<<
>>

Русь під владою Литви, Польщі й Угорщини.

Початок Литовської держави й її зрущенне. Про­тив Руси, ослабленої княжими усобицями й татар­ськими наїздами, виступив на півночи новий ворог— Литва. Ще королеви Данилови доводилося воюва­ти з Литвою, коли вона почала поширювати свою державу займищами руських земель.

Спершу загор­нули Литовці сумежні їм білоруські землі, а відтак посягнули і по українські і наостатку заняли Київ. Протягом часу було таким способом у Литовській державі дві третини руського населення. Литовські Володарі, пани і воєводи, що осідали по українських землях та міс гах, приймали руську віру, і тодішню руську мову і письмо, звичаї й освіту і рущилися. Таким способом Литовська держава стала перегодом руською, лише під владою князів з иншого роду. На Литовськім княжім дворі говорено і писано уря­дові письма тодішним книжним руським язиком. Га­лицько-волинські бояри закликали до себе на князя Л ю б а р г а ’), литовського володаря, ожененого з донькою останнього галицько- волинського князя. Але й польський король, Казимир Великий, яко близький свояк галицько-волинських князів, виступив з правами до галицько-волинських земель, а також угорський король на тій основі, що його попередники, угорські королі, займали хвилево ще перед Данилом Галичину і писалися „королями Галичини і Володи­мири” (Волині). З того почалася довголітна війна

*) Князь Любарт мав христіянське імя Дмитро і велів вил­ляти дзвін, що й досі є в церкві св. Юра у Львові, як свідчить напись на сім дзвоні.

(40 літ) між Польщею й Угорщиною з Любартош і закінчилася тим, що Казимир здобув Львів і задер­жав Галичину (Галицьке князівство), а Любарт Во­линь (Володимирське князівство).

9.

<< | >>
Источник: Александер Барвінський. Коротка Історія Українського Народу з ілюстраціями і мапою України (друге поновлене видання) Львів: Українська Дешева Бібліотека, 1926. — 100 с.. 1926

Еще по теме Русь під владою Литви, Польщі й Угорщини.: