Донесення коменданта Кодака Гродзицького М. Потоць- кому про повстання реєстрових козаків (24 квітня 1648 р.)
Повідомляю вашій милості, моєму ласкавому панові, сумну звістку: 4 травня коло Кам’яного Затону1 все запорозьке військо, яке йшло водою, збунтувалось і побило полковників і всю старшину.
Це безперечна і незмінна новина. Вірте мені, милостивий пане, бо сьогодні, о першій годині ночі, прибігли до мене два мої поранені мушкетери, яких я послав був туди з мортирою і гранатами. Все там пропало — і найкращий пушкар, — а ці речі були б нам дуже потрібні. Вони обрали собі на осавула Дзялкія Кривулю[15] [16]. Ті ж мушкетери розповіли мені також, що в них була нарада про те, щоб перевести через Дніпро орду й хана і, вирушивши разом, розгромити пана комісара і потім заволодіти Кодаком. Коли почали вбивати всіх, хто не був козаком, то цим мушкетерам якось пощастило втекти, і вони не могли довідатись, які були дальші наміри козаків.Повстання їх почалось так. Один з них схопив хорогву і почав кликати на чорну раду[17]. З чорної ради всі вискочили за ним. Осавул Ілляш[18] кинувся було до них з рушницею, але його одразу почали бити обушками, потім схопили його і всіх старшин і в той же день після ради їх убили.
Повідомляючи про це вашу милість, прошу негайно прислати підкріплення. Ваша милість, ласкавий пане, знаєте, що ця фортеця влаштована не на 400 чоловік, що й 800 матимуть що робити, захищаючи її. Прошу також прислати гнотів, пороху і куль.
Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов, т. I—II, стор. 202. Переклад з польської мови.
12.