Галицька Русь під владою Польщі й Угорщини.
Після овлади Галицької Руси почав Казимир ставити костели, обводити міста і муровані замки мурами (між тими також Львів, де збудував мурований замок на горі, званий нині „Високий Замок", з котрого звалища остали там доси).
Щоби скріпити своє панованнє на Галицькій Руси спроваджув; в до міст польських, німецьких і вірменських поселенців, надавав їм ріжні права і свободи. Він попирав краківських капців, котрі мали взяти в свої руки торговою в Галицькій Руси. Але при тім усім майже цілих сто літ Галицька Русь задержала вчасти давний руський лад. Начахьником краю був староста Руської З е м л і. а по більших містах остали ще давні руські уряди.В боротьбі з Литвою зазнав король Казимир помочи Папи римського і для того дбав про розпо- всюдженнє латинської (римсько-католицької) віри в Галицькій Руси та сим способом скріпляв тут свою владу. В Перемишлі, Холі.іі й Володимирі оснував він латинські єпископства, а в Галичі акхиєпископ- ство, перенесене опісля до Львова ’)• Руські вельможі, а за ними також і инші визначні Українці, заманені високими почестями й урядами, приймали латинську
’) Тоді віддано латин, єпископови на катедральний храм руську церкву (д нині латинська катедра), а опісля також у Пе- ремишли перероблено руську цевкву на латинську катедру. віру, покидали предківські звичаї, рідну мову і народність і ставали Поляками. До того причинився немало розлад у Руській Церкві, бо голова її, київський митрополит, перенісся до Москви і аж пізнійше заходами короля Казимира царгородський патріярх відновив Гали ц ь ку митрополію і настановив окремого митрополита для Галицької Руси.
Ще більше ширилася латинська віра заходами Домініканів і Фьанцісканів, коли Галицька Русь по безпотомній смерти Казимира (1370 р.) перейшла під владу його сестрінця, угорського короля Дю д ви ка. Замість нього якийсь час правив тут знімчений князь Владислав Опольський") а відтак дочка короля Дюдвика Я д в и ґ а.
10.