Друга світова: передумови та підготовка
Згадаймо Другу світову війну. Хотів би сказати: це не тільки лікнеп[17], який дуже потрібен. Минуло багато часу відтоді, як в останні роки існування Радянського Союзу нам розповіли, нарешті, про всі ті протоколи, вже ніхто нічого не пам'ятає.
Проте всі використовують паралелі сьогоднішнього часу із Другою світовою. І аналітика пов'язана з тим: «чому», що було «до» і «після»? Почнімо з того: а чому взагалі відбулася Друга світова війна?Існує декілька версій, які суперечать одна одній. Існують версії країн-переможниць: Сполучених Штатів, Великої Британії, Радянського Союзу, які не збігаються між собою в багатьох частинах, у багатьох аспектах. Існує версія переможених, яка в інформаційному просторі практично відсутня, зокрема в українському та російськомовному сегментах. Це тому, що до сьогодні не опубліковані всі протоколи Нюрнберзького трибуналу, в яких озвучена німецька версія (при чому неодноразово). З одного боку, ми маємо сказати: безумовно, нацистський режим був злочинним, безумовно, він винен в неймовірній кількості злочинів на території європейських країн, ніякого виправдання цьому немає і бути не може. Але так само немає ніякого виправдання і не може бути неймовірній кількості воєнних злочинів, здійснених радянською армією на територіях, деокупованих від німців, від нацистів, і окупованих Радянським Союзом. Тому не дивно, що в умах наших людей, громадян України, цілісної картини немає, а якщо є, то це якісь уривки — що таке Друга світова війна (яка, до слова, невідомо коли почалася). Між іншим, почалася вона не першого вересня 1939 року, «тренування» йшли принаймні з 1936-го — якщо говорити про Халхин-Гол[18], якщо говорити про Іспанію[19], про італо-ефіопську[20] загарбницьку війну. Чому почалася
Японські солдата на річці Халхин-Гол, 1939 р.
Друга світова війна і хто винен? Безумовно, немає ніякого сумніву в цьому, і всі чотири сторони в цьому питанні згідні: радянська, британська, американська і німецька: причини Другої світової війни заклали Версальські угоди, система Версальських угод. їх було декілька, 1919- 1920 роки, які встановили кордони національних держав в Європі, розчленувавши три найбільших імперії: австро-угорську, німецьку та турецьку. Російська імперія розчленувала себе сама, натомість британська свої колонії зберегла. Французька республіка мала свої колонії, безумовно. Це з одного боку. А з іншого, на територіях національних держав (Польщі) утворили анклави, опозиційно налаштовані до національної Польської держави — німецькі, єврейські та українські (руські), литовців там було мало. Якщо говорити про Польщу, то вона не виконала взяте зобов’язання забезпечити рівні права
національним меншинам — німцям, русинам/українцям, євреям.
Якщо я правильно розумію, то це питання, яке було поставлене Польщі при підписанні Версальських угод, воно було напівриторичне, ніхто не збирався його контролювати.
Контролювати може й не збиралися, але на вимогу британського прем’єр-міністра Девіда Ллойд-Джорджа (його двотомник «Правда о мирних договорах», до слова, виданий 1956 року в Радянському Союзі, там все це було зазначено) передали Польщі Східну Галичину за умови, що вона забезпечить українців, але не тільки українців, а всіх. Чехословаччина — те саме: включили анклав німецький, який потім був захоплений Гітлером на підставі Мінських угод, Судети, включили Тешин/Цешин, анклав польсько-чесько-німецько-єврейський, який був Польскою республікою захоплений, включили анклави, які були захоплені Румунією — це Трансільванія.
Але зробили найголовнішу дурницю, навіть злочин, і архітектор цього злочину відомий — сер Гелфорд Маккіндер[21], відомий свого часу геополітик світового рівня.
Він виходив з ідеї не допустити ніколи повторення німецької агресії в Європі. Рішення побачили в тому, щоби на східному німецькому кордоні відновити Польську державу, з тим щоб Німеччина, у випадку війни, розірвалася б на два фронти — польський та французький. А досвід Першої світової війни довів, що Німеччина витримати війну на два фронти не може: обмежений ресурс — це по-перше. По-друге: всю провину за розв’язання Першої світової переклали на Німеччину, що значною мірою правда, провину за всі злочини, які Німеччина здійснювала на території нейтральної Бельгії, яку німецька армія просто розчавила, спаливши там неймовірну кількість музеїв, бібліотек, вбиваючи мирних людей, і тому подібне. Ще одна дурниця: зменшили Вермахт до ста тисяч, всі «буйні» залишилися поза армією, а армія є одним з інструментів, який дозволяє вилучити зі суспільства «буйних», для того, щоби вони каналізували свою енергію в тренування, у війни. Заборонили танкові війська, військово-повітряні сили, залишили тільки сухопутну армію. І наклали колосальну контрибуцію, яку Німеччина закінчила виплачувати лише на початку 2000-х років. Німеччина сприймала це як національне приниження. Тому, між іншим, навчені Макрон, Шольц і вся ця група казали: «не треба принижувати Росію». В них є історична пам’ять про те, що зробили з Німеччиною.
Схематичне зображення Хартленда на карті світу. Маккіндер приділяв таку увагу Хартленду, тому що цей регіон є найбільшим, найбагатшим і найзаселенішим, що загалом створює величезний економічний світ і не має прямого зв'язку з океанською торгівлею.
Маккіндер виділив на карті Європу й Азію, назвавши їх Світовим островом. У його центрі знаходиться Хартленд, він складається зі Східної Європи, Росії і Центральної Азії, що захищений внутрішнім півмісяцем — Сибір, Гімалаї, пустеля Гобі, Тибет. Цей острів оточується великим внутрішнім півмісяцем, що складається з Німеччини, Австрії, Туреччини, Індії й Китаю.
А за внутрішнім іде зовнішній півмісяць: Британія, Південна Африка, Австралія, Сполучені Штати, Канада і Японія.Суспільне надбання
Далі зійшлися два «мейнстрими»: німецьких військо- в их, які переживали той крах військовий (сотні тисяч вбитих, зруйнована інфраструктура), вони вважали, як вони думали, обґрунтовано, що практично перемогли у війні! І, якби не «удар ножем в спину», який, очевидно для них, завдали євреї — отже, хтось має за це відповісти. Ця божевільна ідея знайшла відгук у душах 65 мільйонів німців.
Завдали «удар в спину» — це революція?
Очевидно, революція в листопаді 1918-го року, спровокована, підтримана та організована значною мірою російськими більшовиками, державницький крах імперії Гогенцоллернів, тисячолітньої Австрійської, тисячолітньої Отаманської, це катастрофа була просто-таки вселенського масштабу! (По аналогії — просто подумайте, в якому стресі перебувають люди, які потрапили під удар російських військ, переміщені особи, крах державних інститутів українських на окупованих землях...) По генерації Першої Світової вдарила економічна глобальна криза
1929-го року, яка всю Європу, всі Сполучені Штата зробила жебраками. Плюс пандемія «іспанки», яка по світу забрала 50 мільйонів життів (можна порівняти з сучасною пандемією covid-19). Тільки тоді ліків не було, медичної опіки не було... В буквальному сенсі люди вважали, що настав кінець світу.
Це все стало чинниками того, що по всій Європі почали набирати оберти тоталітарні фашистські рухи — практично жодна країна цього не уникла, хіба за винятком Чехословаччини, Данії, Швеції, Швейцарії та Британії. Це було і в Польщі, і в Болгарії, і в Румунії, і в Угорщині, і в Німеччині, і в Іспанії, і в Португалії, і в Італії і в Югославії, і в Норвегії. У Британії трохи було — Британський союз фашистів Освальда Мослі. Але переважна частина політиків тих країн, і головне — Радянський Союз, сформулювали ідею: тільки тверда рука може це подолати.
Люди бачили: демократичні уряди ні на що не здатні, вони малоефективні, довели країни до світової війни, не змогли впоратися з викликами природними та післявоєнними.
Епідемія «іспанського» грипу.
Суспільне надбання
Очевидно, що ідея «твердої руки» запанувала в Європі. Це, власне, те, про що говорить німецька точка зору, репресована в Нюрнберзі: ми хотіли тільки реалізувати програму, яку сформулював Вудро Вільсон — «право націй на самоозначення»! Але, оскільки в нас були зовнішні вороги, то ми були змушені вийти із системи Версальських угод. Це те, що Путін каже: «ми були змушені», «на нас нападали».
А Вудро Вільсон сформулював 11 пунктів перед Версалем?
Практично за рік до того. Це 8 січня 1918 року, а кінець війни — підписання капітуляції — це 11 листопада. Всіх пунктів Вільсона 14. І він у ці пункти записав: скасування таємних міжнародних угод (що підхопили більшовики), гарантування вільного мореплавства, усунення економічних бар’єрів, рівні умови для торгівлі, справедливі гарантії того, що національне озброєння буде скорочене до граничного мінімуму (що, власне кажучи, французи й зробили, й британці теж). Крім того, у народів була колосальна травма внаслідок втрат (у громадян Франції, підданих Великої Британії), тому вони радо вітали скорочення збройних сил, думаючи, що це стане дієвим інструментом, не дозволить розв'язати нову війну.
Те саме відбулося в 2000-х роках
Після падіння Радянського Союзу. Адже тоді Союз фактично розвалився. Звільнення всіх російських те: риторій, розв’язання питань, в яких зацікавлена Росія. Відновлення Бельгії, звільнення захоплених німцями під час війни, 1870 року окупованих французьких провінцій — Ельзасу та і Лотарингії та повернення їх до Франції.
Але вони повернули її в якомусь окремому статусі?
Ні, це були французькі території, управлялися з Парижа. Гітлер ввів туди війська, він влаштував такий собі «тренінг».
Введення в Ельзас і Лотарингію — це те саме, що введення російських військ на територію Придністров’я, хоча в Ельзас і Лотарингії нічого не проголошували (навіть на фіктивному референдумі). І так само потім в Судети: він хотів перевірити реакцію західних урядів. Демократичні держави, Велика Британія і Франція, які тоді були головними в світі зовнішньополітичними та економічними гравцями, їхнє населення не бажало війни, їм було все одно, що буде поза їх кордонами.
Король Едуард VIII з дружиною і Адольф Гітлер. Суспільне надбання
Військова кампанія Німеччини проти Франції та країн Бенілюксу, 1940 р.
їм якраз було не все одно, тому що вони пам'ятали Першу світову.
Так, вони пам'ятали! Але їм було все одно, що відбувається на території Росії, головне туди не лізти. Тому вони ввели спочатку французькі війська до Одеси, англійські до Архангельська на допомогу білим, але потім відкликали. Я про те, що це було для Гітлера тестовими моментами, він перевіряв можливу реакцію Британії і Франції, які, знову скажу, залежали від настроїв виборців. А виборці не хотіли ніякої війни, «нехай всі роблять що хочуть, аби не було війни». Тоді він зрозумів, що може йти далі, і наслідком цього стало продуктивне для
Фріц Еріх фон Манштейн
нацистської Німеччини «вирішення французької проблеми», яка була головною в концепціях Адольфа Гітлера. Саме вона, Франція, а не єврейське питання, викладене в «Майн Кампф», була споконвічним ворогом. Це те саме, що у Путіна Україна — це екзистен- ційний споконвічний ворог, тому його треба знищити. Що, власне, Гітлер і зробив фактично за два тижні — майбутній генерал-фельдмаршал «
Манштейн[22] запропонував план розгрому Франції, він його прийняв, оцінив.
Як обійти лінію Мажино?
Це важко пояснити читачам. Лінія Мажино — це, грубо кажучи, укріплена з інженерного погляду і озброєна система дотів і природних перешкод, «в лоб» її взяти було неможливо. Для того щоби виграти війну, треба було знову порушити нейтралітет Бельгії, гарантований навічно Британією і Сполученими Штатами, що Гітлер власне й зробив. Викинули десант на форт Ебен-Емаель, потім танкові війська Гудеріана[23]. За два тижні скінчилася французька армія, і французька держава перестала існувати. Але з неї Гітлер зробив, з точки зору нацистської Німеччини, мудру річ. Він не скуповував її всю, а її розділив на дві частини: окуповану територію і ту, що ближче до Середземного моря — за-
Гейнц Гудеріан
лишив їй псевдонезалежний статус. Поставив на її чолі 80-літнього маршала Петена[24], героя Першої світової, там діяла французька адміністрація, французька поліція, французькі суди.
Навіщо це йому було?
Щоб не створити масовий спротив, він врахував це, щоб не сформувати мобілізаційний ресурс для масового спротиву нацистській окупації.
Тобто французам запропонували виживати самим під своєю владою, яка лояльна до окупантів.
Німецька армія була на окупованій території, а на не- окупованій території залишалась якась примара французьких збройних сил, очевидно, що це все було під контролем німецьких спецслужб. Ключовим питанням було — що робити з французьким військово-морським флотом, який базувався в Тулоні, але не тільки — ще і в Північній Африці базувався? Очевидно, британці поставили ультиматум, французький командувач флоту адмірал Дарлан відповів відмовою здатися, англійці розстріляли флот (флот фактично свого союзника), і на тому закінчилася та частина війни.
Маршал Франції, голова Французької держави Філіп Петен вітає А. Гітлера.
Суспільне надбання
Що було з французькими колоніями?
Вони залишилися під маршалом Петеном, так званим режимом Віші — по назві столиці того формально державного обрубка.
Німців не було в колоніях.
Принаймні я ніколи не чув, ніде не зустрічав.
І ресурс колоній не використовувався німцями.
Ані німцями, ані французами не використовувався, ні в який спосіб. Єдиною спроможною силою протистояти нацистській окупації були комуністи, сили Опору, очолював генерал Анрі Роль-Тангуї[25], герой французького Опору, який фактично звільнив Париж разом з танковою дивізією генерала Леклерка. По війні він був сенатором Французької республіки аж до смерті.
Повернімося до Німеччини. Гітлер приходить до влади у законний спосіб, країна фактично зруйнована після війни, коли репарації, незадоволене суспільство, зміна влади, супердемократія, до речі, в державі.
Парламентська демократія. Щоби було легше це зрозуміти, варто подивитися прекрасний серіал «Вавилон- Берлін». Там картинка абсолютно історично правдива, вона була показана, зрежисована, знята, змонтована. Дві основні тоталітарні сили зійшлись у Веймарській республіці — комуністи й нацисти. І фактично можемо говорити, що історія Веймарської республіки[26] — це 1920-1933 роки, хоча формально Веймарську республіку Гітлер не скасовував, вона проіснувала до 1945-го року.
Чому вона називалася Веймарська?
Тому, що Конституцію було підписано у Веймарі 31 липня 1919 року. Формально всі інституції існували так само після ЗО січня 1933 року, як існують сьогодні формально інститути в Російській Федерації. Що вона значить? А нічого не значить: уряд формально існує, але на що він впливає практично — на те, що їм скаже фюрер російського народу. Те саме і в Німеччині, у Гітлера був кабінет міністрів, в якому він був рейхсканцлером.
На початку все працювало.
А потім він його, після 1936 року, просто перестав скликати, вони працювали за вказівками «згори».
Веймарська республіка
Повернімось на початок. Його підтримала не тільки агресивна меншість, а підтримало майже все суспільство.
На останніх демократичних виборах 1932 року вони зібрали менш як 50 відсотків, понад 50 відсотків розділили між собою комуністи і праві консерватори, клерикальні партії, Німецька народна партія, наприклад. Він зіштовхнувся з проблемою: в який спосіб впроваджувати в життя свій порядок денний? Тому — підпал Рейхстагу, який використали як привід, щоб заборонити компартію, фізично її знищити, фізично розгромити. Після того він отримав чисельну перевагу в Рейхстазі, протягнув через президента Гінденбурга закон «Про захист народу та держави». Це був репресивний закон, який скасовував всі громадянські права, розв'язував руки спецслужбам, щоб знищити всіх незручних. Те саме зробили в сучасній Російській Федерації. Друге: після смерті Гінденбурга в 1936 році він об’єднав в одній особі — у своїй — три посади: фюрера — лідера партії, канцлера, тобто прем’єр-міністра та президента, причому легалізував його через референдум. Тобто у нього в руках була зосереджена вся повнота законодавчої, виконавчої, а потім ще й судової влади. Просто підім’яли під себе суди, і воно покотилося туди, куди покотилося.
Бізнес його підтримав?
Індійський лідер Субхас Чандра Бос і Адольф Гітлер. Суспільне надбання
Безумовно. Він ініціював програму «велике будівництво» (ніяких алюзій), він дав роботу мільйонам безробітних, через військові замовлення підняв важку індустрію, власники якої фінансували його партію між 1921 і 1933 роками.
У тому числі єврейський бізнес, банки.
Ялмар Шахт, його економічний гуру, президент Рейхсбанку та ще і міністр економіки, не був євреєм! Я не готовий говорити про єврейський бізнес в повоєнній Німеччині, нічого про це не знаю. Знаю лише про абсолютно расистський закон, виданий проти євреїв — їх почали переслідувати по всій країні й виштовхувати всіма способами — тільки б їх не було.
Спочатку виштовхувати за кордон, а потім не давати виїжджати.
Із конфіскацією всього майна, закриттям бізнесів. Зустрічав у науковій літературі згадки, що першим Гітлера привітав з призначенням рейхсканцлером німецький союз євреїв-фронтовиків.