<<
>>

Гетьманування І. Мазепи в Україні

Після того як Самойловича взяли під арешт, 25 червня на гетьману­вання настановили Івана Мазепу. Мазепа, взявши владу, невдовзі послав за Дніпро за гетьманичем Григорієм, який у цей час перебував там і успіш­но воював татар.

Без усякого спротиву взяли його, потім відвезли у Сивськ і там відрубали на пласі голову. А його брата Якова, генерала смоленсько­го, що був зятем Швайковського, заслали в Сибір .

Року 1689. Рано навесні Василь Васильович Голицин і гетьман Ма­зепа і бояри Шейн, Долгорукий, Змійов, Шереметов і Шепельов уже вдру­ге ходили з російським військом у Крим. Вирушили так рано, що вже в квітні місяці добралися всіма основними силами й обозом до Самари і, відпочивши там таки добре та привівши в порядок обоз, з божою допомо­гою до святої трійці підійшли під Перекоп. У час походу татари не раз на­падали на табір, проте кожного разу великоруське та малоруське військо давало їм відсіч і відбивало. Одного разу навальним нальотом вони таки пробилися в табір, Сумському та Охтирському полкам заподіяли відчутної шкоди в людях і возах, проте сердюки гетьмана, що саме нагодилися на цей час, боєм вигнали татар з обозу. Потім татари побачили, що таку велику силу їм не сила утримати, повтікали в Крим і почали хитрувати. Коли наші війська зі своїми окопами почали під Перекоп підступати, тоді татари запросили миру, пообіцяли великому боярину викуп і обдурили йо­го. Вони насипали в бурдюк замість червінців, ремінців, а зверху прикрили їх справжніми грішми й дали Голицину. Тоді військо, що добралося до Криму з такими труднощами і з охотою добуло славу та здобич, змуше­не було неохоче виступати, на чім світ лаючи гетьмана. Гетьман змушений був виїхати до війська й вимовляти свою невинність і лагідними словами угомоняти воїнів. Опісля Мазепу та полковників покликали в Москву, там царі Іван і Петро Олексійовичі щедро обдарували їх і тримали гостями від дня святого пророка Іллі до Покрови Святої Богородиці.

А в цей час там за зраду скарали бояр, а Голицина заслали в Сибір.

Року 1690. Козацьке військо ходило під Очаків, де попалило посади та чимало лиха накоїло татарам. Відтоді у нове місто Самару почали ходи­ти на сторожу полками поперемінно. Кожен полк сторожував чверть року.

Року 1692. Орди Кримські та Білгородські взимку взяли в полон людей навкіл Домонтова та, прочувши, що козацьке військо на чолі з гетьманом сто­їть напоготові, повернули назад. За ними аж за Дніпро погнався осавул Гама- лія з немалим кінним загоном і так і не догнав. Однак градське військо та компанія пішли під Очаків, спалили посад, взяли ясир і повернули назад.

Того ж року Мазепин канцелярист Петрик утік на Запоріжжя, а звід­ти в Крим. Навесні взяв підняв орду й запорожців, прийшов на Полтавщи­ну, почав її пустошити та міста скоряти під свою руку. Та варто було Ма­зепі зібрати малоруські полки й виступити проти орди та Петрика, як вони відразу ж покинули Малоросію і втекли в Крим.

Року 1693. Взимку ханський син і Петрик з ордами прийшли під Полтаву. Проте, заставши там гетьмана Мазепу і військо напоготові, побоялися і, небагато лиха окіл Полтави накоївши, безуспішно повернули­ся у свої краї.

Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. - С. 162-163.

<< | >>
Источник: Історія України з найдавніших часів до початку ХХІ ст. : збірник. І 90 документів і матеріалів / упоряд. : С. В. Алексєєв, Н. Л. Стешенко. - Краматорськ : ДДМА,2017. - 204 с.. 2017

Еще по теме Гетьманування І. Мазепи в Україні: