Британська імперія та Південна Азія

Радянський союз фактично межував з територіями, які були англійською імперією, з територіями, за які весь час боролися наддержави. Це — Іран, Афганістан. Треба нагадати, що Афганістан першим визнав Радянський Союз.

Тому, що захищався від Англії.

Чим була Британська імперія?

Британська імперія у 1897 р.

Імперією, «над якою ніколи не заходило сонце». Це світовий локомотив світового розвитку на той час. І це тому, що вона морська імперія, а не суходільна. А морська цивілізація потребує інших технологій, інших знань, ін­ших економічних і політичних практик. їхні завоювання відбувалися технологічно. Британія з огляду на свій мож­ливий мобілізаційний ресурс не могла нічого численно протиставити Індії, наприклад. Однак вони її з'їли без кі­сток і призначили там вищого управлінця імперського — віцекороля.

Відомий історичний анекдот: Англія побудувала всі залізниці, що існують сьогодні в Індії. Анекдот в тому дуже схожий на правду: після здобуття незалежності не побудовано жодного кілометра. Індія — це грубо кажучи дві цивілізації в одній, з одного боку це абсолютно видат­ні досягнення, наприклад, у сфері комп'ютерних наук, а з другого боку все ще чинний фактично, хоча це забороне­но конституцією, кастовий поділ населення.

Це самодостатня цивілізація, яка живе «в собі», вона мало цікавиться тим, що відбувається в навколишньо­му світі. Є прекрасна лекція нашого земляка (покійного, на жаль), видатного біблеїста, популяризатора Леоніда Мациха, «Історія світових релігій» — цілий курс, понад 25 лекцій, просто фантастика. Вона так само самодостат­ня, як і самодостатній Китай зі своїм конфуціанством, їх­ній світ теж мало що цікавить.

Таких цивілізацій я знаю три: індійську, китайську і юдейську, до імператора Йосифа II. За його наказом були зруйновані мури гетто (знову ж таки пошлюся на Мациха).

Тобто імператор на той момент Австрійської імперії, Габсбурзької імперії.

Там дуже складно з титулярієм, спрощено: імпера­тор Священної Римської імперії та ерцгерцог Австрії 1764/1780 — 1790 рр. І знову посилаючись на Мациха, скажу, він розповідав про загальний з’їзд равинів у Львові, на якому вони прокляли імператора, написавши, дослів­но цитую по пам'яті: «серед всіх звірств і принижень єв­рейського народу, які чинились, оце є найбільшим». Тоді Мацих написав: «євреї визирнули за мури гетто і побачи­ли, що гої таки до чогось доробилися». Рішення Йосифа II мало наслідком секуляризацію юдейських громад. У нас в театрі Франка роками йде геніальна вистава «Тев’є- Тевель» про те, які наслідки для громади це мало. Але ми відволіклись. Наприклад, у Німеччині 'аж до Веймарської, включно з Веймарською республікою євреї секуляризу­валися настільки, що вважали себе німцями юдейського віросповідування.

Повернімося до Британської імперії. Вона створила іншу промислову цивілізацію.

Промислову й економічну. А значить — і технологічну. Одне тягне за собою інше. Якщо треба встановити кон­троль над територією такої країни як Індія, а там кож­ний штат своє «царство-государство», для того щоб пра­вильно експлуатувати природні багатства цих територій, людські, вам треба «зв’язати» ці території, між собою. Як їх могли зшити, буквально? Тільки залізницями.

Як дороги зв'язали Давній Рим.

Це абсолютно точно правильна аналогія. Римську ім­перію «зшили» дороги, які, між іншим, до сьогодні функ­ціонують. А в Індії — залізниці, які до сьогодні функціо­нують. Тому також була ключова позитивна ініціатива Зеленського перед війною: «Велике дорожнє будівниц­тво». Ось чому сьогодні Росія їх нищить, нищить залізни­ці і мости, щоб дефрагментувати Україну. У відповідності з «транспортною теоремою» Карла Клаузевіца, якщо те­риторія «замикається» на себе, якщо вона вона не пов’я­зана з політичним центром простими зручними шляха­ми, вона починає «автономізуватися». Там де є люди, там завжди є якась економіка, треба обмінюватися товарами, технологіями, людьми, знаннями.

Але Британія створила і фактично англійський світ: Сполучені Штати, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка.

То все — глибока периферія на той час.

Але ми говоримо про сьогодні.

Фактично англомовний світ домінує в світі, на пла­неті Земля. Це так тому, що він, серед іншого створив «койне»^[45] — загальнозрозумілу для всіх мову. Сьогодні відсутність знання англійської бодай на елементарному рівні — це опинитися обабіч взагалі будь-яких світових процесів. Це все одно, що не вміти читати і писати.

Сьогодні англомовні є носіями нових технологій, но­вих економічних теорій, і найголовніше. Сполучені Штати зосередили у своїх руках світову валюту. Хто друкує гро­ші, той і господар. Зламати це неможливо вже.

Тому сьогоднішнє протистояння Росії із західним сві­том у першу чергу є протистоянням проти британського, англосаксонського, як його ще називають, світу.

Так, це цивілізаційна війна.

Яка продовжується просто зараз, вона почалася в Середній Азії та на Кавказі. Єдиним фактом на той мо­мент прямого протистояння була Кримська війна, про яку ми поговоримо.

