Румунія та Болгарія в першій половині XX століття.

Становище Румунії після Першої світової війни. Анексія Бессарабії й Буковини. Румунське королівство після закінчення Першої світової війни залишилося слаборозвинугою аграрною державою.

Однак утворення «Великої Румунії» не вирішило основних економічних проблем: 80 % населення були зайняті у сільському господарстві, 80 % підприємств контролювалися англійським і французьким капіталом. Під тиском народних мас було встановлено 8-годинний робочий день, а у 1920-1921 рр. почалася аграрна реформа. Було встановлено максимум землеволодіння, надлишки землі скуповувала держава і передавала у користування селянам. Після виплати селянином 20 % вартості земля переходила в його приватну власність. До 1927 р. селяни викупили 56,5 % поміщицьких земель.

Конституція 1923 року. Внутрішньополітичне становище в Румуни. Й. Антонеску. У березні 1923 р. прийнята Конституція Румунії, за якою вона оголошувалася конституційною монархією, впроваджувалося загальне виборче право для всіх громадян, крім жінок і вояків, проголошувалися демократичні свободи. На колишніх російських землях певною популярністю користувалися комуністи, які і підняли у 1924 р. повстання у Татарбунарах (Південна Бессарабія) з метою встановлення радянської влади і приєднання до Радянської Росії.

Поступово правляча Націонал-ліберальна партія втрачала свої позиції, зростала популярність крайніх правих організацій профашистської орієнтації, таких як «Залізна гвардія». У 1937 р. за них проголосували 16% виборців. Уряд взяв курс на мілітаризацію економіки. Хоча у 1938 р. деякі керівники «Залізної гвардії» були розстріляні за спробу державного перевороту, Румунія стала поступово зближатися з нацистською Німеччиною.

У 1939 р. підписана німецько-румунська торговельна угода, в результаті якої Румунія сгала поступово перетворюватися на аграрно-сировинний придаток Німеччини. Та союз з Німеччиною не врятував Румунію від територіальних втрат: у червні 1940 р. вона, після радянського ультиматуму, передала до складу CPCP Бессарабію й Північну Буковину. Після втрати за Віденським арбітражем ще й Північної Трансільванії, яка відійшла до Угорщини, монархічна верхівка на чолі з Каролем II повністю втратила авторитет в очах населення. 4 вересня 1940 р. у країні відбувся державний переворот, в результаті якого було встановлено профашистську диктатуру на чолі з головою уряду генералом Йоном Антонеску.

Син вигнаного короля Михай І, який формально ще залишався на престолі, вже не грав ніякої ролі, і в січні 1941 р. Антонеску став одноосібним диктатором. В ході Другої світової війни Румунія стала союзницею Німеччини.

Революційний рух 1918-1919 рр. у Болгарії. Болгарія, яка в роки Першої світової війни була членом Четверного союзу, ще в ході війни пережила революційну кризу. Після прориву військами Антанти болгарського фронту у вересні 1918 р. у війську почалося стихійне повстання. Повсталі пішли на столицю — Софію. Для переговорів з повстанцями уряд царя Фердинанда направив делегацію, серед членів якої були й популярні у народних масах діячі лівого Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) Олександр Стамболійський і Р. Даскалов. Однак Даскалов приєднався до повстанців і проголосив Болгарію республікою на чолі із Стамболійським.

29 вересня 1918 р. Болгарія першою з країн Четверного союзу вийшла з війни, новим царем став Борис III. У цей час зросла популярність Болгарської компартії (БКП), що утворилася у 1919 році.

На виборах у Народне зібрання більшість голосів отримали БЗНС і БКП. Цар доручив О. Стамболійському сформувати уряд. Комуністи не захотіли співробітничати з Селянською партією, і незабаром (1920) було сформовано однопартійний уряд з представників БЗНС. Уряд О. Стамболійського у 1920-1923 рр. провів реформи:

• встановлено 8-годинний робочий день;

• розпочата аграрна реформа;

• запроваджено прогресивне оподаткування.

У зовнішній політиці уряду не вдалося пом'якшити умови Нейїського мирного договору, за яким Болгарія втратила 10% території і частину озброєння, їй було заборонено мати регулярну армію.

Частина фінансово-промислової буржуазії і реакційного офіцерства, яка об'єдналася у спілку '«Народний зговір», була незадоволена реформами уряду.

В ніч з 8 на 9 червня 1923 р. за підтримки царя Бориса здійснено реакційний державний переворот, міністрів і депутатів від БЗНС заарештували, О. Стамболійського по-звірячому вбили. Було встановлено профашистську диктатуру. В новому уряді основні пости зайняли військові, реформи припинили, почалося переслідування діячів БЗНС і БКП. БКП, що в ході перевороту не виступила проти змовників, вважаючи, що йде боротьба між міською і сільською буржуазією, 22­23 вересня 1923 р. підняла антифашистське повстання. Метою його були ліквідація диктатури і прихід до влади робітничо-селянського уряду. Опорними пунктами повсталих стали Старозагорська округа (південна Болгарія) і м. Фердинанд (нині — Михайловград) у північно- західній Болгарії. Повстання зазнало поразки, загинули близько 20 тис. повстанців.

Змовники з «Народного зговору» не змогли оздоровити економічну ситуацію в країні, тому лідер «Зговору» А. Цанков поступився владою більш поміркованим діячам своєї спілки, а на виборах 1931 р. перемогла опозиція, яку становили буржуазні партії і праве крило БЗНС.

Болгарія у другій половині 30-х років. У країні тривала діяльність таких фашистських організацій, як «Народно-соціальний рух», «Звено». 19 травня 1934 р. лідер «Звена» полковник К. Георгієв здійснив новий переворот. Була встановлена фашистська диктатура, скасована Конституція, розпушено парламент, заборонено політичні партії та профспілки, введено монополію держави на зовнішню торгівлю. Однак Борис III, використовуючи суперечності у таборі фашистів, сприяв падінню уряду Георгієва, і у 1935 р. до нього перейшла вся повнота влади. Монархо-фашистська диктатура протрималася у Болгарії до вересня 1944 р., а Болгарія в ході Другої світової війни виступала на боці Німеччини.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Охарактеризуйте події в Польщі, Чехословаччині, Угорщині, Югославії, Румінії, Болгарії відповідно до запропонованого плану.

1. Польща.

A) Визначити чи існувала така країна до початку Першої світової війни. Якщо існувала, показати її територію на карті до війни, якщо не існувала, вказати до складу якої держави/яких держав входила. Визначте, чи приймала країна участь у Першій світовій війні, якщо приймала, то у складі якого військово- політичного блоку?

Б) Випишіть та покажіть на карті території, які відійшли до Польщі по завершенню Першої світової війни за Версальською та Сен-Жерменською угодами (1919 р.), захоплені Польщею у 1920 р., Ризькою угодою (1921 р.).

B) Випишіть та покажіть на карті, які українські території входили до складу міжвоєнної Польщі за Ризькою угодою (1921 р.).

Г) Визначте причини встановлення авторитарного політичного режиму Ю. Пілсудського в країні, його складові частини та наслідки.

Д) Визначте термін «режим санації-».

Е) Дайте характеристику Ю. Пілсудському.

2. Чехословаччина.

A) Визначити чи існувала така країна до початку Першої світової війни. Якщо існувала, показати її територію на карті до війни, якщо не існувала, вказати до складу якої держави/яких держав входила. Визначте, чи приймала країна участь у Першій світовій війні, якщо приймала, то у складі якого військово- політичного блоку?

Б) Випишіть та покажіть на карті, з яких територій складалася міжвоєнна Чехословаччина за Сен- Жерменською (1919 р.) та Тріанонською (1920 р.) угодами.

B) Випишіть та покажіть на карті, яка українська територія входила до складу міжвоєнної Чехословаччини за Тріанонською угодою (1920 р.).

Г) Визначте основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політика Т. Масарика.

Д) Дати характеристику Т. Масарику та Е. Бенешу.

I ) Визнач rc причини того, що в країні, на відміну від інших східноєвропейських країн, зберігався демократичний політичний режим.

3. Угорщина.

A) Визначити чи існувала така країна до початку Першої світової війни. Якщо існувала, показати її територію на карті до війни, якщо не існувала, вказати до складу якої держави/яких держав входила. Визначте, чи приймала країна участь у Першій світовій війні, якщо приймала, то у складі якого військово- політичного блоку?

Б) Випишіть та покажіть на карті території, які втратила Угорщина внаслідок Першої світової війни за Тріанонською угодою (1920 р.).

B) Визначте причини та наслідки революції 1918 р. в Угорщині.

Г) Дайте характеристику Б. Куну.

Д) Визначте причини встановлення авторитарного режиму М. Торті в країні, його складові частини та наслідки.

Е) Дайте характеристику М. Торті.

4. Югославія.

A) Визначити чи існувала така країна до початку Першої світової війни. Якщо існувала, показати її територію на карті до війни, якщо не існувала, вказати до складу якої держави/яких держав входила. Визначте, чи приймала країна участь у Першій світовій війні, якщо приймала, то у складі якого військово- політичного блоку?

Б) Випишіть та покажіть на карті території, з яких складалася міжвоєнна Югославія (до 1929 р. - KCXC) за Сен-Жерменською (1919 р.) та Тріанонською угодами (1920 р.).

B) Визначте яка релігія була переважаючою в тому чу іншому регіоні Югославії.

В) Визначте причини встановлення авторитарного політичного режиму Олександра І в країні, його складові частини та наслідки.

Г) Дайте характеристику царю Олександру 1 Kapareopriйовичу.

5. Румунія.

A) Визначити чи існувала така країна до початку Першої світової війни. Якщо існувала, показати її територію на карті до війни, якщо не існувала, вказати до складу якої держави/яких держав входила.

Б) Випишіть та покажіть на карті території, які відійшли до Румунії по завершенню Першої світової війни - окуповані Румунією у 1918 р., відійшли за Сен-Жерменською (1919 р.), Нейїською (1919 р.) та Тріанонською угодами (1920 р,).

B) Випишіть та покажіть на карті, які українські території входили до складу міжвоєнної Румунії - окуповані 1918 р. та передані за Сен-Жерменською угодою (1919 р.).

Г) Визначте причини встановлення авторитарного режиму Й. Антонеску в країні, його складові частини та наслідки.

Д) Дайте характеристику Й. Антонеску.

6. Болгарія.

A) Визначити чи існувала така країна до початку Першої світової війни. Якщо існувала, показати її територію на карті до війни, якщо не існувала, вказати до складу якої держави/яких держав входила. Визначте, чи приймала країна участь у Першій світовій війні, якщо приймала, то у складі якого військово- політичного блоку?

Б) Випишіть та покажіть на карті території, які втратила Болгарія по завершенню Першої світової війни за угодою у Нейї-сюр-Сен (1919 р.).

B) Визначте хронологічні межі існування уряду О. Стамболійського та Його основні заходи.

Г) Дайте характеристику О. Стамболійському.

Д) Визначте причини встановлення авторитарного режиму Бориса ПІ в країні, його складові частини та наслідки.

Е) Дайте характеристику царя Бориса ПІ.

Внаслідок опрацьованого матеріалу складіть таблицю:

Країни Центральної та Східної Європи у першій половині XX ст.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Опишіть хід революції в Угорщині та покажіть на карті нові кордони Угорщини.

2. Прослідкуйте та зіставте особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чеха Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія).

3. Визначте причини збереження демократії в Чехословаччині у міжвоєнний період.

4. Дайте власну оцінку діяльності політичних діячів: Б. Куна, Ю. Пілсудського, М. Горті, Е. Бенеша, болгарського царя Бориса.

5. Поясніть поняття і терміни: «авторитаризм», «режим санації».

ЛІТЕРАТУРА

1. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загал ьноос віт. навч. закл.: профіл. рівень / ТВ. Ладиченко, С.О. Осмоловський. - К.: Генеза, 2010. - С. 243-270.

2. Полянський П.Б. Всесвітня історія. 1914-1939: Підруч. для 10-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2003 —С. 160-193.

3. Полянський П.Б. Всесвітня історія. 10 клас.-К.: Генеза, 2010. - С. 150-153, 206-226.

4. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія. Новітній період. - Запоріжжя, Прем’єр, 2010. - С. 157-160,216-238.