Договір поміж Цісарем Турецьким і Військом Запоро­зьким з народом Руським відносно торгівлі на Чорному морі (серпень 1648 р.)

1

Цісар, Його Милість Турецький, дає свободу Козацькому війську і його землі плавати по Чорному морю до всіх своїх портів, міст і островів; також по морі Білім (Середземнім) до всіх своїх держав і їх портів, а теж до чужих панів і держав християнських, також по всіх ріках і містах, з якими вони захотіли б торгувати, продавати, купувати і міняти, після своєї волі задержуватися у порті або від’їжджа­ти, коли захочуть, без ніякого задержання, спротиву і затруднень.

2

З метою допомоги для нових торгів Війська Запорозького і його землі Цісар, Його Милість Турецький, звільняє їх купців від усяких мит і податків, а також їх товари, які б вони або до його держав привозили, або з його держав вивозили, і то до ста років (якщо не можна було б до ста, то хоч до п’ятдесяти, але принаймні до тридцяти); цього усі уряди будуть дотримуватися: а по закінченні — дай Боже — ста років не будуть обтяжені більшими податками, чим самі турки.

3

Цісар, його Милість, дозволяє Війську Козацькому будувати скла­дові доми по містах і портах Цісаря Його Милості Турецького, як на Чорнім, так і Білім (Середземнім) морю, там вести торгівлю і жити із всією свободою без жодних податків до згаданих ста років.

4

Резидент Війська Запорозького і його землі має жити у Стамбулі у слушній пошані, зі всією безпекою. Названий резидент має вима­гати усю справедливість покривдженим козацьким купцям; також Військо Запорозьке повинно прийняти у своїм портовім місті рези­дента Цісаря, Його Милості: він даватиме паспорти галерам або козацьким кораблям, хоч би куди вони захотіли плавати. І від паспорту не має більше брати, чим один червоний золотий (гульден), комендант галери або корабля повинен перед ним присягнути, що він не вчинить ніякої зради проти держав Цісаря, Його Милості. Той же резидент Цісаря, Його Милості, оцей закон, що тепер пишеться турецькою мовою, повинен дати кожному потребуючому на письмі, з власноручним підписом та печаткою.

5

Щоб гальмувати свавільних людей, щоб не випадали на море, Військо Запорозьке зі згодою Цісаря, Його Милості, має побудувати кілька портових міст понижче порогів аж до гирла ріки Богу у Дніпро. Звідти має йти торгівля, і безпека на морі від свавільників має бути гарантована.

6

Якщо хтось свавільний із Війська Запорозького випав на море, Військо Запорозьке повинне над ним вчинити слушний суд у при- явності резидента Цісаря його Милості. Але з того приводу ніхто в державі Цісаря Його Милості не повинен утрудняти або задержувати торгівлі Козацькі й купецтво їх.

7

Якщо б вибухнула з Дону якась сваволя, і звідти вони б вийшли на море для грабунку, спільно з турецькими галерами козацькі повинні ловити і карати свавольників і взаємно собі помагати так, щоб море було чисте і вільне.

8

V

Якщо б козацька галера у чомусь порушила закон Цісаря Його Милості (Боже охорони!), старший тої галери повинен бути пока­раний, але вона з товарами та робітниками має бути вільною, так як мають бути вільними інші галери і кораблі, шо були з нею разом, щоб невинні не терпіли і щоб мир нічим не був порушений.

Якщо б галера або корабель козацький розбився при березі Цісаря Його Милості, всі речі, які можна заховати, мають бути заховані й віддані спадкоємцям.

10

Відносно купецьких довгів, закон козацьким купцям має бути таким же, як і туркам у всій турецькій державі, а теж негайна справедливість.

11

Цісар Його Милість не дозволить забирати до жодних потреб ні до жодної услуги ані галер або кораблів козацьких, ані людей, ані товарів, ані зброї. Він їм обіцяє і гарантує, коли захочуть вільний вхід і вихід зі всім.

12

Якщо б якийсь купець помер в державі Цісаря Його Милості, чи то на морі, чи на суші, його добра будуть належати його наслідникам, і не можуть бути ніким задержані, навіть коли б він щось комусь усно або письмово записав при смерті. Це все не матиме ніякої ваги.

13

Козацькі купці можуть явно викуповувати християнських неволь- ників у турків, а також турецьких у християн. Якщо б християнський невольник держави Цісаря Його Милості втік до галери, або корабля козацького, старший над галерою не повинен його таїти або пере- 26

ховувати, але повинен його видати. Зате не потерпить ніякої шкоди або кривди, ані він, ані його галери, люди, ані його товар. Якщо теж якийсь вільний челядник або невольник утік з козацької галери, його повинні турки видати козакам.

Пріцак О. Український Чорноморський флот в часи Богдана Хмельницького // Літ. Україна, 1992, 25 черв.

17.