Тут треба сказати надзвичайно важливу річ: Сполучене Королівство, тобто Великобританія, зшила Індію і об’єднала її і економічно, і технологічно, не запе­речуючи статус чинної еліти, а, навпаки, піднявши її до свого рівня. Допомагаючи і далі утримувати народ, так би сказати, у керованому стані. Це те, чого ніколи не робили владики Московського князівства, царства, імперії. Вони завжди знищували, крім окупованої Фінляндії, і то нама­галися «русифікувати» адміністративними методами.

Не було фактично завоювання, було приєднання.

А Російська імйерія ніколи не приєднувала за допомо­гою шляхів сполучення. У Російській імперії не було стале- варних заводів, вони з'явилися у XVIII столітті при Петрі, а залізничне будівництво коли почалось? Воно почало­ся хіба за Олександра II, а це після поразки в Кримській війні.

Повернімось до Кримської війни, чому вона відбулася?

Вона відбулася тому, що західні альянти «вписа­лися» за Туреччину. Франція і Британія мали кораблі

Кримська війна 1853-1856 рр.

на паровому ходу і нарізну зброю — проти вітрильни­ків і гладкостволів. Все, поразка була тільки питанням часу. Як тоді, так і зараз — питання двох технологічних воєн на території сучасної України. На жаль, будуть пла­тити за це здебільшого наші цивільні співгромадяни і армія.

Це два технологічно різних способи ведення війни. У нас зараз якраз відбувається цей відхід від пострадян­ських стандартів, перехід від навали. Військово-політичне керівництво, наскільки я розумію, обрало варіант не збе­реження територій з неодмінними жертвами цивільного населення, а збереження держави. В критичний момент ми зберегли державу.

І це, мабуть модифікована та тактика, яка була в Британії в Кримській війні — тактика легкої бригади. Вона так само називається в українській армії, тактика легкої бригади, яка переміщується весь час залежно від об­ставин на війні, а не тримає це місце в обороні. Чим закін­чилася Кримська війна?

Вона закінчилася, з одного боку, ганебною капітуляці­єю. А з іншого, дала колосальний поштовх до економічно­го й політичного розвитку імперії.

Микола І сам чи не сам пішов з життя після цього?

Він «пішов» з життя під час війни. Але це інше й дуже заплутане питання.

Але це важливо, поразка й зміна влади в Росії, яка при­звела до іншого розвитку.

Влада не змінилася, політична система залишилася, але парадигма розвитку змінилася. Це тому, що царевич Олександр — людина абсолютно західного способу мис­лення, він був масоном, був включений у цей процес, і все почало розвиватися бурхливо.

Чому ліваки боролися з демократизацію суспільства?

Вони боролись не з демократизацією суспільства, вони вважали, це народницька психологія, «народ страж­дає», «треба допомогти народу вирватись з ярма», от оце все. При тому цей народ ніхто не питав, чи він хоче ви­рватись з ярма, чи ні. Він, народ, сам не виривався нікуди, їх влаштовував рабський стан. «Народовольці» щиро вва­жали: от ми дамо сигнал, і «підніметься Свята Русь». От вона і піднялася в 1917 році.

Росія мала єдиний період у 25 років, коли вона була частиною західного світу — з точки зору напрямку роз­витку.

Так, з 1856-го, року підписання миру в Парижі миро­вої угоди. Отже, цей період тривав 25 років — від 1856 року до 1881-го.

Росія мала період такого ж розвитку з 1991-го до 1999 року.

Річ в тому, на мою думку: і в першому, і в другому ви­падках економічні зрушення, тобто перехід на ринкову економіку, говорячи сучасними термінами, заохочення приватної ініціативи не мало наслідком адекватної змі­ни політичної системи — що в тому випадку, що в цьому випадку. Граничної сили конфлікт, який привів через 37 років до розпаду імперії в Росії, сьогодні на наших очах завершується. Єдине, чого не можемо передбачити — як довго він триватиме. Система управління залишилася, а економічні відносини змінилися, так не буває, для мене аналогія очевидна. України це, між іншим, також стосу­ється повного мірою.

Для мене теж, тому я порівнюю ці два історичних пе­ріоди. Ми зараз живемо в той момент, коли є шанс: якщо західна цивілізація піде до кінця, то Російська імперія може перестати існувати в тому вигляді, в якому вона існувала.

Оголошено все це в Рамштайні: це озвучив міністр оборони США Остін: ми перевернемо дригом небо та зем­лю, щоби не допустити виграшу Росії.

Ми зараз перебуваємо в тій точці, коли ми зрозуміли, що країна на 100 % є частиною Європи. Коли російська ар­мія ввійшла в Україну,її керівники, керівники Російської дер­жави помилилися в головному: вони очікували хліб-сіль, а отримали спротив на кожному кроці. Чому це відбулося?

Я думав про це станом на сьогодні два місяці. Відповідь така: тільки Святим Духом, для мне це тільки діяння Святого Духа. Я не можу знайти адекватних аргументів, раціональних. Можна скільки завгодно говорити про те, що у нас народилось нове покоління, яке нічого не знає про радянське рабство, їм по тридцять років, у них вже діти свої. Вони нічого не знають, крім незалежної України. Вони тисячами, десятками тисяч виїжджали за кор­дон: Польща, Італія, Франція, Сполучені Штати, Канада. Десятки тисяч українців виїхали, не могли тут жити. 24 лютого вранці світ перевернувся для них. Основна маса (хоча в кожному народі є свої виродки), але біль­шість діє — ми це бачимо на власні очі — фінансує, ку­пує, пакує, переправляє допомогу, зі всього світу. Святим Духом це все створилося, у мене немає відповіді на це питання.