<<
>>

Виникнення родової общини

Головними засобами господарювання та забезпечення людей продуктами харчування були, як вже згадувалося, мисливство і збиральництво. Не менш необхідними були такі види діяльності, як виготовлення знарядь праці, предметів домашнього вжитку, одягу тощо.

Усі ці види господарчої діяльності вимагали коорди­нації трудових зусиль, а значить, і подальшого згуртування люд­ських колективів. Це стимулює формування людського суспільст­ва, родової общини. Цій формі людської спільноти була прита­манна первинна спільність праці. За характерними рисами це був мисливський колектив. В умовах низького рівня розвитку знарядь праці, в тому числі знарядь мисливства, полювання носило загін­ний, тобто колективний характер. Проте в наявності були також індивідуальні види праці - полювання на невеликих звірів. Це ста­вало можливим завдяки винайденню лука та стріл8 - першого ме­ханічного пристрою, зробленого людиною. Але всі види трудової діяльності вважалися складовими компонентами колективних зу­силь усієї общини. Продукти, здобуті в результаті трудової діяль­ності членів общини, як колективної, так і індивідуальної, вважа­лися спільною власністю. Отже, в первісній общині ми спостеріга­ємо колективну, тобто общинну власність на продукти праці. Це пояснюється відсутністю надлишків виробленого продукту. Це зумовлювало рівний розподіл усієї здобичі, отриманої всіма чле­нами колективу. Колективна власність на отриманий продукт та промислову територію не виключало приватної власності на інди­відуальні знаряддя праці. Мисливці самі виготовляли собі зброю і самі користувалися нею. Тому за умов родової первісної общини були відсутні умови для економічної диференціації і, тим більше, для експлуатації між членами господарчого колективу. Слід мати на увазі, що первісна община неминуче поділялася на малі общи­ни всередині великої, які складалися з 20-30 осіб. Такі малі общи­ни могли мешкати роздільно, на певній відстані одна від одної.
При цьому вони зберігали постійний зв’язок одна з одною. Поступо­вий розвиток та вдосконалення знарядь праці, зростання продук­тивності праці робили можливим існування таких мікроколекти- вів незалежно один від одного.

Відповідно відбувається розвиток форм сім’ї та шлюбу. На жаль, відсутність надійних джерел дозволяють лише гіпотетично відтво­рювати моделі процесу розвитку сім’ї та системи спорідненості. У цьому питанні лишається можливим спирання на дані етнографіч­них спостережень за народами, які нині перебувають на первин­них ступенях історичного та суспільного розвитку.

Розвиток шлюбних відносин приводить до формування парної сім’ї, яка прийшла на зміну проміскуїтету. Важливим елементом розвитку шлюбних відносин стало визначення місця поселення сім’ї (локалізація шлюбу). Так, якщо первинні, групові форми шлюбу, на думку багатьох фахівців, були дислокальними, тобто шлюбні партнери не селилися разом, а кожний лишався жити зі своїм родом, то за умов парної сім’ї в умовах матріархату характер­ним стає матрилокальне поселення парної сім’ї.

Первісна община за своєю структурою, кількісним складом була гнучким утворенням. За сприятливих екологічних умов община могла зростати чисельно, збільшувати кількість малих сімей у своє­му складі і навпаки. За умов погіршення умов община могла роз­падатися на складові частини. За свідченням Станко В. H., Глад­ких М. І. та Сегеди С. П., середня тривалість життя в общині сяга­ла 20-25 років. На цей показник значно впливала висока дитяча смертність. За умов мисливсько-збиральницького господарства одна жінка могла доглянути лише одну дитину до 3-5 років. Розмі­ри кормової території ранньопервісної общини становили 350-750 км2. Середня щільність населення за тих часів дорівнювала одній лю­дині на 100 км2. Таким чином, чисельність населення за часів піз­нього палеоліту на території сучасної України становила близько 60 тис. осіб. Вони жили невеликими стоянками, розташованими по долинах невеликих річок.

Община концентрувала у собі всю владу в первісному суспіль­стві. Ані рід, який утворювався родовими общинами, ані плем’я, як згуртування родів, не мали власних органів управління. У разі небезпеки тимчасово могли утворюватися племінні ради з метою координації спільних дій. Лідери, які вибиралися для керівництва колективом, прагнули врахувати думки і бажання всіх дорослих членів колективу і прагнули досягти спільної злагоди. Старійши­ни не були повновладними правителями, але мали значний вплив та авторитет серед родичів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеев В. П. Становление человечества. - M., 1984.

2. Алексеев В. П. Этногенез. - M., 1986.

3. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності та держави. // Маркс K., Енгельс Ф. Твори. - Т. 21. - С. 28-171.

4. История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. - M., 1983.

5. История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. - M., 1986.

6. Станко В. H., Гладких М. I., Сегеда С. П. Історія первісного суспільства. - К., 1999.

7. Чебоксаров H. Н. Чебоксарова И. А. Народы мира. Расы. Куль­тура. - 2-е изд. - M., 1985.

8. Чмихов М. О., Кравченко H. M., Черняков I. Т. Археологія та стародавня історія України. - K., 1992.

(2) ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Яку біологічну істоту вважають першою ланкою процесу ан­тропогенезу?

2. Яке суспільне утворення називається „первісним стадом”?

3. Назвіть біологічні форми, які були попередніми сучасній людині.

4. Яка біологічна форма вважається вже не твариною, а першою людиною?

5. Розкажіть про формування родового суспільства ? Яка була при - чина його виникнення ?

6. Укажіть ознаки родової общини.

1 Назва „неандерталець” походить від назви долини Неандерталь у Німеччині. Там, поблизу Дюссельдорфа у 1856 р. було вперше знайдено кісткові фрагмен­ти цієї істоти.

2 Така невідповідність еволюційній теорії отримала назву „неандертальська про­блема”.

3 Поняття „морфологія” утворюється від давньогрец. μopφf∣ - форма та λoγoς - слово. Його можна тлумачити як „дослідження за зовнішньою формою”.

4 Назва походить від гроту біля містечка Кро-Маньйон, в долині річки Везер, де у 1868 р. уперше були знайдені їхні кісткові фрагменти.

5 Екзогамія - утворюється від давньогрецьк. εζω - зовні та γαμoς - шлюб.

6 Проміскуїтет - невпорядковані шлюбні відносини.

7 Матріархат - від давньогрец. f∣ μaτηp- мати та η apχη- влада.

8 Лук і стріли були винайдені близько 10 тис. років тому. Завершення льодови­кового періоду, зникнення великих тварин як об’єкта полювання спонукало шукати засобів полювання на невеликих тварин та птахів.

<< | >>
Источник: Голованов С. О.. Всесвітня історія: Навч. посіб. За ред. Ю. М. Алексеева. — К.: Каравела,2005. — 272 с.. 2005

Еще по теме Виникнення родової общини: