: Володимира Святос­лавовича, Святополка Володимировича, Ярослава Володимиро­вича з стародавнім українським державним знаком - Тризубом є прекрасним історичним документом X-XI ст. стародавньої укра­їнської державності, який дійшов до нас через тисячоліття без­пам’ятства. Ці староукраїнські пам’ятки важко переоцінити і вони безсумнівно є важливим історичним і політичним важелем по історії торгово-економічних відносин в українській державі в X-XI століттях.

Виникнення грошової системи в час розквіту староукраїнсь­кої держави і епохальний час запровадження християнства, яск­раво говорить про високий рівень політичної свідомості староу­країнського суспільства.

Сама поява українських грошей з релігійним ухилом була стимулом утвердження в Україні-Русі християнства, як держав­ної релігії та культури, що дає право нам наголошувати про не­обхідність вивчення староукраїнських грошей, як пам’ятників мистецтва та українського портретного живопису X-XI століть.

Під таким кутом зору, дана проблема потребує подальшого дослідження.

Рис. 14 Арабський дірхем епохи грошової системи України-Русі X-XI століть.

Література

1. С.Бахрушин. К вопросу о крещении Киевской Руси. В кн. Религия и церковь в истории России. М. 1975, с. 19, с.24.

2. М.П.Сотников. И.Г.Спасский. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских монет X-XI веков. Ленинград. 1983, с. 5.

3. И.Г.Спасский. Монеты и монетовидное золото и первые золотые Ивана III. Вестник Древней Истории. М. 1976, № 8, с. 127-128.

4. И.Г.Добровольский. И.В.Дубов. Ю.К.Кузьменко. Новые источники по истории Древней Руси. Вестник ЛГУ. 1978, № 2, с. 40-45.

5. И.Г.Спасский. Насущные вопросы изучения русских монет X-XI вв. СГЭ.1961, вып. 21, с. 51-54.

6. В.О.Анохін. Гроші Київської Русі. В кн.: Археологія Української РСР, т. III. Ранньослов’янський та давньоруський періоди. Київ, 1975, с. 376-380.

7. М.П.Сотникова. Итоги изучения русских монет X-XI вв. в Госу­дарственном Эрмитаже. В кн.: Прошлое нашей Родины в памятни­ках нумизматики. Л. 1977, с. 4-11.

8. М.Ф.Котляр. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. Київ. 1971, с. 28-35.

9. М.П.Сотников. И.Г.Спасский. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских монет X-XI веков. Ленинград. 1983, с. 62-63.

10. Н.Чернов. О нежинских сребренниках с именем Петр. В кн.: Сбор­ник снимком с предметов древности. Киев 1891, вып. 3-4, с. 21-28.

11. И.М.Кульшер. История русского народного хозяйства. М. 1925, т. I, с. 140-141.

12. А.А.Куник. О русско-византийских монетах Ярослава I Владими­ровича с изображением св. Георгия Победоносца. Историко­нумизматическое исследование. Спб. 1860, с. 72-74.

13. А.А.Куник. Розыскания о славяно -византийских монетах. Известие о найденном (в 1859 г.) Мекленбурге Владимировом серебре. ИАО, Спб. 1861, т. III, с. 69-74.

14. Н.Л.Леопардов. Возражения на «Заметки» г.Чернева о древнейших русских монетах. Продолжение брошюры «Два-три слова г.Черневу на его “Заметки о древнерусских монетах”». Киев. 1889, вып. 2, с. 1-23.